Як легалізують сімейні ферми?

опубліковано: 2018.09.28 | Коментарів: 0 | Переглядів: 30
 

Майже півтори сотні кіз – стільки у своєму господарстві на Київщині має Олександр Бабин. Його сімейна ферма існує вже десять років, і продукти від «Бабиних кіз» добре відомі серед поціновувачів авторських сирів в Україні. Олександр – один із небагатьох сімейних фермерів, які працюють легально. Нещодавні законодавчі зміни дають надію, що і решта сімейних фермерів в Україні набудуть офіційного статусу. Чи зміниться ситуація найближчим часом, дослідив Центр громадського моніторингу та контролю.

Вийти з тіні

За даними Міністерства аграрної політики та продовольства України, щороку невеликі сільськогосподарські господарства постачають 73% від всього молока у країні, виробляючи 7,6 млн тонн сировини. При цьому більшість селян офіційно не зареєстровані як виробники молока. Подібна ситуація і з тими, хто вирощує на продаж овочі, плоди чи ягоди. За словами експертів, люди у селі не хочуть оформлювати ФОП, оскільки мусили б платити близько 700 грн податку щомісяця. Тож більшість приватного сільськогосподарського виробництва досі залишається в тіні.

Покращити ситуацію покликаний новий закон про сімейні фермерські господарства,  підписаний Президентом України Петром Порошенком 10 серпня. За словами співавтора документа, голови Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики Ніни Южаніної, саме глава держави був ініціатором податкових змін.

Тепер сімейні ферми можуть легалізуватися, оформивши ФОП за 4 групою, яка має спрощену систему оподаткування, обліку та звітності. Відповідно до закону, держава також компенсує виплату ЄСВ (Єдиного соціального внеску) протягом 10 років. Першого року – 90% внеску, останнього року – 10%. Крім того, запроваджується 5-річний мораторій на перевірку діяльності таких виробників.

Варто зауважити, що під дію закону підпадають лише фермери, які обробляють від 2 до 20 га. При цьому забороняється використовувати найманих робітників. На сімейній фермі можуть працювати тільки найближчі родичі підприємця: мати, батько, чоловік/дружина, діти, брати/сестри.

Важливою деталлю є те, що зареєстровані сімейні фермери матимуть офіційний страховий стаж. Відповідно, сотні тисяч селян, які працюють на власній землі і продають вирощену продукцію, зможуть забезпечити собі майбутню пенсію. На думку фахівців, це може стати ідеальним варіантом для тих, кому наразі бракує кількох років стажу до пенсії.

«За попередніми оцінками, згадана новація може стимулювати детінізацію в аграрному виробництві на рівні 10-15% при її активному використанні серед фермерської громади», – вважає глава секретаріату Ради підприємців при Кабміні Андрій Забловський.

У перспективі

Усі експерти погоджуються, що новий закон необхідний для детінізації дрібного фермерства та наповнення держбюджету. Однак більшість не чекає швидких змін. Потрібно ще ухвалити низку підзаконних актів й усунути суперечливі моменти.

Для прикладу, Павло Коваль, генеральний директор «Української аграрної конфедерації» називає спірним питання виплати субсидій на газ та електроенергію.

«У сімейних ферм є право на отримання державних дотацій, але при цьому фермери позбавляються можливості отримувати субсидію на комунальні послуги», – прокоментував він законодавче нововведення. За його словами, фермери швидше оберуть збереження субсидії, аніж держдотації.

На думку аналітиків, цей закон зможе запрацювати, якщо фермерів підтримає місцева влада та банки, які наразі не дають дрібним фермерам дешевих кредитів. Якщо це зміниться, селяни зможуть брати позику на створення тепличних господарств чи молочних ферм. Завдання ж місцевої влади, вважають агроексперти, полягає в інформаційній роботі з населенням.

Мільйон фермерів

Наразі, за словами заступника міністра аграрної політики та продовольства України з питань розвитку фермерства Віктора Шеремети, в Україні зареєстровано менше тисячі сімейних ферм. Потенційно, вважає чиновник, в країні їх може бути близько 1 мільйона. За розрахунками Асоціації фермерів та землевласників України, завдяки ухваленим податковим змінам щороку з’являтимуться по кілька десятків тисяч дрібних фермерів.

«Рух в цьому напрямку буде йти поступово. Люди сьогодні ще не вірять, що можна безперешкодно отримати держпідтримку. Якщо побачать, що сусід отримав державну допомогу, тоді вже вони почнуть рухатися в бік легалізації бізнесу. Цей перехідний період займе близько трьох років», – переконаний Шеремета.

До речі, успішні приклади розвитку сімейних ферм в Україні вже є. Зразком для наслідування може стати проект «Розвиток молочного бізнесу в Україні», що фінансується  урядом Канади. Він охоплює Дніпропетровську, Херсонську, Львівську та Івано-Франківську області та передбачає як консультацію фермерів щодо відкриття бізнесу, так і матеріальну допомогу у придбанні тварин та обладнання, проведенні аналізу та сертифікації продукції тощо.

Торік у рамках цього проекту власну ферму відкрив мешканець Жовківського району на Львівщині Руслан Сало. Чоловік разом із донькою Надією дбає про господарство із 20 корів. Сім’я не лише здає молоко, а й планує переробляти сировину. Щоб виготовляти сири, Надія спеціально навчалася технології у Голландії.

«Люди бояться невідомості. А через участь в проекті ми маємо можливість бути в середовищі тих людей, фермерів, спеціалістів, які можуть підтримати та допомогти», – розповів власник ферми.

Експерти наголошують, що легалізація сімейних ферм прискориться, коли селяни усвідомлять переваги, які пропонує держава. Лише офіційно зареєстровані господарства зможуть отримувати підтримку та пільги.

Матеріал центругромадського моніторингу та контролю

Для того, щоб додавати коментарі, потрібно авторизуватись.
Ваш e-mail:     Пароль:    

інші новини