Ольга  Бреславська: “Мій Кобзар (200 слів про Шевченка)”

Опубліковано: 2014.03.10 | Коментарів: 0 | Переглядів: 644

 

Ольга  Бреславська: "Мій Кобзар  (200 слів про Шевченка)"

     Кажуть, геніями народжуються. Але ніхто не пояснить, чому тавро «геній» дають посмертно. Чому по життю треба йти босоніж тернистим шляхом, зневіритися в Бозі, зненавидіти старість або не дочекатися її, аби потім посмертно звучати на спраглих правди устах.  А може воно того варте?

      Символічно, але щоб стати поруч з Отцем, Син його був розіп`ятим. Босим  ходив піском і камінням, робив чудеса з душами і тілами. Бо воно того варте!

      А ще − «..першим було Слово...». І тому сила така у Слові, сказаному обраними. Те слово  переслідує душу, винуджує не мовчати, витрушує на папір все недомовлене і перемислене. Байдуже, що довкола інакодумці, поміщики і зрадники. Інакше не можна, бо тоді нестимеш інший хрест − власної неповноцінності та зради самого себе. Шевченко не міг бути іншим, бо став обраним.

      Кажуть, генії – диваки, навіть трохи божевільні, чимось одержимі.  Можливо. Це теж велич, тільки вже не слова, а духу: втримати ті дивацтва в собі, не перейти тонку межу і не збожеволіти остаточно. А якщо й збожеволіти, то щоб стати щасливим. Може воно того варте?

      Шевченко був одержимим – ідеєю, свободою і правдою. Ніяких дивацтв, бо Він – обраний Богом і Словом. Певно тому геном  «Шевченко» народжується, відроджується і множиться з кожним поколінням  українців. Бо ми того варті!

 

Я знаю, я вірю…

Я знаю яким буде Завтра,

Якими прокинуться люди:

Піَдуть шукати щастя

Між фарисеїв у тлум.

 

А може зіпсута уява

Малює не тії етюди

Серед міжрядь пророчих

Шевченкових сивих дум?

 

Шевченко просив боротись

Молитвою, словом, ділом,

Збирати докупи правду

Розсипану, ніби ртуть,

 

Любити його Вкраїну,

Мов останній окраєць хліба.

Звільнити з обіймів брата −

Зі скверних смертельних пут.

 

Я вірю в дитячу казку:

Добро переможе злобу!

Смерть синів − то є та поразка,

Що відкриє новий підйом.

 

Двісті років – достатньо часу,

Щоби страх заховати в торбу,

І, прийнявши Господню ласку,

Прорости  молодим зелом!

 

Ольга Бреславська, уродженка Войнилова,  стала переможцем конкурсу "200 СЛІВ ПРО ШЕВЧЕНКА", який проводився в Івано-Франківську з нагоди ювілею Кобзаря. Оцінювало роботи компетентне журі під керівництвом відомого літературного критика, доцента Прикарпатського університету Євгена Барана.

Для того, щоб додавати коментарі, потрібно авторизуватись.
Ваш e-mail:     Пароль: