Незалежність: хронологія

Опубліковано: 2018.08.21 | Коментарів: 0 | Переглядів: 22

 

День незалежності України — державне свято України, що відзначається щорічно 24 серпня. Саме тоді, в 1991 році в Україні розпочалася нова епоха.

Після довгої боротьби за незалежність, український народ знайшов власну державність. З тих пір день 24 серпня став державним святом, а перед країною виникли абсолютно нові виклики та завдання.

Ось уже 27 років Україна живе і розвивається самостійно. За цей час країна багато чого добилася, але і зіткнулася з новими проблемами і кризами, були злети і падіння, приводи для радості і розпачу, але про події 24 серпня 1991 року українці ніколи не шкодували.

Історію України прийнято відраховувати, як правило, з моменту створення Київської держави в IX столітті. Після занепаду цього державного утворення і розпаду на дрібні князівства, що його супроводжував, в XVII столітті утворюється Козацько-Гетьманська держава, яка проіснувала до кінця XVIII століття, після чого, аж до XX століття, незалежної української держави не існувало.

Після Жовтневої революції 1917 року на Україну позначився підйом національного руху, що оформився в «Третій Універсал» Центральної Ради 20 листопада 1917 року і оголосив Українську Народну Республіку — УНР. В Універсалі було оголошено про свободу слова, друку, віросповідання, зборів, страйків, скасування смертної кари.         Після відмови українського уряду прийняти ультиматум більшовицької Ради Народних Комісарів, в якому вимагалося дозволити їм ввести свої війська на Україну, а також не пропускати на Дон білих офіцерів і козаків, почалася українсько-більшовицька війна. Військові успіхи більшовиків змусили керівництво УНР призвати на допомогу Німеччину. 

З середини лютого 1918 року почався наступ німецьких і українських військ на територію захоплену більшовиками. До квітня того ж року вся Україна була звільнена від більшовицької окупації, однак, по факту опинилася в німецькій — Німеччина привела до влади збройним шляхом свого ставленика. За цим послідкувала громадянська війна і череда інтервенцій, які завершилися в березні 1919 року в Києві. На Всеукраїнському з'їзді Рад прийняттям конституції «незалежної Української Радянської Соціалістичної Республіки (УРСР)». 

28 грудня 1920 між УРСР і РРФСР був підписаний «Робітничо-селянський союзний договір про військове і господарське співробітництво», який закріпив залежність УРСР від РРФСР. Наступний шанс на незалежну українську державу представився лише в кінці 20 століття, після розпаду СРСР.

Вперше День незалежності України був відзначений 16 липня 1991 року в пам'ять про те, що рік тому 16 липня 1990 року Верховна рада УРСР прийняла «Декларацію про державний суверенітет України». Також 16 липня 1990 року Верховна рада УРСР прийняла постанову «Про День проголошення незалежності України». У ній зазначено:

«Зважаючи на волю українського народу та його одвічне прагнення до незалежності, підтверджуючи історичну вагомість прийняття Декларації про державний суверенітет України 16 липня 1990 року, Верховна Рада Української Радянської Соціалістичної Республіки постановляє: Вважати день 16 липня Днем проголошення незалежності України і щорічно відзначати його як державне загальнонародне свято України».

Згодом, 18 червня 1991 року, були внесені відповідні зміни до статті 73 Кодексу законів про працю Української РСР, унаслідок чого в переліку святкових днів з'явився запис: «16 липня — День незалежності України». 

1 грудня 1991 року на території колишньої УРСР відбувся референдум про проголошення незалежності України. На питання "Чи підтверджуєте Ви Акт проголошення незалежності України?" ствердно відповіли 28 мільйонів 804 тисячі українців або 90,32% з тих, хто взяв участь у голосуванні.

Через тиждень після референдуму в Біловезькій пущі під Брестом (Білорусь) відбулася зустріч президента України Леоніда Кравчука, голови Верховної Ради Білорусі Станіслава Шушкевича, президента Російської Федерації Бориса Єльцина. Результатом зустрічі стала офіційна констатація розпаду СРСР та укладення угоди про створення Співдружності незалежних держав (СНД).

На виборах Президента України 61,59% виборців або 19,6 мільйонів жителів проголосували за Леоніда Кравчука, який став першим президентом незалежної української держави.

Україну визнали у світі, вона стала правонаступницею УРСР і частково СРСР. 22 серпня 1992 року Микола Плав'юк, останній Президент УНР в екзилі (1989-1992), урочисто передав Кравчуку відповідні повноваження та регалії.

Оскільки 24 серпня 1991 року Верховна Рада Української РСР ухвалила «Акт проголошення незалежності України», який 1 грудня 1991 року підтвердив народ на Всеукраїнському референдумі, виникла потреба змінити дату святкування Дня незалежності України. Тож 20 лютого 1992 року Верховна Рада України ухвалила постанову «Про День незалежності України». У ній зазначено: 

«Зважаючи на волю українського народу та його одвічне прагнення до незалежності, підтверджуючи історичну вагомість прийняття Акта проголошення незалежності України 24 серпня 1991 року, Верховна Рада України постановляє: 

1. Вважати день 24 серпня Днем незалежності України і щорічно відзначати його як державне загальнонародне свято України.

2. Постанову Верховної Ради Української РСР «Про День проголошення незалежності України» від 16 липня 1990 року вважати такою, що втратила чинність».

 

 

Для того, щоб додавати коментарі, потрібно авторизуватись.
Ваш e-mail:     Пароль: