Від Криму 1944 — до сьогодення…18 травня — День скорботи і пам’яті жертв депортації кримськотатарського народу

опубліковано: 2018.05.14 | Коментарів: 0 | Переглядів: 38

18-20 травня 1944-го року у Криму сталася жахлива трагедія. Радянська влада депортувала  з Криму  більше чверті мільйона люду. Всього було виселено 238,5 тисячі кримських татар, без урахування демобілізованих військових.З рідної домівки силоміць вигнали і старих, і жінок, і дітей, і цілі родини, 

У результаті депортації загинуло 46% чисельності кримськотатарського населення, серед яких половина - це діти до 18 років. У незалежній Україні депортацію кримськотатарського народу визнали геноцидом.

Ще у 1967-му році, при тій же самій, радянській владі, Указом Президії Верховної Ради СРСР № 493, ці дії були визнані необгрунтованими.

Пізніше, в 1989-му році , Верховною Радою СРСР, ця депортація була нарешті засуджена, визнана незаконною і оголошена злочинною. Татари отримали реальну можливість відновити порушене кимось і колись право на свою споконвічну територію, що входила до того часу до складу суверенної України, територіальну цілісність якої у 1994-му році гарантували не багато не мало, а три найавторитетніші країни у світі : Росія, Сполучені Штати Америки і Великобританія.

18-го травня, починаючи з 1994-го року в Україні, згідно Указу Президента № 165/94 від 14-го квітня 1994 року, відзначається День скорботи і пам’яті жертв депортації кримськотатарського народу.

 Почалося активне повернення людей на свою рідну землю, радість і сльози, звичайно ж маса труднощів, але безперечно, колишній жах здавався позаду ... 

Події того часу, а також шляхи вирішення проблеми, майже дзеркально відображені сьогодні в сучасних українських реаліях. В незалежній європейській державі виникла ситуація, яка привела до вимушеного переїзду значної кількості населення з постійних місць проживання. Все це було спровоковано, так би мовити, за «сталою традицією», через дії країни-агресора.

Корінний народ Криму знову опинився в умовах депортації, тільки гібридної. Відтак кримські татари вимагають права на самовизначення, але реалізувати його російська влада не дає. Меджліс кримськотатарського народу взагалі став забороненим в Криму. Будь-які вільні думки та дії приборкуються руками ФСБ, поліції, центром по боротьбі з екстремізмом. Дуже багато кримських татар нині під арештом чи фігурують у кримінальних провадженнях.

Кримським татарам немає куди переселятися, бо Крим є тою землею, з якою вони споріднені століттями. Тож просто так ніхто з них не покидає півострова. Це стає не лише побутовою, а історичною трагедією для народу, зауважує перший заступник голови Меджлісу.

Внаслідок російсько-української війни понад 200 тисяч жителів Криму стали переселенцями всередині країни.

За результатами соціологічних досліджень, проведених Київським міжнародним інститутом соціології на замовлення Агентства ООН у справах біженців і міністерства з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб, за чотири роки від початку конфлікту в Україні ставлення переважної більшості населення до вимушених переселенців залишилось незмінним. Майже всі опитані ставляться до них позитивно або нейтрально. Більшість також вважає, що переселенці мають повернутися в місця постійного проживання, як тільки це стане можливим. Українці схильні сприймати переселенців як громадян, що мають рівні права з іншими та які стали заручниками ситуації і потребують підтримки. Показник такого ставлення - 89% по Україні.

Кожен з нас може без зайвих зусиль провести аналогію подій минулого століття та сьогодення, а також встановити причинно-наслідковий зв’язок, а також винуватця трагедій та бід звичайних людей, які змушені боротися за своє законне право на життя та добробут.

Пам’ятаймо сліди історії, шануймо пам’ять постраждалих людей та не забуваймо, що довкола нас є співгромадяни, які теж потребують допомоги, захисту й розуміння.

 

 

Для того, щоб додавати коментарі, потрібно авторизуватись.
Ваш e-mail:     Пароль:    

інші новини