Працедавець має право звільнити вагітну жінку, яка працює за терміновим контрактом

опубліковано: 2018.06.01 | Коментарів: 0 | Переглядів: 58

 

 
Велика Палата Верховного Суду  розглянула справу № 759/19440/15-ц (провадження № 14-105цс18) про скасування наказу про звільнення і відновлення на роботі за позовом  жінки, яка завагітніла під час роботи за терміновим трудовим контрактом.

У рішенні від 16 травня підтверджені правові позиції, викладені в постанові ВСУ по справі № 6-127цс12 від 23 січня 2013 року і  в постанові  Касаційного цивільного суду ВС у справі № 175/167/16-ц від 16 січня 2018 року.

Так, згідно з частиною третьою статті 21 КЗпП контракт є особливою формою трудового договору, в якому термін його дії, права, обов'язки і відповідальність сторін, умови матеріального забезпечення і організації праці працівника, умови розірвання договору, у тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін.

Звільнення  вагітних жінок у зв'язку із закінченням терміну трудового договору можливе на підставі пункту 2 статті 36 КЗпП  з обов'язковим працевлаштуванням. Тобто власник або уповноважений ним орган зобов'язаний працевлаштувати жінку на цьому ж або іншому підприємстві відповідно до її професії. Розрив у часі між звільненням і працевлаштуванням в цьому випадку не допускається.

Згідно із статтею 235 КЗпП підставою  для поновлення працівника на роботі є його звільнення без законних підстав. Тому поновити на роботі можна  тільки працівника, який звільнений незаконно, з порушенням процедури  або за межами підстав, передбачених законом або договором, або за відсутності підстав для звільнення.

Якщо працівник звільнений обгрунтовано, з дотриманням процедури, немає підстав для відновлення його на роботі.

Невиконання підприємством, яке звільнило вагітну жінку, обов'язку з працевлаштування є підставою для покладання на нього відповідно до частини другої статті 232 КЗпП обов'язку надати на цьому або іншому підприємстві роботу, яку може виконувати робітниця, виплати їй середньої заробітної плати на період працевлаштування, але не більше трьох місяців з дня закінчення термінового трудового договору, а не  відновлення на колишній роботі. За заявою цієї особи може вирішуватися  спір не про відновлення на роботі, а про виконання підприємством (установою, організацією) зобов'язання з  працевлаштування.

Суд підтвердив, що позивачка була звільнена відповідно до пункту 2 статті 36 КЗпП, що не суперечить вимогам частини третьої статті 184 КЗпП, яка допускає звільнення вагітних жінок після закінчення термінового трудового договору, при цьому головною умовою можливості такого звільнення є імперативна вимога відносно обов'язкового працевлаштування   зі збереженням середньої зарплати впродовж трьох місяців з дня закінчення контракту.

 

За матеріалами Інтерактивна бухгалтерія

Для того, щоб додавати коментарі, потрібно авторизуватись.
Ваш e-mail:     Пароль:    

інші новини