1030-річчя Хрещення Русі: історія, факти, легенди

Опубліковано: 2018.07.25 | Коментарів: 0 | Переглядів: 177

З 2008 року, враховуючи значення православних традицій в історії і розвитку українського суспільства, на підтримку ініціативи Національної ради з питань культури і духовності, Українського фонду культури, Української православної церкви, Української православної церкви Київського патріархату, Української автокефальної православної церкви та громадськості, указом президента України День хрещення Київської Русі був оголошений державним святом України. Відзначається це свято 28 липня - у день пам’яті князя Володимира - хрестителя Київської Русі. Напередодні святкування 1030-річчя Хрещення Київської Русі пропонуємо Вам разом з нами отримати більше інформації стосовно цієї події у серії статей.

Часи Київської Русі - темні часи. Відомо про них небагато, фактів вкрай мало, більше домислів. При цьому хрещення Русі князем Володимиром у 988 році видається одним з небагатьох абсолютно достовірних і визнаних епізодів нашої історії. Однак не все так просто. Звичайно, ми не будемо розглядати конспірологічні версії про іудейські та інші всесвітні змови проти слов'янського язичництва. Але і без них історія з хрещенням Русі не така вже проста, як може здатися на перший погляд.

Перші християни на Русі

У православній традиції прийнято вважати, що Володимир Святославич був не першим київським князем, який прийняв християнство. У 860 році київські князі Аскольд і Дір зробили сміливий військовий похід на Константинополь. Це був похід не завойовницький, а скоріше морський рейд в стилі вікінгів. Пограбувавши Візантію, князі повернулися додому.

Імператор Візантії Фотій I після цього випадку логічно розсудив, що мати під боком агресивного сусіда-язичника, який живе частково за скандинавськими традиціями - собі дорожче. Тому негайно відправив до Києва посольство з наміром хоча б хрестити північних варварів. І йому це вдалося. Згідно «Історії російської церкви» митрополита Макарія, Аскольд, Дір та частина київської знаті прийняли християнство.

Ця розповідь досить недостовірна, крім як уривчастих відомостей, про неї нічого толком невідомо. А ось про те, що княгиня Ольга була християнкою можна говорити з куди більшою впевненістю. Коли в 957 році вона з сином Святославом відвідала Константинополь, то імператор Костянтин Багрянородний назвав її архонтессою (правителькою), в той час, як язичник Святослав ніяких титулів не заслуговував. Навіть раби Ольги отримали більш теплий прийом, ніж варяги з дружини молодого князя.

Більш того, за деякими даними християнству симпатизував Ярополк Святославич, брат Володимира Хрестителя. Ось тільки в 980 році, коли Ярополка за наказом Володимира вбили, сам майбутній святий ще про зміну релігії навіть не думав. Більш того, є версія, що Ярополк навіть встиг хреститись раніше за брата.

Паралельно зі зміною релігії правлячої верхівки, відбувається і християнізація низів. У похованнях починаючи з середини Х століття археологи періодично знаходять натільні хрести, а значить, християни були і серед простих селян та городян.

Святий Володимир

Говорячи про фігуру князя Володимира, треба зізнатися, що відокремити його справжнього від церковного або фольклорного образу практично неможливо. Згідно з одним трактуванням він - герой, який переміг братовбивцю Ярополка Святославича, хрестив Русь і зробив її могутньою. Відповідно до іншої, Володимир - тиран, який підставив Ярополка, зґвалтував його наречену Рогнеду, убив тисячі язичників під час хрещення, і взагалі вкрай нехороша людина, навіть за мірками свого часу.

Не впадаючи в крайнощі, варто сказати, що святим Володимир був навряд чи. Навіть «Повість временних літ» дає йому вичерпну характеристику:

«Був же Володимир переможений хіттю, і були у нього дружини, а наложниць було у нього 300 у Вишгороді, 300 в Бєлгороді і 200 на Берестові, у сільці, яке й нині Берестове. І був він ненаситний у блуді, приводячи до себе заміжніх жінок і розтлівавши дівчат».

Уточнимо, що згідно зі звичаями тих часів, чоловічий блуд засуджувався, але, на відміну від жіночого, особливим злочином не вважався. Так що, якщо навіть сучасники ставили Володимиру в докір цей факт, то значить, він і справді був найпершим на Русі розпусником.

Дніпро або Почайна

Основною відмінністю хрещення Володимира від прийняття християнства Аскольдом, Діром і Ольгою, було його бажання не тільки хреститься індивідуально, але і змінити державну релігію в цілому. Почав він, само собою, з хрещення киян.

Ось тільки до кінця не зрозуміло, де саме відбувалася ця епохальна подія. Сам Володимир хрестився в Херсонесі трохи раніше, а ось куди він загнав своїх підданих - питання відкрите. Прийнято вважати, що киян хрестили в точці, де в Дніпро впадала Почайна, його приток. Десь в районі сучасної Поштової площі.

Але треба розуміти, що це досить умовна інформація. Точне місце розташування Почайни нам невідоме, вона давно припинила своє існування з природних причин, розмилася. Основна частина річки текла в районі сучасної Петрівки і далі до Вишгорода. Водити киян в таку, за мірками того часу, далечінь, Володимир навряд чи став би. Щоб це зрозуміти, достатньо подивитися на межі Києва в 988 році. Так що питання місця хрещення залишається дискусійним.

Релігія і політика

Одну річ про хрещення Русі можна сказати напевно. Для князя Володимира це був, в першу чергу, не світоглядний вибір, а політичний. Релігія і політика в Х столітті були переплетені набагато сильніше, ніж зараз. Не тільки перед Руссю питання віри, а відповідно і політичної орієнтації, ставало особливо гостро. Хазарія в своїй час залишалася іудейської саме тому, що не бажала визнавати владу Арабського халіфату, Ірану або Візантії.

Володимир теж не планував бути васалом візантійського імператора, а ось союзником - безумовно. І цей союз приніс Києву чимало вигоди, період від Володимира Хрестителя до Володимира Мономаха прийнято вважати епохою розквіту Русі.

 

 

1030-річчя Хрещення Русі: історія, факти, легенди

 

28 липня 2018 року в Україні святкуватимуть 1030-ту річницю з дня Хрещення Русі. Це свято, яке йде корінням в X століття, відзначається в нашій країні на державному рівні з 2008 року. Пропонуємо Вам кілька цікавих і маловідомих фактів про те, хто і коли хрестив Русь, а також про традиції святкування Дня хрещення Київської Русі в Україні.

Коли хрестили Київську Русь: точна дата

28 липня був прийнятий православною церквою як день пам’яті святого рівноапостольного князя Володимира, як день, коли в 988 році він прийняв хрещення сам, а після хрестив киян у водах Дніпра. Ця дата в багато чому вважається умовною, так як в істориків немає єдиної думки і підтвердження того, що хрещення Русі відбулося саме в 988 році. У літописах є інформація, що християнство на землях Русі з’явилося задовго до того, як князь Володимир хрестив Русь. Історичні дані свідчать про те, що ще князь Аскольд у 882 році намагався впровадити християнство, але повноцінно початок поширенню православ’я на Русі поклала свята княгиня Ольга, яка прийняла хрещення в Константинополі в 955 році.

Чому князь Володимир вирішив хрестити Русь?

Історики називають кілька причин, які спонукали князя Володимира Великого хрестити Русь. Головною з них стало бажання київського князя об’єднати слов’янські землі, щоб зміцнити державу. Він розумів, що для цього потрібна єдина релігія. За переказами, в 986 році князь Володимир пройшов "випробування вір". Він прийняв послів від католиків, мусульман та іудеїв, які пропонували йому прийняти свою віру. У літописах зазначено, що князь Володимир знайшов безліч аргументів проти цих вір і віддав перевагу християнству, так як за допомогою цієї релігії можна було ще й зміцнити зв’язки з Візантією.

Зцілення князя Володимира перед хрещенням Київської Русі

Є інформація, що хрещенню Русі передувала ще одна подія, яка укріпила віру князя Володимира ще більше. Перед хрещенням київський правитель сильно захворів і раптово осліп, але пройшовши Таїнство Хрещення до нього відразу повернувся зір. Після цього чудесного зцілення князь Володимир вигукнув, що "Тепер я пізнав Бога істинного!". Він був упевнений, що прозріння до нього прийшло тільки завдяки прийняттю християнства, тому твердо вирішив хрестити Київську Русь і всіх жителів держави.

З жорсткого правителя в щедрого государя: як хрещення Русі змінило князя Володимира

Відомо, що до хрещення Русі князь Володимир поклонявся язичництву і був жорстоким правителем, який любив гучні бенкети. Після того, як сам прийняв християнство і охрестив киян, він сильно змінився. Згідно з історичними даними, після хрещення Русі князь Володимир почав влаштовувати при дворі свята і благодійні обіди для простих людей, а також почав будівництво християнських храмів. Одними з перших з’явилися Десятинна церква, на яку князь виділив десяту частину своїх доходів, і Межигірський Спасо-Преображенський чоловічий монастир. При церквах почали відкриватися школи та бібліотеки. У Десятинній церкві був похований князь Володимир і його християнська дружина Анна.

Поява перших гривень

У момент хрещення Київської Русі виник дефіцит грошей в державі. У зв’язку з цим почали з’являтися перші гривні, відлиті з монет, які раніше вийшли з обігу. Зразками для них послужили візантійські монети того часу. На більшості монет Володимира зображено князя, що сидить на престолі, і розміщено напис: "Владімѣр' на столѣ" (Володимир на престолі).

День хрещення Київської Русі — України: як з’явилося державне свято

День хрещення Київської Русі заснували державним святом в Україні в рамках святкування 1020-річчя хрещення, в 2008 році. Відповідний указ № 668/2008 від 25 липня 2008 року підписав тодішній президент Віктор Ющенко. Указ про свято називався "Про День хрещення Київської Русі-України". Такою назвою указу відзначали, що саме Україна є спадкоємцем історичних традицій Київської Русі.

 

Російські претензії на історію України

Росія використовує День хрещення Русі в якості історичних претензій до України. Російська влада вважає, що хрещення Русі князем Володимиром пов’язано саме з Москвою, а не з Києвом. При цьому День хрещення Русі став офіційним святом в РФ тільки в 2010 році, через два роки, як аналогічне свято було введене в Україні. У наявних історичних даних про поширення християнства на Русі також не згадується сучасна російська територія. Більш того, в літописах є інформація, що саме на російській території довго зберігалися язичницькі культи.

Хрещення Київської Русі відбулося більш як за півтора століття до заснування селища Москви близько 1147 року, коли Москва вперше згадана в письмових джерелах. Лише через кілька століть по тому це місто об’єднало навколо себе землі, які ще пізніше склали державу, що взяла собі назву занепалої доти Київської Русі – «Русское» царство чи потім у візантійському звучанні «Россія», «Россійська імперія».

Перейняття назви давньоукраїнської держави є для сучасної Росії приводом для спекуляцій із заявами про ведення своєї історії від давньої Київської держави і тверджень про «російський» (рос. «русский») характер Київської Русі і її діячів.

 

 

1030-річчя Хрещення Русі: історія, факти, легенди

 

Початок християнства на Русі поклав сам апостол Андрій Первозванний, який поставив хрест на Київських горах. 13 грудня Православна Церква святкує день пам'яті святого апостола, з вуст якого на зорі християнської ери наші предки-язичники вперше почули Євангеліє. Існує переказ про те, що апостол благословив слов'ян і передбачив поширення православ'я на Русі: «Бачите ви гори сі? Так от, на сих горах возсіяє благодать Божа, і буде город великий, і церков багато воздвигне Бог».

Напевно, мало пройти майже 1000 років, аби інша епохальна подія в християнському світі – Хрещення Русі – відкрило шлях до просвіти слов'янських народів. 988 року на берегах Дніпра біля стін Києва відбулася подія, історичну значимість якої для всього слов'янського світу годі переоцінити й у наші дні. Саме тут, у момент першого Хрещення нашого народу князем Володимиром, народилася східнослов'янська православна цивілізація. І саме Київ став містом-основоположником історичної, культурної, моральної й духовної епохи в житті  всіх слов'янських народів, центром християнства, центром духовного збагачення.

Щоб утвердити народ у вірі й законі християнському, Володимир викликав з Болгарії священиків, які відправляли службу Божу слов'янською мовою. Крім цього, князь відкривав школи і будував церкви. Так, у Києві він збудував чудовий храм в ім'я Успіння Пресвятої Богородиці. Храм цей звався Десятинним, бо великий князь виділив десяту частину своїх доходів на його утримання.

            Хрещення Київської Русі стало видатною подією не тільки в історії нашої Церкви, але й в історії нашого народу. Воно мало важливі наслідки для нашої країни. Хрещення Київської Русі завершило початий у першому столітті та зміцнений трудами слов'янських просвітителів Кирила і Мефодія багатовіковий процес становлення християнства в нашій давній державі. Для Руської Православної Церкви Хрещення Русі було початком її офіційного існування.

            Християнство створило духовну основу для єдності Давньоруської держави. Вплив Руської Православної Церкви в той період був значним. Церква зіграла величезну роль у припиненні міжусобиць князів, у об'єднанні князівств у єдиній державі та її зміцненні, у закріпленні й розширенні зв'язків Київської Русі з багатьма європейськими державами, насамперед з Візантією та Болгарією. З прийняттям християнства на Русь перейшли наявні тоді на сході форми церковної організації. Руська держава переймала найвищі форми державної організації Візантії. Київська Русь увійшла в родину європейських держав. Якщо говорити про вплив Хрещення Русі на культурне життя нашої країни, то він позначився на всіх його сторонах. Насамперед Хрещення сприяло розвитку освіти в нашій Вітчизні. Засновувані всюди монастирі (до речі, чернецтво є невід'ємною частиною православного життя) ставали центрами не тільки духовного виховання православних людей, але й книжної освіти.

            Після прийняття християнства на Київську Русь почали впливати література, політична думка, природничо-наукові погляди і насамперед православне богослов'я Візантії. Прийняття християнства в 988 р. поставило вимогу придбання для Руської Православної Церкви багатьох службових та церковно-освітніх книг. Християнство дало стимул для розвитку власної писемності на Русі. Усе це дозволило великому князеві Ярославу Мудрому заснувати при Софійському соборі першу на Русі публічну бібліотеку. В ХІ ст. в монастирях Києва й Новгорода писалися літописи про події загальнодержавного значення.

              За кілька століть в Київській Русі була створена висока християнська культура, яка виникла і зміцніла на ґрунті боротьби з язичницьким спадком. Християнство збагатило східнослов'янські народи новими науковими й філософськими поняттями, досі невідомими слов'янам. Прискорився розвиток древньоруської літературної мови.

            Християнство мало всебічний вплив на культурне життя наших предків: на освіту й літературу, на живопис і архітектуру, на державні закони й політику тощо. Християнство визначило основу середньовічної культури нашої країни і тим поєднало слов'янський культурний світ і Київську Русь з культурними колами християнських народів Сходу і Заходу. Культура, що прийшла на Русь після прийняття християнства з Візантії, продовжувала далі розвиватися на ґрунті власної творчості. Це сприяло історичному самовизначенню Київської Русі та знаходженню нею свого місця у світовому історичному процесі.

            Насамкінець, хочемо зазначити, що сьогодні це свято об’єднує нас навколо справжньої духовної радості та національної ідеї. Воно є важливим етапом очищення суспільства й поваги до вічних цінностей нашої історії. Тому, сердечно вітаємо жителів нашого краю та духовенство зі знаменною датою! Від щирого серця бажаємо, щоб свято хрещення Київської Русі зцілило і об’єднало наші душі у великій вірі до Спасителя, примножувало добробут в кожному домі, давало здоров’я на багато мирних і щасливих років.

Михайло Федорчук, калушанин

Для того, щоб додавати коментарі, потрібно авторизуватись.
Ваш e-mail:     Пароль: