Про права та пільги неповнолітніх, що працюють

опубліковано: 2018.06.05 | Коментарів: 0 | Переглядів: 52

Улітку, в період канікул, багато хто з неповнолітніх має бажання трохи заробити. На практиці неповнолітні працівники, влаштовуючись на роботу, здебільшого не знають про права та пільги, які гарантуються їм державою, і не всі роботодавці дотримуються умов при використанні праці неповнолітніх працівників.

Кодекс законів про працю України (далі — КЗпП) містить окрему главу, яка регламентує права неповнолітніх у трудових правовідносинах та їх особливості.

Зокрема в ст. 187 КЗпП зазначено: «Неповнолітні, тобто особи, що не досягли вісімнадцяти років, у трудових правовідносинах прирівнюються у правах до повнолітніх, а в галузі охорони праці, робочого часу, відпусток та деяких інших умов праці користуються пільгами, встановленими законодавством України».

Питання: З якого віку допускається прийняття на роботу неповнолітніх?

За загальним правилом прийняття та роботу осіб молодших 16 років не допускається.

Як виняток, за згодою одного із батьків або особи, що його замінює, можуть прийматись на роботу особи, які досягли 15 років.

Для підготовки молоді до продуктивної праці допускається прийняття на роботу для виконання легкої роботи, що не завдає шкоди здоров’ю і не порушує процесу навчання, у вільний від навчання час допускається прийняття на роботу учнів загальноосвітніх шкіл, професійно-технічних і середніх спеціальних навчальних закладів, що досягли 14-річного віку за згодою одного з батьків або особи, що його замінює.

Слід звернути увагу, що На кожному підприємстві, в установі, організації повинен вестися спеціальний облік працівників, які не досягли вісімнадцяти років, із зазначенням дати їх народження.

Питання : Яка тривалість робочого часу неповнолітніх?

Особлива увага приділяється тривалості робочого часу неповнолітніх , ст. 51 КЗпП визначена скорочена тривалість робочого часу:

1) для працівників віком від 16 до 18 років — 36 годин на тиждень,

2) для осіб віком від 15 до 16 років (учнів віком від 14 до 15 років, які працюють в період канікул) — 24 години на тиждень.

Також під час канікул робочий час не повинен перевищувати 36 годин на тиждень, для осіб віком від 16 до 18 років, і 24 години на тиждень, для осіб віком від 15 до 16 років.

Якщо неповнолітні працюють протягом навчального року у вільний від навчання час, робочий день для осіб віком від 16 до 18 років не повинен перевищувати 18 годин на тиждень;  для осіб віком від 15 до 16 років - 12 годин на тиждень.

Питанння: Яка заробітна плата неповнолітніх працівників?

Заробітна плата працівникам, молодшим вісімнадцяти років, при скороченій тривалості щоденної роботи, виплачується в такому самому розмірі, як працівникам відповідних категорій при повній тривалості щоденної роботи.

Праця працівників, молодших вісімнадцяти років, допущених до відрядних робіт, оплачується за відрядними розцінками, встановленими для дорослих працівників, з доплатою за тарифною ставкою за час, на який тривалість їх щоденної роботи скорочується порівняно з тривалістю щоденної роботи дорослих працівників.

Оплата праці учнів загальноосвітніх шкіл, професійно-технічних і середніх спеціальних навчальних закладів, які працюють у вільний від навчання час, провадиться пропорційно відпрацьованому часу або залежно від виробітку. Підприємства можуть встановлювати неповнолітнім доплати до заробітної плати.

Питання: Які обмеження щодо праці неповнолітніх?

У ст. 11 Закону України «Про охорону праці» зазначено, що не допускається залучення неповнолітніх до праці на важких роботах і на роботах із шкідливими або небезпечними умовами праці, на підземних роботах, до роботи у нічний час звертаю увагу (нічний час вважаються з 22.00 до 06.00), надурочних робіт та робіт у вихідні дні, а також до підіймання і переміщення речей, маса яких перевищує встановлені для них граничні норми, відповідно до переліку важких робіт і робіт із шкідливими і небезпечними умовами праці, граничних норм підіймання і переміщення важких речей.

наприклад робота студента який працевлаштований на час літніх канікул офіціантом у закладі громадського харчування чи розважальному закладі.

Роботодавцю в цьому випадку потрібно звернути увагу на те що працівник віком до 18 років не може працювати у нічний час як передбачає переважно робота таких закладів отже праця неповнолітнього офіціанта повинна бути до 22.00.

Забороняється призначати підлітків на роботи, які пов’язані виключно з підійманням, утриманням або переміщенням важких речей. До роботи, що потребує підіймання та переміщення важких речей, допускаються підлітки, які не мають медичних протипоказань, що засвідчено відповідним лікарським свідоцтвом. До тривалої роботи по підійманню та переміщенню важких речей підлітки до 15 років не допускаються. Робота підлітків з вантажами не повинна становити більше 1/3 робочого часу. Вага окремого вантажу та сумарна вага вантажу, який повинні підіймати та переміщувати підлітки, не повинна перевищувати затверджених граничних норм.

Держава також покладає певні обов’язки з охорони праці неповнолітніх на власників підприємств. Зокрема, з метою забезпечення сприятливих для здоров’я умов праці, високого рівня працездатності, профілактики травматизму і професійних захворювань, отруєнь та відвернення іншої можливої шкоди для здоров’я на підприємствах, в установах і організаціях різних форм власності повинні встановлюватися єдині санітарно-гігієнічні вимоги до організації виробничих процесів, пов’язаних з діяльністю людей, а також до якості машин, обладнання, будівель та інших об’єктів, які можуть мати шкідливий вплив на здоров’я. Власник зобов’язаний створити в кожному структурному підрозділі й на робочому місці умови праці відповідно до вимог нормативних актів, а також забезпечити дотримання прав працівників, гарантованих чинним законодавством.

Питання: Яка тривалість відпустки неповнолітніх?

Згідно зі ст. 6 Закону України «Про відпустки» для осіб віком до вісімнадцяти років встановлюється щорічна основна відпустка тривалістю 31 день, у зручний для них час. Також щорічні відпустки повної тривалості надаються до настання шестимісячного терміну безперервної роботи у перший рік роботи на даному підприємстві за бажанням працівника. Крім того, законодавством передбачено, що діти, які працюють і продовжують навчання, мають право на додаткові оплачувані відпустки, які надаються їм для складання іспитів.

Питання: Як обмеження у звільненні неповнолітніх?

Законодавчо передбачені обмеження при звільненні працівників, молодших 18 років, з ініціативи роботодавця. Крім дотримання загального порядку звільнення, передбачається надання згоди служби у справах дітей. У разі коли виконання трудового договору неповнолітнім працівником загрожує його здоров’ю або порушує його законні інтереси, незважаючи на бажання роботодавця та самого працівника, відповідно до ст. 199 КЗпП вимагати розірвання трудового договору з неповнолітнім мають право батьки, усиновителі чи піклувальники неповнолітнього, а також державні органи та службові особи, на яких покладено нагляд і контроль за додержанням законодавства про працю.

Однак, якщо неповнолітній особі не виповнилося 16 років, і при прийнятті на роботу від неї не вимагають дозволу батьків на працевлаштування, – така праця є незаконною. Крім того, не захищатимуться права неповнолітніх і в разі відсутності медичного огляду.

Працевлаштовувати неповнолітніх осіб необхідно дуже грамотно, не допускаючи ні найменшого порушення трудового законодавства. Так, порушення правил працевлаштування неповнолітніх осіб може бути кваліфіковано як грубе порушення трудового законодавства, і спричинити за собою притягнення посадової особи такого роботодавця до адміністративної або кримінальної відповідальності

Питання: Чи потребує працевлаштування неповнолітніх при виконання робіт під час виробничої практики?

Перш за все слід зазначити, що мета виробничої практики учнів, слухачів професійно-технічних навчальних закладів — виконання учнями, слухачами безпосередньо на робочих місцях усіх видів робіт, передбачених кваліфікаційною характеристикою, де вони під керівництвом майстрів виробничого навчання послідовно закріплюють здобуті первинні професійні уміння та навички, навчаються використовувати сучасну техніку, механізми та інструменти, набувають практичних навичок самостійно та якісно виконувати роботи, передбачені робочими навчальними планами.

Відповідно до ст. 29 Закону України «Про професійно-технічну освіту» від 10.02.1998 р. № 103/98-ВР підприємства, установи та організації (далі — підприємство) будь-якої форми власності надають учням, слухачам професійно-технічних навчальних закладів робочі місця або навчально-виробничі ділянки для виробничого навчання чи виробничої практики відповідно до укладених із професійно-технічними навчальними закладами договорів про навчально-виробничу практику. Керівники підприємств несуть відповідальність, зокрема, за забезпечення належних умов праці та оплату праці учнів, слухачів на виробництві.

Відповідно до Порядку надання робочих місць для проходження учнями, слухачами професійно-технічних навчальних закладів виробничого навчання та виробничої практики, затвердженого постановою КМУ від 07.06.1999 р. № 992, між навчальним закладом та підприємством не пізніше двох тижнів до початку виробничого навчання та виробничої практики має бути укладено договір на основі типового договору про надання робочих місць або навчально-виробничих ділянок для проходження учнями, слухачами виробничого навчання та виробничої практики. Договір визначає права та обов’язки сторін: навчального закладу та підприємства — і відповідальність за порушення умов договору. Відповідно до укладеного договору підприємство за фактично виконаний обсяг робіт учнями, слухачами за період виробничого навчання та виробничої практики відповідно до виробничих завдань нараховує заробітну плату згідно з установленими системами оплати праці за нормами, розцінками, ставками (окладами) з урахуванням коефіцієнтів, доплат і надбавок.

Ст. 50 Закону України «Про професійно-технічну освіту» сказано, що 50% заробітної плати за виробниче навчання і виробничу практику учнів, слухачів професійно-технічних навчальних закладів направляється на рахунок навчального закладу.

Проте, слід звернути увагу, що відносини між базою практики (підприємством) та учнем-практикантом не є трудовими, оскільки не відповідають змісту трудового договору, який закладено у ст. 21 КЗпП тощо.

Відносини між підприємством — базою практики та навчальним закладом є цивільно-правовими і визначаються договором про надання місць для проходження практики в порядку, визначеному законодавством про освіту.

Учні, слухачі професійно-технічних навчальних закладів на час виробничого навчання та виробничої практики до складу (списку) і штатного розпису працівників підприємства не включаються. Учні, слухачі виконують роботи, підкреслюємо «виконують роботи», а не посадові обов’язки, відповідно до навчальних планів і програм. Тривалість їхньої роботи має відповідати часу, визначеному робочими навчальними планами, програмами, і не перевищувати тривалості робочого часу, встановленого законодавством для відповідної категорії працівників.

Також слід зазначити, що згідно з пп. 2.1.8 Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Держкомстату від 13.01.2004 р. № 5, до фонду заробітної плати належить оплата праці працівників, які не перебувають у штаті підприємства, зокрема, за виконання робіт за договорами між підприємствами про надання робочої сили учням і студентам, які проходять виробничу практику на підприємстві чи залучені на тимчасову роботу на період канікул.

Враховуючи, що відносини між практикантом і базою практики не є трудовими, практиканти не можуть отримувати за свою роботу зарплату, оскільки зарплата — це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу (ст. 1 Закону України «Про оплату праці»).

У ст. 31 Закону України «Про оплату праці» зазначено, що «розмір заробітної плати працівника за повністю виконану місячну (годинну) норму праці не може бути нижчим за розмір мінімальної заробітної плати». Слід звернути увагу, що в законі мова йде про заробітну плату працівника, яким практикант (учень, слухач) не є.

З огляду на викладе можна дійти висновку про оплату праці практиканта за оплату їх праці за фактично виконаний обсяг робіт.

Слід також зауважити, що практиканта на час практики можна прийняти на роботу на вакантну посаду за строковим трудовим договором. Але за умови, що договором з навчальним закладом цей час буде зараховано як проходження практики. В такому випадку будуть повноцінні трудові відносини з усіма наслідками (слід подавати повідомлення про прийом на роботу, завести трудову книжку, обов’язково платити не менше мінімальної зарплати, тощо).

Олександр Біловол, головний державний інспектор сектору з питань державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю Управління Держпраці у Рівненській області

 

За матеріалами ГУ Держпраці у Рівненській області

Для того, щоб додавати коментарі, потрібно авторизуватись.
Ваш e-mail:     Пароль:    

інші новини