Хочете бути здоровими і стрункими – налягайте на квасолю

Квасоля придатна для діабетичного харчування та розвантажувальних дієт. Цей продукт має цілу низку корисних властивостей і активно використовується в народній медицині та кулінарії.

У їжу придатне як насіння квасолі, так і стручки.

Особлива харчова цінність ква­солі — у поєднанні високоякісного білка з крохмалем, цукрами, мінеральними речовинами, вітамінами і незамінними амінокислотами.

Білок квасолі засвоюється легко і містить життєво необхідні амінокисло­ти триптофан, лізин, аргінін, тирозин, метіонін. Білок бобів близький до біл­ка тварин і прирівнюється до дієтичних курячих яєць. Тому квасоля корисна вегетаріанцям, а також під час посту. В процесі обробки втрачається мало по­живних речовин. У консервованій квасо­лі зберігається до 70% вітамінів і до 80% мінеральних речовин.

Клітковина, на яку багата квасоля, дає відчуття ситості, захищає від зло­якісних пухлин, стабілізує рівень цукру у крові і сприяє виведенню токсинів з ор­ганізму. Квасоля дає енергію, яку орга­нізм використовує поступово, ці калорії не повнять.

Плоди квасолі містять рослинний бі­лок, жири, вуглеводи, вітаміни А, В1, В2, В6, К, РР, С, каротин. Квасоля містить ве­лику кількість природного антиоксидан­ту вітаміну Е. Всі ці вітаміни добре впли­вають на стан шкіри, волосся і нігтів.

Багата квасоля і на мінеральні речо­вини — залізо, кальцій, фосфор, калій, магній, натрій, йод, мідь, цинк. А також клітковину, лимонну кислоту і зольні речовини. Калію і магнію в овочевій і стручковій квасолі мало, але в зерновій — величезна кількість.

Корисні властивості квасолі

Квасоля має безліч корисних власти­востей: вона покращує роботу травної системи, допомагає полегшити брон­хіти, ревматизм, шкірні захворювання, прискорює одужання у випадку інфек­ційних захворювань кишечнику завдяки високому вмісту сірки. Заліза у квасолі теж чимало, і тому її рекомендують вжи­вати при захворюваннях системи крово­творення: (стимулює утворення еритро­цитів — червоних тілець крові).

Квасоля знижує рівень цукру у кро­ві, вона незамінна для діабетиків. У ній міститься аргінін, дія якого схожа з дією інсуліну, і особливо корисний її сік. Дуже добре, якщо хворому на цукровий діабет вдається протягом дня випивати близь­ко літра суміші таких соків: стручкової квасолі, салату, моркви і брюссельської капусти — це сприяє виробленню інсулі­ну.

Квасоля полегшує бурсит — болісну хронічну недугу, на яку найчастіше хво­ріють чоловіки працездатного віку — 35 років і навіть молодші. Бурсит характе­ризується болями в суглобах і сухожил­лях, утрудненістю рухів, почервонінням шкіри в місцях вогнищ запалення.

Квасоля має заспокійливу дію, і люди, які часто їдять страви з неї, почуваються спокійнішими і вирізняються врівнова­женою поведінкою.

Туберкульоз теж полегшується за­вдяки протимікробним властивостям квасолі.

У людей, що часто її вживають, не утворюється зубний камінь.

Активні компоненти квасолі благо­творно впливають на серцево-судин­ну систему, тому лікарі рекомендують включати її в харчування пацієнтам з порушеннями серцевого ритму, атеро­склерозом і гіпертонією.

Квасоля нормалізує вуглеводний об­мін, у ній багато цинку, отож якщо за­мість картоплі і рафінованих продуктів готувати її на гарнір до м’ясних і рибних страв, можна з часом позбутися кількох зайвих кілограмів.

Сечостатева система теж працює краще, якщо квасоля присутня в нашому раціоні: вона має сечогінну дію, очищає нирки, прискорює розчинення каменів і навіть покращує статеву функцію.

У хворих на подагру квасоля регулює сольовий обмін.

Велика кількість заліза, що міститься у білій квасолі, сприяє збільшенню кіль­кості еритроцитів у крові, покращує при­плив крові до клітин і підвищує опірність організму.

Квасоля і страви з неї не рекоменду­ються людям у літньому віці, при подагрі і нефриті, при гастритах і виразках з під­вищеною кислотністю, при холециститі і коліті.

Квасолю не можна їсти сирою. Ток­сичні компоненти, які вона містить, руй­нуються під впливом високих темпера­тур. Перед приготуванням суху квасолю слід замочити. Цим прискорюється про­цес приготування, а також виводяться речовини, що викликають проблеми з травленням.