Калушанка Вікторія Жолінська у центрі його презентувала. моновиставу «Три зозулі з поклоном»

опубліковано: 2019.05.10 | Коментарів: 0 | Переглядів: 92

Її моновистава «Три зозулі з поклоном» була вперше представлена у Кракові на фестивалі українського театру «Схід-Захід». Перевтілити новелу у експеримент - моновиставу – запропонувала дівчині її викладачка. Всі ролі в моновиставі грає тільки Вікторія.

Я вперше грала у цій виставі  символічну роль, ще навчаючись у Рівненському державному гуманітарному університеті, -  розповіла Вікторія. – Тоді в мене була роль однієї із зозуль, це було як символ “не любові”. Але за місяць ми з викладачкою перебудували її в моновиставу, саме для фестивалю.

 «Три зозулі з поклоном» - це новела Григора Тютюнника, яку вивчають у школі.  Герої новели - оповідач, його батьки — Михайло і Софія, Марфа Яркова, дядько Левко — поштар. Всі ролі зіграла одна Вікторія. Актриса зазначила, три зозулі в моновиставі є символами.

Вікторія під час вистави грала на музичному інструменті – окарині. За її словами, цей музичний інструмент імітує звуки птахів, особливо спів зозулі. До речі, Вікторія – грає ще і на сопілці та на інших інструментах.

В центрі сюжету — любовний трикутник. Марфа, одружена з нелюбом, кохає чужого чоловіка, батька оповідача. Проте її кохання до Михайла не зрадливе та гріховне. Вона не претендує на чуже щастя. Незабаром його засилають до Сибіру на каторгу, звідки він ніколи не повернувся. У Михайла залишилися дружина Софія та малолітній син. Але події, відображені у творі, ніби відхо­дять на другий план. Головними є почуття та страждання героїв. Між двома жінками, Софією та Марфою, немає ревнощів. їх об’єднують горе і туга. Софія не сердиться на Марфу, адже розуміє її почуття. Марфине ко­хання чисте, безпретензійне. У ньому немає заздрощів до суперниці. Час од часу від Михайла надходять листи до дружини. У них він пише, що любить її та сина. Марфа раніше, ніж Софія, відчуває, що прийшов лист від Михайла; благає листоношу дати їй його, щоб просто потримати у руках. В останньому листі Михайло просить Софію передати Марфі «три зозулі з поклоном», бо відчуває, що «десь тут коло мене ходить Марфина душа нещасна». Він про­сить передати їй цей останній привіт, і тоді до нього «хоч на хвильку прийде забуття».

Вистава в центрі йоги зібрала повен зал. Організатори забезпечили повністю вільний вхід.  Щоправда, глядачі могли зробити свій внесок на благодійних засадах. Декорації – лаконічні, тільки два стільці, ікона, вишитий рушник і свічки. Зате емоцій - шквал. Присутні  на виставі були і вчителі калуських шкіл, які запропонували Вікторії показати її у навчальних закладах. Це могло би бути корисно не тільки для поглиблення знань учнів проукраїнську літературу, а  і про сучасний європейський театр.

Вікторія може дуже багато. В неї неймовірний потенціал, енергія, шарм і шквал емоцій,  - написала на сторінці у Фейсбуці організатор вистави у Калуському центрі йоги Олеся Долинка. - Я вірю, що то не востаннє.

Сама Вікторія зізналася, що в театральному мистецтві поважає класику. Однак від експериментів ніколи не відмовляється.

Для того, щоб додавати коментарі, потрібно авторизуватись.
Ваш e-mail:     Пароль:    

інші новини