Як на Косівщині виготовляють штучні ялинки

опубліковано: 2020.12.31 | Коментарів: 0 | Переглядів: 69
Мешканець містечка Кути Косівського району Валерій Ведмеденко протягом двадцяти років займається виробництвом штучних ялинок.
 
Як на Косівщині виготовляють штучні ялинки

Напередодні Нового року щоразу загадуємо щось хороше, очікуємо сюрпризів під ялинками. Дуже хочеться, щоб найбажанішим подарунком для наших співвітчизників були не найдорожчі гаджети, а повні сім’ї зі щасливими, а не покинутими дітьми. Щоб державні мужі розщедрилися на дієві програми підтримки своїх же громадян. Віримо, що колись так і буде. А як зараз?

Не «лісові», але ж красуні!

Майже половину площі Івано-Франківщини займають ліси, переважно хвойні. Тож здивувати ялинками, соснами, смереками, ялівцем чи іншим колючо-зеленим розмаїттям тут складно, пише Голос України.

Навіть простого спостереження цими днями достатньо: із розсадників у лісгоспах зимові красуні возять фурами. Вздовж дороги Татарів — Кам’янець-Подільський, що проходить через Надвірнянський, Верховинський та Косівський райони, виставлені на продаж зроблені з натуральних хвойних гілок деревця. Коштує півметрова ялинка тут 50 грн. Майстри здають гуртовим покупцям і дешевше, а ті відправляють їх у різний спосіб навіть до столиці.

Утім, гірський край є також лідером і з виробництва штучних новорічно-різдвяних атрибутів. Попит на них тепер дуже великий: суспільство стає ощаднішим до природних багатств.
Мешканець містечка Кути Косівського району Валерій Ведмеденко (на знімку) протягом двадцяти років займається виробництвом штучних ялинок. Починав свій бізнес із «дощику». Тепер розширив потужності. Викупив приміщення колишнього колгоспу в колишньому селі Кобаки.

Як на Косівщині виготовляють штучні ялинки

Зелені красуні тут і чотириметрової висоти, і зовсім крихітні. Загалом 14 пропозицій — королівські блакитні ялини, сріблясті, білі й, звісно, зелені різних відтінків. Від природних не відрізнити! Дивишся на ряд зі смерек у виставковому центрі — наче тільки-но з лісу.

«Сировину для виготовлення наших красунь беремо вітчизняну, яку можна проконтролювати за якістю. Маємо відповідні сертифікати. Тому й попит на нашу продукцію, бо вигідно відрізняється від імпортованої не тільки ціною», — наголошує Валерій.

Підприємець пояснює, як вибрати якісну ялинку. Насамперед вона має бути без неприємного синтетичного запаху, як то часто буває в імпортованих. А ще деякі недобросовісні підприємці для здешевлення виробництва використовують вторсировину із вживаного пластику. Такі ялинки годяться хіба що для площ і вулиць. А для приміщень треба брати безпечну. Варто перевірити, як кріпляться гілки в штучних красунях. Краще — скобами, а не дротами, щоб не поранитися. Звісно, в приміщеннях не варто ставити їх біля джерела тепла, зважати на пожежну безпеку.

Виробництво в Кобаках цілорічне. Крім дерев випускають ялинкові віночки, кулі, стрічки, традиційний «дощик». Найбільший асортимент — не перед Новорічними святами, а навесні — влітку, коли ще гуртові покупці не розкупили продукції.

Зупинити заробітчанський потік

«Наприкінці року роботи додається, не встигаємо задовольнити всі запити, — розповідає Валерій. — Маємо постійних покупців, поважаємо кожного. Відповідальність —– запорука розвитку бізнесу. А найбільша проблема в нас — брак робочої сили. Працездатне населення масово виїжджає на заробітки. І справа навіть не в тому, що за кордоном більше платять. Робота там здебільшого по 12 годин на добу, без вихідних і свят, із короткими перекурами та перервою на обід, із жорстким контролем. Зароблять таким рабським способом, без належного соціального захисту, 800—1000 доларів, а тут витрачають не на створення власного бізнесу чи особистий розвиток, а на високі мури, одяг, розваги, дорогі телефони. Залишають дітей — і знову в дорогу. Сім’ї від того масово розпадаються».

Важко розв’язати цю проблему. Навіть високими зарплатами не заманиш. Бо вдома працівники не хочуть викладатися на повну: запізнення, довгі перекури, якби не контроль — то й пиятика. Ще свят багато: від Андрія до Йордану… А виробництво потребує відповідальності. Валерій, приміром, першим приходить на виробництво та останнім покидає його.

«Держава мала би дбати про підтримку малого бізнесу, — розмірковує Валерій. — Приміром, поляки теж їздять на заробітки до Німеччини, Великої Британії, але привозять звідти знання, досвід, які опісля застосовують для відкриття власної справи. Бо мають удома підтримку, дотації, нульове оподаткування на перших порах. Будують теплиці, заводи, закладають сади та ягідники, на яких опісля і гарують наші заробітчани. Наш люд розвиває та збагачує чужі країни, тим часом тут немає кому. А від того й бідніє бюджет, щораз важче давати раду із дитсадками й школами, де навчаються діти тих самих заробітчан».

А так хочеться дива. Й не тільки напередодні Різдвяно-новорічних свят. А весь час. Щоб святкові побажання тепла, родинного затишку й достатку кожному з нас десь почули. Не тільки на Небесах, а й на владних висотах.

 

Для того, щоб додавати коментарі, потрібно авторизуватись.
Ваш e-mail:     Пароль:    

інші новини