Інформація щодо обов’язкових виплат аліментів на батьків є недостовірною, – Андрій Рева

опубліковано: 2018.04.06 | Коментарів: 0 | Переглядів: 73
Про це Міністр соціальної політики України розповів журналістам під час участі в розширеній урядовій нараді «Децентралізація та регіональний розвиток».

 «Поширюється недостовірна інформація, коли не беруть до уваги контекст, про що і як говорилось, і розумійте хто як хоче. Ми свої обов’язки ні на кого перекладати не збираємося, але є випадки, коли і люди несуть відповідальність. Як, наприклад, конституційну. Ми піклуємося про своїх батьків, і от уявіть, що вам сказали «зараз ти будеш платити гроші своїм батькам». Це потрібно? Я думаю, що ваші батьки першими будуть проти цього. Тому, що наші відносини не регулюються грошима, це справа родини.

 Разом з тим, бувають ситуації, про які я говорив у ефірі, про зону АТО. Волонтери зібрали немічних, одиноких, старих людей, які там залишилися одні. Вони розмовляли з  ними та з’ясували, що у них є рідні. І волонтери до них телефонують, і запитують, ваші батьки у такій складній ситуації, допоможіть їм. А волонтеру, як він розповів, ті діти відповіли: «Передзвоніть, коли помруть…». І мене запитує журналіст, що робити? Я нагадав, що є Конституція. Де чітко вказано, що діти зобов’язані піклуватися про своїх батьків. Чи повинна держава впливати на таких людей? У таких випадках для цього є вся законодавча база: 202-а та 206-та статті. Там написано, що у подібних випадках, за рішенням суду, можна буде присуджувати аліменти на утримання таких батьків. А якщо ці діти ухиляються, то 165-та стаття Кримінального Кодексу України передбачає, що ці особи несуть кримінальну відповідальність. Підкреслюю, за рішенням суду. Чи означає це, що всі діти в Україні повинні платити аліменти на батьків? Ні, це повня нісенітниця», - пояснив Андрій Рева.

Довідково

 Стаття 51 Конституції України.

 Батьки зобов'язані утримувати дітей до їх повноліття. Повнолітні діти зобов'язані піклуватися про своїх непрацездатних батьків. 

Стаття 202 Сімейного кодексу України. Підстави виникнення обов'язку повнолітніх дочки, сина утримувати батьків

1 . Повнолітні дочка, син зобов'язані утримувати батьків, які є непрацездатними і потребують матеріальної допомоги.

2. Якщо мати, батько були позбавлені батьківських прав і ці права не були поновлені, обов'язок утримувати матір, батька у дочки, сина, щодо яких вони були позбавлені батьківських прав, не виникає.

Стаття 203 Сімейного кодексу України. Обов'язок дочки, сина брати участь у додаткових витратах на батьків

Дочка, син крім сплати аліментів зобов'язані брати участь у додаткових витратах на батьків, викликаних тяжкою хворобою, інвалідністю або немічністю.

Стаття 204 Сімейного кодексу України. Звільнення дочки, сина від обов'язку утримувати матір, батька

 Дочка, син можуть бути звільнені судом від обов'язку утримувати матір, батька та обов'язку брати участь у додаткових витратах, якщо буде встановлено, що мати, батько ухилялися від виконання своїх батьківських обов'язків.

У виняткових випадках суд може присудити з дочки, сина аліменти на строк не більш як три роки.

Стаття 205 Сімейного кодексу України. Визначення розміру аліментів на батьків

1. Суд визначає розмір аліментів на батьків у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) з урахуванням матеріального та сімейного стану сторін.

 2. При визначенні розміру аліментів та додаткових витрат суд бере до уваги можливість одержання утримання від інших дітей, до яких не пред'явлено позову про стягнення аліментів, дружини, чоловіка та своїх батьків.

Стаття 206 Сімейного кодексу України. Стягнення з дитини витрат на догляд та лікування батьків

 У виняткових випадках, якщо мати, батько є тяжко хворими, особами з інвалідністю, а дитина (стаття 6 цього Кодексу) має достатній дохід (заробіток), суд може постановити рішення про стягнення з неї одноразово або протягом певного строку коштів на покриття витрат, пов'язаних з лікуванням та доглядом за ними.

 Стаття 165 Кримінального кодексу України. Ухилення від сплати коштів на утримання непрацездатних батьків

 1. Злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання непрацездатних батьків - карається штрафом від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк від вісімдесяти до ста двадцяти годин або виправними роботами на строк до одного року, або обмеженням волі на строк до двох років.

 2. Те саме діяння, вчинене особою, раніше судимою за злочин, передбачений цією статтею, - карається громадськими роботами на строк від ста двадцяти до двохсот сорока годин або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк від двох до трьох років.

 

За матеріалами Мінсоцполітики

Для того, щоб додавати коментарі, потрібно авторизуватись.
Ваш e-mail:     Пароль:    

інші новини