Щодо компенсації за роботу у вільний від роботи день

опубліковано: 2018.03.13 | Коментарів: 0 | Переглядів: 99
Вихідні дні встановлюються на підприємствах, в установах, організаціях відповідно до законодавства правилами внутрішнього трудового розпорядку.

Відповідно до статті 67 КЗпП України при п’ятиденному робочому тижні працівникам надаються два вихідних дні на тиждень, а при шестиденному робочому тижні — один вихідний день.

Загальним вихідним днем є неділя. Другий вихідний день при п’ятиденному робочому тижні визначається графіком роботи підприємства, установи, організації і, як правило, має надаватися підряд із загальним вихідним днем.

За угодою між працівником і власником або уповноваженим ним органом може встановлюватись як при прийнятті на роботу, так і згодом неповний робочий день або неповний робочий тиждень (частина перша статті 56 КЗпП).

Отже, неповний робочий час може встановлюватися шляхом зменшення тривалості щоденної роботи чи кількості днів роботи протягом тижня.

У випадку, зазначеному в листі, на підприємстві встановлено два вихідних дні — субота та неділя. Для окремого працівника запроваджено режим роботи — один день на тиждень (понеділок). Дні з вівторка по п’ятницю є його вільними від роботи днями.

На нашу думку, враховуючи норми частини третьої статті 56 КЗпП, згідно з якою робота на умовах неповного робочого часу не тягне за собою будь-яких обмежень обсягу трудових прав працівників, у випадку залучення такого працівника до роботи у дні з вівторка по п’ятницю, оплата за роботу в ці дні може компенсуватися за згодою сторін наданням іншого дня відпочинку або у грошовій формі у подвійному розмірі відповідно до статті 72 КЗпП.

Мінсоцполітики України інформує та надає у межах своїх повноважень роз’яснення (підпункт 103 пункту 3 Положення про Міністерство соціальної політики України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.06.2015 № 423). Роз’яснення та листи міністерств не є нормативно-правовими актами, вони носять рекомендаційно-інформаційний характер.

Директор Департаменту заробітної плати та умов праці О. Товстенко

КОМЕНТАР РЕДАКЦІЇ

Працівник працює у вільний від роботи день: коли можна і як компенсувати? Думка Мінсоцполітики

«В установі працівник працює на умовах неповного робочого часу з таким графіком роботи: у понеділок — 4-годинний робочий день; вівторок — п’ятниця — вільні від роботи дні; субота і неділя — вихідні дні.

У зв’язку з тим, що у 2018 році святковий день Новий рік (01.01.2018 р.) припав на понеділок, який у загальному випадку є робочим днем для працівника, працівник не працював 01.01.2018 р. Також у зв’язку зі збігом святкового дня Різдва Христова (07.01.2018 р.) з вихідним днем у неділю, цей вихідний день був перенесений на понеділок 08.01.2018 р. Тому 08.01.2018 р. (понеділок) працівник теж не працював. У результаті обсяг роботи працівником не виконаний.

Чи має право роботодавець залучити працівника до роботи у вільний від роботи день, якщо і сам працівник не проти такого залучення? Якщо так, то як компенсувати працівникові його роботу у вільний від роботи день?».

Давайте пояснимо, чому власне і виникло таке запитання до «трудового» Міністерства.

При встановленні працівникові неповного робочого тижня або поєднання неповного робочого тижня та неповного робочого дня, роботодавець і працівник повинні визначити в індивідуальному порядку графік виходу на роботу для цього працівника, а саме вказати робочі дні, вільні від роботи дні і вихідні дні.

Вихідними днями вважаються вихідні дні, визначені для установи загалом. Так, згідно зі ст. 52 КЗпП для працівників встановлюється п’ятиденний робочий тиждень з двома вихідними днями. На тих підприємствах, в установах, організаціях, де за характером виробництва та умовами роботи впровадження п’ятиденного робочого тижня є недоцільним, установлюється шестиденний робочий тиждень з одним вихідним днем.

Що ми маємо в результаті? Положеннями КЗпП визначені робочі і вихідні дні. Але немає в ньому такого поняття, як «вільний від роботи день», а саме немає визначення тих днів, протягом яких працівник не працює згідно з його індивідуальним графіком роботи.

А це дуже важливо. Наприклад, для виконання вимоги про «святково-вихідне» перенесення: у випадку, коли святковий або неробочий день (ст. 73 КЗпП) збігається з вихідним днем, вихідний день переноситься на наступний після святкового або неробочого (ч. 3 ст. 67 КЗпП). Детальніше про дотримання цієї норми при неповному робочому тижні або поєднанні неповного робочого тижня і неповного робочого дня див. в «ОП», 2018, № 2, с. 18.

Як залучити до роботи у вихідний день, у КЗпП прописано. А ось як це зробити для залучення до роботи у «вільний від роботи день» — ні. Саме через такі пробіли в трудовому законодавстві у нас і виникли запитання до Мінсоцполітики: чи можна залучити працівника до роботи у вільний від роботи день і як йому компенсувати роботу в такий день? 

Інші матеріали із "Оплата праці", 2018,

 

Для того, щоб додавати коментарі, потрібно авторизуватись.
Ваш e-mail:     Пароль:    

інші новини