Найбільші втрати від початку перемир’я. Що сталося в бою під Шумами і як відповість Україна

опубліковано: 2021.03.30 | Коментарів: 0 | Переглядів: 77
 

 

 

Українські військові потрапили під прицільний вогонь бойовиків поблизу селища Шуми Донецької області.

Нове загострення на Донбасі принесло Україні найбільші одномоментні втрати від початку перемир’я в липні 2020 року — 26 березня в бою під Шумами загинули четверо військових ЗСУ, ще двох серйозно поранено.

НВ розповідає, що відомо про новий виток російської агресії на Донбасі та його наслідки.

Прицільний обстріл: що сталося під Шумами

Бій біля селища Шуми (Донецька область) стався вдень 26 березня. Бойовики прицільно обстріляли українські позиції близько 13:45.

 

 

 

Російські війська використовували міномети 82-го калібру, станкові автоматичні гранатомети та великокаліберні кулемети, повідомили в штабі ООС. Усі ці види озброєнь заборонені мінськими домовленостями.

 

 

Внаслідок обстрілу загинули четверо українських військовослужбовців, ще двох було поранено. Це стало найбільшою одноразовою втратою на Донбасі не лише від початку 2021 року, але й з моменту оголошення перемир’я в липні 2020-го. У відповідь на грубе порушення мирних домовленостей українські військові 26 березня також відкривали вогонь.

 

 

 
 

 

За інформацією ТСН, окупаційні війська почали обстріл, коли група українських саперів перевіряла інженерні загородження поблизу селища. Коли по них раптово відкрили вогонь, на місці загинули двоє саперів. Ще двоє були вбиті, намагаючись евакуювати тіла побратимів.

 

 

«Враховуючи, що обстріл вівся мінометами калібру 82 мм — а це не настільки небезпечна зброя, як 120-й [калібр] - його з досить високою долею ймовірності координували за допомогою безпілотників. Бо ви можете собі уявити: чотири людини загинули від мінометного обстрілу не найбільшим калібром. Обстріл був достатньо точним», — прокоментував атаку бойовиків журналіст Андрій Цаплієнко в ефірі Радіо Донбас.Реалії.

 

Бій тривав кілька годин: за цей час українська сторона дев’ять разів передавала через ОБСЄ вимогу припинити вогонь, проте всі ці заклики були проігноровано, уточнює ТСН.

 

 

Активність бойовиків в районі Шумів різко посилилася після нещодавньої ротації 503-го батальйону морської піхоти РФ, присутнього в цьому районі, нагадав журналіст Юрій Бутусов.

«Ситуація не може не викликати занепокоєння, саме тут одна з тих точок, де противник постійно проводить обстріл з гаубиць, мінометів і стрілецької зброї. Саме в Шумах російське командування в листопаді 2020-го вимагало провести „інспекцію“ української лінії оборони. Є висока ймовірність, що в районі Шумів може статися російська атака для захоплення передових українських позицій», — вважає Бутусов.

 
 
 
 

 

Цаплієнко припустив, що обстріл під Шумами варто розглядати в ширшому контексті переговорів щодо Донбасу. «Зараз дуже складно йдуть перемовини в ТКГ [Тристоронній контактній групі], Росія постійно висуває якісь умови, на які Україна не може піти, — нагадав журналіст. — Враховуючи, що бойовики діють за командою Росії, мені здається, що це загострення вигідне Росії - треба проаналізувати, які цілі вони собі ставлять».

 

 

Окремо Цаплієнко нагадав, що за даними відкритих джерел української розвідки, бойовики зараз не готові до якихось проривів на фронті, «враховуючи склад їхньої техніки, особовий склад, психологічний стан». «Але ми бачимо по інформації в російській пресі та пресі, яку контролюють бойовики, що вони „накачують“ місцеве населення, нібито готуючи його до так званого наступу українських сил. Тому принаймні інформаційне розігрівання ситуації там ведеться. Можливо, ця ситуація пов’язана з цим — можливо», — припустив журналіст.

За добу 27 березня в районі ООС загалом було зафіксовано 11 порушень режиму припинення вогню з боку російських окупантів, 28 березня — ще 10 таких випадків.

Що відомо про загиблих і поранених

У бою під Шумами Україна втратила чотирьох захисників.

 

 

 
Сергій Коваль, 44 роки — підполковник, командир загону пошуку і знешкодження саморобних вибухових пристроїв 143-го центру розмінування Збройних сил України. Випускник Кам’янець-Подільського військово-інженерного інституту. Все професійне життя присвятив ЗСУ. Пройшов шлях від командира взводу розмінування до командира загону пошуку і знешкодження саморобних вибухових пристроїв. Мав досвід участі в миротворчих операціях. Від початку війни на Донбасі — учасник АТО/ООС. Неодноразово отримував нагороди за свою роботу. Його поховали в Кам’янці-Подільському 29 березня.
 
 

 

 

 
 
 
 

Сергій Гайченко, 27 років — старший солдат, командир БМП 10-ї окремої гірничо-штурмової бригади. Уродженець села Михайлівка Синельниківського району Дніпропетровської області. Військову службу розпочав у 2015 році в Київському окремому президентському полку України. У 2016 році отримав подяку міністра оборони за участь в підготовці та проведенні параду військ з нагоди 25-ї річниці незалежності України. 20 вересня 2019 року його знову викликали на військову службу. Загинув, отримавши вогнепальне кульове поранення, несумісне з життям.

 
 

Максим Абрамович, 27 років — боєць 10-ї окремої гірничо-штурмової бригади ЗСУ. З 2017 по 2020 рік проходив службу в Збройних силах України за контрактом та брав участь у бойових діях в зоні АТО. У грудні 2020 року підписав новий контракт.

 
 

Сергій Барнич, 47 років — військовослужбовець 10-ї окремої гірничо-штурмової бригади ЗСУ. Родом з Калуша Івано-Франківської області. У грудні 2020 року нагоди четвертої річниці створення 109-го окремого гірсько-штурмового батальйону 10-ї ОГШБ був нагороджений медаллю За гідність і патріотизм.

 
 

Ще двох українських військовослужбовців було поранено. Стан одного з бійців станом на 27 березня був важким, іншого — середньої тяжкості. Обидва мають осколкові та кульові поранення. Першу допомогу пораненим надали ще в зоні ООС, потім їх госпіталізували до харківського Військово-медичного клінічного центру Північного регіону. За інформацією Міноборони, у Харкові поранені під Шумами військовослужбовці отримують кваліфіковану допомогу. Після 27 березня додаткової інформації про їхній стан не було.

Зеленський шукає переговорів з Макроном, Меркель та Путіним: як відреагувала Україна

 
 

Відразу після бою Україна проінформувала про порушення перемир’я представників ОБСЄ - через українську сторону Спільного центру з контролю та координації питань припинення вогню та стабілізації лінії розмежування сторін (СЦКК). Віктор Муженко, головнокомандувач Збройних сил України, вилетів на місце загострення бойових дій в зоні ООС «для всебічного з’ясування всіх обставин трагедії».

Того ж вечора, 26 березня, глава Офісу президента Андрій Єрмак провів термінові консультації з політичними радниками лідерів держав — учасників нормандського формату (Франція, Німеччина, Росія, Україна).

«Найближчим часом Президент України Володимир Зеленський також проведе розмови з усіма лідерами країн Нормандського формату. [Володимир Путін, Еммануель Макрон, Ангела Меркель]. Також поставимо це питання на засіданні безпекової підгрупи Тристоронньої контактної групи [ТКГ]», — написав він.

 
 

Єрмак назвав «трагедією» останні події на лінії розмежування, однак допустив можливість повернення до режиму припинення вогню. Саме його відновлення в повному обсязі Україна розглядає як головну умова для продовження переговорів по Донбасу.

«Вважаємо критично важливим повернутися до беззастережного виконання домовленостей щодо режиму припинення вогню, досягнутих у минулому році, і, головне, — посилити ефективний контроль за їх виконанням, — написав очільник ОП. — Просування з будь-яких інших питань не має сенсу, якщо не виконується базова безпекова умова».

 

 
Українська делегація в мінській ТКГ після загибелі чотирьох військових 26 березня ініціювала екстрену внутрішню нараду. За підсумками наради українська сторона звернулася до ОБСЄ із закликом провести позачергове засідання підгрупи з безпеки.
 
 
 
 

 

 
 
 


Однак пізніше спікер ТКГ Олексій Арестович уточнив, що позачергове засідання вирішили не скликати, оскільки консультації на рівні політичних радників нормандського формату у зв’язку з обстрілом під Шумами триватимуть ще два дні. Тому українська делегація в ТКГ обговорить це загострення 30 березня, на плановому засіданні робочої підгрупи з питань безпеки. До цього моменту українська сторона сподівається «виробити рішення про недопущення загострення і збереження режиму припинення вогню», пояснив Арестович.

А чергове засідання ТКГ на рівні голів делегацій у форматі відеоконференції відбудеться 31 березня — вочевидь, там теж обговорюватимуть нове загострення на Донбасі.

 

Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба 28 березня закликав міжнародну спільноту засудити нову хвилю агресії РФ на Донбасі. Він нагадав, що за 2021 рік від обстрілів окупантів загинули 23 воїни української армії.

«Російська агресія проти України затягується. У 2021 році загинули 23 солдати ЗСУ. Минулого тижня російські війська атакували позиції ЗСУ біля Шумов, внаслідок чого загинули чотири наших військових. Я закликаю міжнародну спільноту рішуче засудити останню ескалацію Росії», — написав Кулеба в Twitter.

Верховна Рада у вівторок, 30 березня, може провести ще одне позачергове засідання через загострення ситуації на Донбасі. Про це заявила заступник голови фракції Слуга народу Євгенія Кравчук.

 
«Сьогодні [29 березня] комітет з питань закордонних справ збирається на своє позачергове засідання, і вже в обід буде готова ця постанова, щоб її розглянути та проголосувати в залі. Я вважаю, що це дуже важливо, враховуючи це загострення і провокації Росії, які ми бачимо на Донбасі», — заявила Кравчук.

 

«Одне втрачене життя — це вже забагато»: як реагує світ

Дипломатичні представництва декількох західних країн в Україні швидко відреагували на атаку під Шумами спеціальними заявами.

«Ми глибоко засмучені загибеллю чотирьох українських солдатів сьогодні внаслідок обстрілів поблизу м Шуми. Росія має дотримуватися припинення вогню, зупинити щоденне насильство, що спричиняє страждання, конструктивно взяти участь у мирних переговорах, й припинити агресію в Україні», — йдеться в заяві посольства США в Україні.

 
 

Посол Великої Британії в Україні Мелінда Сіммонс заявила, що «з жахом дізналася про загибель чотирьох українських військових». «Режиму припинення вогню слід дотримуватися, Росія повинна забезпечити його виконання підтримуваними нею силами. Навіть одне втрачене життя — це вже забагато», — підкреслила Сіммонс.

 
 

А постійні представництва 45 держав при ООН (у т.ч. держав ЄС, США, Японії) увечері 26 березня оприлюднили спільну з Україною заяву з нагоди сьомої річниці прийняття Генеральною Асамблеєю ООН резолюції 68/262 Територіальна цілісність України.

 
 

 

 

Текст цього документу, хоча й підготований заздалегідь, резонує з новим загостренням на Донбасі. «Ми рішуче засуджуємо продовження Росією дестабілізації ситуації в Україні, особливо дії Росії в окремих районах Донецької та Луганської областей, що свідчать про нехтування нею її зобов’язаннями, взятими згідно з Мінськими домовленостями. Ми підтверджуємо свою підтримку зусиль нормандського формату та тверду відданість мирному вирішенню конфлікту на сході України, відповідно до Мінських домовленостей та з повною повагою до суверенітету та територіальної цілісності України. Росія є стороною конфлікту на сході України, а не посередником», — підкреслюється в заяві.

 

 

 

 

 

Для того, щоб додавати коментарі, потрібно авторизуватись.
Ваш e-mail:     Пароль:    

інші новини