Цільова благодійна допомога на лікування працівника: що потрібно знати роботодавцю

опубліковано: 2017.06.21 | Коментарів: 0 | Переглядів: 127
За нинішніх умов лікування є «задоволенням» не з дешевих. Тож сумлінні роботодавці, аби підтримати працівника, що захворів, виділяють цільову благодійну допомогу, перераховуючи кошти лікувальному закладу. Якими будуть наслідки цього щедрого жесту для роботодавця?

Умови надання

Щоб отримати благодійну допомогу, працівник має подати роботодавцеві заяву з проханням надати цільову допомогу на лікування або придбання ліків. До заяви слід додати документи, що підтверджують таку необхідність. Роботодавець оформлює наказ (розпорядження) про надання допомоги й перераховує потрібну суму коштів закладу охорони здоров’я.

Цільову благодійну допомогу на лікування надають під визначені умови й напрями її витрачання.

Із цільової благодійної допомоги роботодавець не утримує податок на доходи фізичних осіб та військовий збір (п.п. «а» пп. 170.7.4 Податкового кодексу України, далі − ПКУ), однак у разі дотримання таких умов:

  • допомогу надає резидент − фізична або юридична особа;
  • виплачують кошти безпосередньо установі охорони здоров’я незалежно від форми її власності.

Допомога може бути призначена для компенсації вартості платних послуг лікування, зокрема, для придбання ліків (донорських компонентів, протезно-ортопедичних виробів, виробів медичного призначення для індивідуального користування інвалідів), медичних засобів і пристосувань, що включені до Національного переліку основних лікарських засобів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2009 р. № 333.

За рахунок допомоги не оплачують:

  • косметичне лікування або косметичну хірургію (включаючи косметичне протезування, не пов’язане з медичними показаннями);
  • водолікування та геліотерапію, не пов’язані з хронічними захворюваннями;
  • лікування і протезування зубів із використанням дорогоцінних металів, гальванопластики та фарфору;
  • аборти (крім абортів, що їх проводять за медичними показаннями, або якщо вагітність є наслідком зґвалтування);
  • операції зі зміни статі, лікування венеричних захворювань (окрім СНІДу й венеричних захворювань, причиною яких є нестатеве зараження або зґвалтування);
  • лікування тютюнової чи алкогольної залежності.

Якщо не виконано хоча б одну із цих умов, сума допомоги перетворюється на оподатковуваний дохід у вигляді додаткового блага. Єдиний соціальний внесок на суми цільової допомоги на лікування не нараховують.

І оподатковувану, і неоподатковувану суму цільової допомоги на лікування слід відобразити у формі № 1ДФ. Пільгову допомогу варто показати з ознакою доходу «169», оподатковувану − з ознакою «126».

Цільову благодійну допомогу, яку надають відповідно до п.п. «а» пп. 170.7.4 ПКУ, не обмежено певним розміром. Однак для неї встановлено граничний строк використання. Так, цільову допомогу на лікування не оподатковують протягом строку, на який її видають, але не більше ніж 24 календарних місяці, наступних за місяцем отримання такої допомоги (пп. 170.7.5 ПКУ).

Якщо ж допомогу не використали протягом встановленого строку, працівник повинен повернути роботодавцеві невикористану суму. Інакше йому доведеться включити ці кошти до суми річного оподатковуваного доходу й відобразити в декларації про майновий стан та доходи.

ПКУ дозволяє подовжити строк використання цільової благодійної допомоги (п.п. 170.7.6 ПКУ). Для цього її набувач має звернутися до податкового органу з поданням. У ньому слід викласти обставини, які завадили повністю використати кошти в установлений строк.

ПДВ-наслідки

Придбаваючи послуги лікувального закладу для подальшого негосподарського використання (лікування працівника), підприємство відображає податковий кредит з податку на додану вартість(далі − ПДВ) (п. 198.1 ПКУ). Підстава − податкова накладна, зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі − ЄРПН) (п.п. 198.3, 198.6 ПКУ). Адже з 01.07.2015 р. платник ПДВ формує податковий кредит незалежно від напряму використання послуг − у господарських чи негосподарських операціях.

Водночас безоплатне постачання послуг з лікування з метою оподаткування ПДВ є постачанням послуг (п.п. «в» пп. 14.1.185 ПКУ). Базою оподаткування ПДВ за такою операцією є ціна придбання послуг лікувального закладу (п. 188.1 ПКУ).

У цьому випадку підприємство − платник ПДВ має відобразити податкові зобов’язання з ПДВ, скласти і зареєструвати в ЄРПН податкові накладні (п. 15 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Мінфіну від 31.12.2015 р. № 1307):

  • одну − на фактичну суму постачання послуг − нуль;
  • другу − на суму перевищення ціни придбання над ціною постачання, тобто за ціною придбання послуг; або зведену податкову накладну не пізніше останнього дня звітного місяця, у якому надано послуги, на суму перевищення ціни придбання над ціною постачання, тобто за ціною придбання послуг.

Постачання путівок на санаторно-курортне лікування, оздоровлення та відпочинок на території України фізичних осіб віком до 18 років, інвалідів, дітей-інвалідів звільнено від оподаткування ПДВ (п.п. 197.1.6 ПКУ).

 

За матеріалами DeVisu.ua

Для того, щоб додавати коментарі, потрібно авторизуватись.
Ваш e-mail:     Пароль:    

інші новини