Як система ProZorro змінила державні закупівлі?

опубліковано: 2018.09.24 | Коментарів: 0 | Переглядів: 30

Понад два роки тому в Україні запрацювала система електронних закупівель ProZorro. За даними Міністерства економічного розвитку і торгівлі, за цей час було оголошено понад 2 млн електронних тендерів і заощаджено 55 мільярдів гривень державних коштів. Які регіони досягли найбільших успіхів за прозорістю і які зміни у системі досі відбуваються, аналізували експерти Центру громадського моніторингу та контролю.

Як працюють електронні закупівлі?

 

ProZorro – це система публічних закупівель, у якій можна проводити тендери онлайн. Вона включає веб-портал та авторизовані електронні майданчики, на яких можна зареєструватись для участі у торгах. Система дозволяє замовникам обирати найоптимальніше поєднання ціни та якості, а громадськості відслідковувати, на що витрачаються кошти.

Перехід на нову систему публічних закупівель в Україні відбувався поетапно. З 1 квітня 2016 року ProZorro стала обов'язковою для центральних органів виконавчої влади і великих держпідприємств, а з серпня 2016-го – для всіх державних замовників. Йдеться про товари і послуги вартістю 200 тисяч грн і вище або роботи вартістю 1,5 млн грн і вище. Добровільно замовники отримали право підключати до ProZorro і «допорогові» тендери, тобто на суми до 200 тисяч.

За словами керівника проекту SmartTender.biz Сергія Сагуна, система працює за принципом «всі бачать все». Адже в електронній системі можна побачити детальну інформацію щодо пропозицій учасників, рішення тендерної комісії, а також  кваліфікаційні документи. Це не тільки робить процес використання державних коштів прозорим та ефективним, а й дозволяє викрити корупційні схеми.

Прозорі регіони

За статистикою порталу ProZorro, беззаперечним лідером за використанням електронних тендерів є Київська область. У лідери її виводить Київська міська держадміністрація, яка є найбільшим замовником у системі. За два роки в області було оголошено 440 тисяч тендерів на суму 377 млрд грн, у яких вдалося заощадити понад 11 млрд грн.

На другій позиції рейтингу – Дніпропетровщина із показником у 207 тисяч тендерів на суму 61 млрд гривень. Найактивніші замовники – Дніпропетровська облдержадміністрація, Дніпровська, Криворізька і Нікопольська міськради. Найдорожчий тендер в області – ремонт дороги Дніпро – Миколаїв, який коштував 957 млн грн.

«На прикладі Дніпропетровської області ми бачимо ефективність ProZorro. Прозорі механізми торгів дозволяють отримувати товари і послуги за найнижчу ціну, заощаджуючи кошти, які потім йдуть на будівництво шкіл, доріг, лікарень. Для підприємців прозорі закупівлі відкривають можливість чесно конкурувати, розвивати бізнес і, як наслідок, – сплачувати податки», – тішиться голова Дніпропетровської ОДА Валентин Резніченко.

Наступною за темпами використання ProZorro є Донецька область, у якій за два роки було зареєстровано 157 тисяч тендерів на суму 39 млрд грн. Лідером серед замовників в області є Маріупольська міськрада, яка оголосила найбільшу кількість тендерів. Далі у рейтингу йде Харківська область, яка провела 122 тисячі тендерів, закупивши через систему товарів та послуг на 57 млрд грн. Найдорожчий тендер на 1,13 млрд грн оголошений на закупівлю робіт із ремонту дороги Київ – Харків – Довжанський.

Замикає п’ятірку Одеська область із показником у 121 тисячу тендерів на суму 47 млрд грн. Лідери за кількістю оголошених закупівель у регіоні: Мінінфраструктури, Одеська ОДА, Одеська міськрада, Міноборони, МОЗ. Найдорожчий тендер провели на суму понад 1 млрд грн – на реконструкцію водних підходів порту Південний.

За статистикою, найбільше через систему ProZorro у регіонах закуповують продукти харчування та напої, нафтопродукти, паливо, електроенергію, медичне обладнання та будматеріали. Серед послуг, які закуповуються, найпопулярніші – ремонт і техобслуговування. Зокрема, архітектурні, будівельні, інженерні та інспекційні послуги. Не дивно, що майже у всіх п’яти областях рейтингу найдорожчі тендери – це ремонт та будівництво доріг.

Система не стоїть на місці

 

За словами заступника міністра економрозвитку Максима Нефьодова, хоча ProZorro істотно змінила підхід до державних закупівель, трапляються випадки, коли публічну процедуру торгів намагаються обійти. Найпростіші схеми – участь у тендері «псевдофірм» або дискримінаційні умови торгів, яким відповідають лише 1-2 потенційних підрядники на ринку.

 

Тож через два роки після старту систему продовжують допрацьовувати. ProZorro доповнили системою ризик-індикаторів, яка дозволяє автоматично виявляти закупівлі, які порушують норми закону «Про публічні закупівлі». Серед критеріїв, які відслідковує система: аномальна економія (понад 60%), робота постачальника тільки з одним замовником, надмірно велика кількість лотів в одній закупівлі.

 

Нефьодов пояснює: «ProZorro не почне бити струмом порушників, але бізнес та правоохоронні органи зможуть використовувати ризик-індикатори для того, щоб визначати надійність замовників та перевіряти їхню діяльність відповідно».

 

Крім того, у січні цього року Президент України Петро Порошенко підписав законопроект про вдосконалення системи моніторингу публічних закупівель. Якщо раніше аудиторська служба могла реагувати на порушення лише після торгів, коли угоди вже підписані і гроші переказані, то зараз закон дозволяє перевіряти порушників ще до завершення тендеру.

 

«У мене викликає обурення, коли один і той же державний замовник за державні кошти робить закупівлю дев’яти договорів на суму 199 тисяч гривень. Яка мета? Дуже проста і одна – обійти ProZorro, обійти тендерні ефективні процедури й укласти угоду з кишеньковим постачальником. Тому головна мета, яку має цей законопроект, – це зберегти всі позитивні напрацювання ProZorro і не дати аж ніяк нікому дискредитувати цю систему», – наголосив глава держави під час обговорення закону.

 

Розробники ProZorro кажуть, що за два роки ефективність електронного майданчика перевершила очікування. Найбільш очевидний плюс роботи системи – це економія коштів платників податків, яка вимірюється мільярдами гривень. Громади отримали доступ до фінансової звітності, яка традиційно була за сімома печатками, а корупція хоча і не зникла, її стало простіше відслідкувати і притягти порушників закону до відповідальності.

Матеріал Центру громадського моніторингу та контролю

 

Для того, щоб додавати коментарі, потрібно авторизуватись.
Ваш e-mail:     Пароль:    

інші новини