Людмила Пилипчак про спорт, здоровий спосіб життя, вегетаріанство та шлях воїна

Опубліковано: 2015.02.06 | Коментарів: 0 | Переглядів: 2050
Тайський бокс називають боєм восьмируких і вважають чи не найжорстокішим видом спорту. Проте це не лякає калушанку Людмилу Пилипчак. Дівчина — неодноразовий переможець Всеукраїнських турнірів з тайського боксу, чемпіонка України 2012, 2013, 2014 років, переможець Кубку Європи з тайського боксу серед жінок у своїй ваговій категорії. 
Як бути сильною не тільки на рингу, а й в житті, дізнавалися “Вісті Калущини” у Людмили Пилипчак. 
 
— Кажуть, щоб досягти результатів у “великому” спорті, треба займатися ним чи не з дитинства, бо є певна вікова межа, після якої вже пізно.
— Нічого не пізно, головне — бажання і робота над собою. Хоча якась мінімальна фізична підготовка все ж повинна бути. Я, наприклад, завжди якимось видом спорту займалася: легка атлетика, вільна боротьба, циркове мистецтво тощо. Вільною боротьбою займалася найдовше, напевно, у цьому заслуга тренера. В 18 років закинула спорт — вийшла заміж, народила дитину. У 22 — знову повернулася. 
— Як відбулося знайомство саме з тайським боксом?
— Після народження дитини треба було повертатися до фізичної форми. Тож я спочатку повернулася до занять із вільної боротьби, а потім чоловік запропонував приходити до нього в зал. Чоловік — Олег Пилипчак — тренер із тайського боксу. Я спочатку довго наважувалася, спостерігала здаля. Перша спроба була, до речі, не дуже вдалою — мені розбили ніс. Але від цього, напевно, з’явився і запал. Спочатку я тренувалася раз на тиждень, потім — два, а з 2011 року перейшла до активних занять. Відомо, що спорт дуже “затягує”, не виняток й тайський бокс. 
— Знаю, що тайський бокс — чи не найжорсткіший вид спорту. Розкажи детальніше про нього. 
— Так, це доволі жорсткий вид спорту, через що він ще й досі не включений до переліку Олімпійських видів спорту. Тайський чи таїландський бокс називають ще боєм восьмируких. Чому? Бо дозволені удари руками, ногами, ліктями і колінами. Дозволені й “вкрутки” тощо. 
— Як в такому жорсткому спорті почувається така тендітна дівчина? 
— Живемо в такий час, що жінка має вміти постояти за себе, бо ж на вулиці можна чекати будь-чого. Тому краще тренуватися, займатися спортом, аби вміти захиститися. А слабкість жінка може дозволити собі в сім’ї, поруч з чоловіком. До речі, чоловік подруги називає мене алогічною дівчиною: б’юся на рингу, відтак відпочиваю вдома за вишиванням чи в’язанням. Бо ж всю жорстокість, стрес є можливість залишити в залі. Ми з чоловіком сміємося, що вдома в нас сварок нема, все вирішуємо під час спарингу на рингу. 
— А як же ж синці, отримані в боях? 
— Синці — не біда, це ж бойові поранення. Правда, на обличчі мала лише раз. А от на ногах — часто. Рідні і близькі вже звикли. Тим більше, у кожного — свій больовий поріг, тіло з часом звикає до болю. Якщо спочатку всі руки і ноги були в синцях, то за місяць-два від таких ударів синці вже не робляться. 
— Скільки у Тебе було суперниць?
— Трохи було. Напевно, понад 20. Колись вела рахунок, а потім перестала. Але всіх, якщо треба б було, можу пригадати. 
— Який бій найбільше запам’ятався? 
— Напевне, бій, коли я лише почала виступати. Це був Чемпіонат світу в Санкт-Петербурзі. Психологічно було важко. По-перше, суперниця була вищою на півголови, по-друге, росіянкою. Отже, вся підтримка залу — її. Відбоксувала я тоді 4 раунди, правда, програла за кількістю балів.
— Що головне у підготовці до бою?
— Все головне в комплексі: і фізична підготовка, і технічні навички, і психологічне налаштування. Олег вчить мене, що не потрібно готуватися під когось із суперниць, не потрібно вивчати їхню техніку тощо. Бо ж суперниця може змінити стратегію під час бою. І коли ти готовий до одного, а вона робить інше, можна розгубитися. Треба вміти пристосуватися до будь-якої суперниці. Є три раунди, щоб вивчити атаку, техніку суперника і розробити свою. 
— Як фізично готуєшся до змагань? 
— Тренуюся кожного дня, а перед змаганнями — по 2, а той по 3 рази за день. Треба не тільки відпрацювати технічні навики, а й досягти нормальної функціональної підготовки. Бо одне діло бити, інше — фізично витримати 3 раунди. Ти можеш бути технічніший за суперника в рази, але якщо “функціоналка” здасть, то, вважай, програв бій. В мене, до речі, так було. Перші два раунди — все добре, а в третьому дався взнаки грип, яким перехворіла напередодні, тож важко було. 
— Тобто Ти кожного дня тренуєшся? 
— Можна раз на тиждень трохи розслабитися — зробити легку пробіжку, поплавати в басейні чи з хлопцями пограти у футбол. Але не більше дня. Якщо, наприклад, пропустити тиждень — дуже важко повертатися до ритму. 
— Як стимулюєш себе до щоденних занять? 
— Я розумію, що попереду змагання. Я хочу вийти на ринг і відчути той адреналін. Тож треба тренуватися. Правда, чоловік каже, що я вже фанатично поринула в спорт. Сміється, що спочатку затягував в зал, а тепер доводиться виганяти. 
— Аби витримувати такі фізичні навантаження, напевно, має бути якесь особливе харчування. Розкажи про свій раціон.
— Раціон, звичайно, має бути, але я його не дотримуюся (Сміється. — Авт.). Спортсменам не рекомендується їсти солодке, а я його дуже люблю. Натомість радять їсти чимало м’ясного, але ні я, ні чоловік м’яса не вживаємо взагалі. Спершу вегетаріанцем став Олег, потім я, а тепер вже й наша донька. Звісно, за два тижні до змагань намагаюся себе в солодощах обмежувати. А замість м’яса вживаю горіхи, бобові. Скарг на здоров’я не маю. Тож можу з упевненістю сказати, що сила вже точно не в м’ясі. 
— На першому місці спорт чи все ж сім’я?
— Спорт і сім’я, напевно, на одному місці. Тим більше, що спорт займає і частину життя сім’ї. Чоловік тренує, вже почала приходити на заняття і донька. І в неї, скажу вам, непогано виходить. Правда, вона сама ще поки особливого зацікавлення не проявляє, але в зал з нами ходить. 
— Як це, коли чоловік — Твій тренер? 
— Дуже важко. Буває, що на тренуванні плачу, коли він робить мені зауваження, каже, що роблю щось не так. Наприклад, мені легше їздити на змагання без нього. Хоча він і порадити може, і підтримати, але я більше переживаю, коли він є. Бо тоді більше стежу за тим, чи я все правильно роблю, як вчив Олег, аніж за поєдинком. 
— Знаю, що Ти не тільки тренуєшся, а й вже сама є тренером. 
— Так, ми з чоловіком у нашому клубі є тренерами з тайського боксу, Едуард Богачук навчає фріфайту. Я якраз набираю жіночу групу, хочу, аби і в Калуші цей вид спорту здобув популярність серед жінок. Навчаємо і діток від 7 років — як хлопчиків, так і дівчаток. 
— Чи не бояться люди займатися таким жорстким видом спорту? 
— По-різному буває. Багато приходить людей, у кожного — різна мета. Дехто приходить, аби покращити здоров’я, хтось — аби схуднути, дехто — для участі в змаганнях, хтось — просто заради фото з грушею для соціальних мереж. Але, як на мене, люди — незалежно від того чи це чоловік, чи жінка — повинні бути воїнами. Воїнами, котрі здатні захистити себе, свою честь, гідність, рідних, близьких, державу. І цей шлях воїна може розпочатися з першого кроку до тренувального залу. До речі, ми громадську організацію так і назвали “Шлях воїна”. Тренуємо, навчаємо людей бути воїнами у ПК “Юність”. 
— Ніколи не думала покинути спорт? 
— Не буду лукавити, це досить важка робота, тому такі думки час від часу з’являються. Але вони швидко минають. Бо спорт, тайський бокс — своєрідні наркотики, на які “підсідаєш”. 
— Калуш — маленьке містечко. Ти ніколи не думала переїхати в якийсь мегаполіс, де є більше можливостей для розвитку, зокрема і в спорті? 
— Я б, напевно, не могла з Калуша виїхати назавжди. Але й, об’єктивно оцінюючи, цей вид спорту ще не достатньо розвинений не тільки в Калуші, а й в Україні. Тому наша мета — працювати над його розвитком. Щоб діти хотіли займатися тайським боксом, щоб не боялися його жінки. Він має чимало переваг. До речі, Олегові пропонували колись бути тренером в Італії, він не погодився. І хоча було деколи дуже важко, адже не було навіть місця для тренування, все ж хочеться продовжувати вдосконалюватися в цьому виді спорту і популяризувати його у рідному місті. 
— Дякую за цікаву розмову! 
Тетяна ГРЕГОРАШ
 

Для того, щоб додавати коментарі, потрібно авторизуватись.
Ваш e-mail:     Пароль:    

інші новини розділу