Я закликаю всіх до конструктиву та спільної злагодженої роботи. У єдності — наша сила!

опубліковано: 2020.10.23 | Коментарів: 0 | Переглядів: 147

Основа успіху Галини Ляхович — наполеглива праця та невпинне прагнення до особистого зростання. У свому життя вона досягла дуже , і крок за кроком прокладала дорогу до успіху.

20 років тому Галина Іванівна  заснувала в місті Калуші філію Тернопільського національного економічного університету. Попри продуктивну управлінську діяльність вона впевнено захистила кандидатську та докторську дисертації, згодом отримала вчене звання професора. Притаманне їй прагнення до втілення набутих знань в практичну діяльність спонукало стати депутатом обласної ради 4-го та 6-го демократичних скликань, а невід’ємна людська гідність, чуйність стали поштовхом до заснування благодійного фонду «Роксолана», який опікується дітьми-інвалідами.

 

Ви відома на Калущині, але можливо не для всіх, розкажіть коротко про себе

Село Голинь, моє дитинство, юність і досвід зростали саме тут. Мені вже 54, я достатньо зріла і дуже відчуваю всі проблеми, які переживає сьогодні село, громади. Оскільки мій трудовий шлях починався в медицині і виросла я в сім’ї сільської медсестри, то з самого дитинства розумію проблеми сільської медицини. Пізніше, працюючи в Калуському міськвиконкомі, я пройшла вишкіл державної служби, і ось уже 20 років я працюю в університеті.

Все досягалось дуже непросто, бо не було в мене вуйка, який міг мене просувати вперед, була тяжка постійна праця над собою, особливо в освіті та науці. Тут без зусиль не обійтися, в 2004 році закінчила аспірантуру Національної академії державного управління в Києві, там же ж успішно захистила кандидатську дисертацію. І це був тільки початок важкої праці, бо відкрити та розбудувати Калуську філію Тернопільської академії народного господарства (на той час (1999р.)) було дуже важко, було протистояння, були недобрі люди, які старалися перешкоджати, але й були однодумці, друзі, близькі люди, які на той час розуміли, допомагали і підтримували мене, за що я їм дуже вдячна! Саме тут я пройшла основний вишкіл у вищій школі.

В 2013 році відбулось приєднання Калуської філії до Івано-Франківського інституту менеджменту, і ректор університету запропонував мені його очолити З 2013 року я директор Івано-Франківського навчально-наукового інституту менеджменту  ЗУНУ.

Аж в 2018 році захистила докторську дисертацію, чому кажу аж, бо для себе завжди не було часу, коли ти керівник та хочеш бути успішним, та щоб заклад розвивався, треба було на задній план відкладати своє особисте життя, свої інтереси, а коли дуже любиш свою роботу, то тим більше. Але кожен раз, казала собі, що все - завтра починаю, і починала, двічі затверджувала тему докторської, і аж на третій раз, я таки зрозуміла, що дальше відкладати не можна. І так Житомир став для мене ще одним важливим містом в моїй біографії, три роки спілкування з їхніми науковцями дали свої плоди.

І також все було непросто, бо коли ти в молодому віці навчаєшся і здобуваєш певні щаблі, то це простіше, а в 50 набагато складніше, бо в такому віці ти по іншому переживаєш всі перемоги чи здобутки, хвилюєшся, стресуєш.

Так народилась докторська дисертація.

 

Який період із Вашої біографії був для Вас найпродуктивнішим?

Це період політичної паузи. В цей час я мала змогу більше часу приділяти собі, роботі над собою, та звичайно ж родині, внукові. Також занурилась у наукову працю та захистила докторську дисертацію. Під час депутатства телефони постійно дзвонять, ти стараєшся вислухати та прийняти всіх людей з їхніми проблемами і у тебе зовсім мало часу залишається на повсякденне життя.

 

Чи були у вашому житті помилки і якщо були, то які?

Так, звичайно були, і, напевне, немало. Різні були, і політичні у тому числі. Але вони дали мені уроки життя і завдяки їм стала тільки сильнішою, загартованішою і надіюсь мудрішою! Помилок не робить той, хто нічого не робить.

 

Чи рішуча ви по житті людина?

Чи приходилось вам приймати кардинальні рішення?

Вважаю, що так - багато кардинальних та професійних змін відбулось в моєму житті. Працюючи в медицині, я перейшла на роботу в Калуський міськвиконком. А через декілька років в Академію, нині Університет (освіта, наука). Це абсолютно різні сфери діяльності й потрібно постійно адаптовуватись та навчатись.                                                                   

Я п’ять років спостерігала, як занепадає, пропадає в зарослях Народний дім (довгобуд) в моєму рідному селі Голинь, як односельчани возять дітей в ясла/садки ближніх сіл або до Калуша, в той час, коли залишилось виконати дуже мало робіт, які повинні були довершити в селі, але нажаль... і все було під силу сільській раді. Також якщо взяти до уваги незадовільний стан сільських доріг та тільки вирито басейн під будівництво спортивного майданчика.

А це болить, бо я будучи депутатом обласної ради дуже багато зробила для того, щоб народний дім і новий ясла/садочок запрацювали. Проблеми є не тільки в моєму селі, а на окрузі цілому.

Я легких шляхів ніколи не шукала. Враховуючи свій багаторічний досвід, вважаю, що можу бути корисною для молодої команди.

Ми повинні усвідомлювати, що тільки від нас залежить якою буде наша держава, як будуть жити наші діти, онуки, правнуки.

Нам потрібно навчитись боротися із власними амбіціями і консолідуватись заради розбудови нашого краю та нашої держави. Живучи постійно в чварах, ми нічого доброго не зробимо!

Я готова до нових викликів! І тому не можу залишатись осторонь і бути байдужою до проблем рідного краю, проблем мого села, проблем мого краю.

Зрештою, я хочу завжди бути корисною громаді, людям.

У мене дуже багато планів у різних напрямках діяльності. Сьогодні, у першу чергу хотілось би допомогти закладам охорони здоров’я, підняти проблеми ремонту доріг місцевого значення, екологічні проблеми, які турбують нас, Калушан, особливо, це шкідливі викиди у річки, розмиття берегів під час паводків, незаконне вивезення гравію, вирубка лісів.

Питання усіх соціально незахищених верств населення, осіб з інвалідністю, учасників бойових дій, ветеранів, одиноких людей похилого віку також буде першочерговим.

І цей перелік ще можна продовжувати

 

Чиї уроки були для Вас найважливішими? І чи є люди на яких Ви рівняєтесь і до яких прислухаєтесь?

Уроки Михайла Васильовича Вишиванюка…Один з них: «Не боятись брати на себе відповідальність». А також першого мого ректора Олександра Андрійовича Устенка, який приймав мене на роботу в університет в 1999 році. Коли в мене опускалися руки, і був розпач, – він казав «Не смій!... У тебе все вийде!».

 

Ви були депутатом обласної ради, що Вам вдалось зробити для Калущини?

Зроблено було багато, але завжди хотілось би більше. Якщо конкретно, то можу виділити зокрема таке:

-» проводила щорічне свято св. Миколая;

-» створила мистецьку студію “Повір в себе” та співочий дует «Академія»;

-» утворила Калуську філію ТНЕУ (1999) та Калуський коледж економіки, права та інформаційних технологій (2013);

-» долучилась до відкриття адміністративного будинку, народного дому, ясел-садка “Малятко” в с. Голинь;

-» сприяла виділенню понад 6 млн. грн. на завершення будівництва народного дому (довгобуд) та ясел-садочку №2 с. Голинь;

-» спільно з меценатами подарувала 50 тис. цегли на будівництво церкви с.Голинь;

-» сприяла виділенню 30 тис. грн. на завершення будівництва та придбання музичних інструментів для Голинської дитячої школи мистецтв;

-» долучилась до збору 20 тис. грн. на потреби АТО; 50 тис. грн. для потреб дітей з інвалідністю; 80 тис. грн. для лікування онкохворих;

-» брала активну участь у газифікації села Голинь, будинку вчителів та виділення їм газових лічильників безкоштовно;

-» долучилась до покращення матеріально-технічної бази та поповнення книжкового фонду бібліотеки с. Голинь;

-» сприяла виділенню коштів на внутрішні комунікації та придбання парт і стільців для Голинської школи;

-» клопотала про виділення 600 тис. грн. на дорогу до села Кропивник; 100 тис. грн. на дорогу до кладовища с. Голинь.; 100 тис. грн на ремонт вул. Лесі Українки;

-» активно допомагала в будівництві дороги та газифікації у с. Кадобна

-» придбала крісла для актової зали в НВК с. Добровляни;

-» сприяла виділенню коштів на заміну вікон в амбулаторії с. Голинь;

-» неодноразово допомагала у вирішенні проблем в інтернатних закладах області;

-» клопотала про виділення грошей для проведення операцій на серці мешканцям с. Боднарів, с. Сівка-Калуська та інших мешканців району;

-» долучилась до виділення 8 тис. грн. для поїздки народного аматорського ансамблю танцю “Мереживо” на всесвітній фольклорний фестиваль у м. Зелена Гура республіка Польща;

-» сприяла виділенню коштів на виготовлення проекту для будівництва клубу у с. Підмихайля;

-» неодноразово надавала фінансову допомогу малозабезпеченим та особам з інвалідністю району;

-» клопотала про виділення фінансової допомоги сім’ям загиблих на ЗАТ “Лукор”;

-» сприяла придбанню комп’ютерів для загальноосвітніх шкіл сіл Голинь, Добровляни, Новиця, Пійло, Підмихайля, Вістова та Збора та ряд інших добрих справ…

 

Я не чиновник, я для Вас завжди була і буду відкритою! Мені не треба захищати власний бізнес, бо у мене його немає. Я вибудовувала свій авторитет роками та важкою працею, тому дуже дорожу ним. Я сьогодні вважаю, що нам, як ніколи раніше треба припинити конкуренцію між політичними силами, пора об’єднатись на ґрунті проблем соціально-економічного розвитку нашого краю, бо нам немає  чого ділити!

Ми повинні тільки примножити добрі справи, щоб не було соромно дивитись в очі людям.

Я вірю, що Ви зробите правильний вибір!

 

Для того, щоб додавати коментарі, потрібно авторизуватись.
Ваш e-mail:     Пароль:    

інші новини