Ольга Бреславська: “Гримає сніг у вікна вітром і кулаками”

Опубліковано: 2015.12.16 | Коментарів: 0 | Переглядів: 536

Гримає сніг у вікна вітром і кулаками
Хрипне у тиші пісня голосом з-під перини
Пахне дощем вчорашнім, сирістю і котами
Там де сиділи двоє із почуттям провини

Кроками лічать вчинки сходами вниз і вгору
Темінь чи просто втома? Тисне журба у плечі
«Син не прийде» – мовчали і помолились кволо
І зі старими довго плакав ще Святий вечір…

 

* * *

Від діда пахне смертю і дощем,

холодним потом і гарячим літом,
старим, як світ, порічковим кущем,
вчорашнім ранком і прадавнім вітром.

Від діда пахне солодом вина
і всохлим хмелем, що поріс над тином.
Потилицю накрила ковила, 
і посивіла від часу, що сплинув.

І любить дід ходити під дощем,
і грітись у скуйовдженій перині.
У пазусі під вицвілим плащем
носити щастя волошково-синє.

Мандрує дід, тупцює коштуром
і човгають смішні намоклі капці.
А хтось вгорі ще відкладе перо...
І півень-друг прокине діда вранці.

* * * 

Як  вітер у спину — то кроки здаються тихішими

І сонця на сході —лиш пасмо рудого волосся
Не заплітай мені коси словами, бо грішна я
Не запитай мене поглядом – бо не здалося!

Як мокра бруківка – то кроки лише напівтінями
І десь попід ноги лукаво вшиваються чвари
Ти не шукай в мені сліз попід змоклими віями
І в очах, що незаймано досі мовчали

Як небо втікає з-під ніг – то вже руки розв’язані
У перехрестях із пальців торочаться білими шви
Ти не тримай мене голкою ,скалкою, спазмами
В серці горіховім, з котрим я була на ВИ…

 

Для того, щоб додавати коментарі, потрібно авторизуватись.
Ваш e-mail:     Пароль: