100 років на шляху єдності

Опубліковано: 2019.01.21 | Коментарів: 0 | Переглядів: 916

 

День Соборності — свято України, яке відзначають щороку 22 січня в день проголошення Акту Злуки Української Народної Республіки й Західноукраїнської Народної Республіки, що відбулося в 1919 році.

Деякий час, з 30 грудня 2011 року, указом на той час Президента України Віктора Януковича День соборності на офіційному рівні було скасовано і натомість встановлено «День Соборності та Свободи України». Однак 13 листопада 2014 року указом Президента України Петра Порошенка свято було відновлено.

 

Як відомо, у вересні минуло року Верховна Рада вирішила відзначити у січні 2019 року на державному рівні 100-річчя проголошення Акта злуки Української Народної Республіки та Західноукраїнської Народної Республіки. Тому, варто згадати, що ж це за подія та яке місце вона мала в історії сучасної України?

22 січня 1919 року на Софійському майдані у Києві відбулось урочисте оголошення універсалу про возз’єднання Української Народної Республіки (УНР) та Західно-Української Республіки (ЗУНР) у соборну Українську державу.

Актом Злуки 1919 р. було проголошено: «Віднині зливаються в одно віками відділені одна від одної частини України — Галичина, Буковина, Закарпаття і придніпрянська Україна — в одну Велику Україну. Сповнилися відвічні мрії, для яких жили й за які вмирали найкращі сини України. Віднині є тільки одна незалежна Українська Народна Республіка. Віднині український народ, звільнений могутнім поривом своїх власних сил, має змогу об’єднати всі зусилля своїх синів для створення нероздільної незалежної Української Держави на добро і щастя українського народу».

День Соборності відзначається на державному рівні з 1999 року відповідно до Указу Президента (№ 42/99 від 21 січня 1999 року): «… враховуючи велике політичне та історичне значення об'єднання Української Народної Республіки і Західноукраїнської Народної Республіки для утворення єдиної (соборної) Української держави».

Акт злуки УНР і ЗУНР 22 січня 1919 р. має велике історичне значення як факт реального об'єднання українських земель у єдиній соборній державі. Століттями розірваний український народ визволився з неволі — Наддніпрянщина вийшла з Російської, а Західна Україна — з Австро-Угорської імперії — і возз'єднався на своїй землі в єдиній Українській державі.

Акт возз'єднання, злуки двох Україн був радше символічним знаком прагнення єдності, бо в керівництві країни спільності тоді не було. «Безпорадність проводу впливала на загальний настрій, — писала сучасниця тих подій, історик Наталя Полонська-Василенко. — Україна, затиснута між двома потужними силами — Антантою з півдня і «большевизмом» з півночі, — не мала сил для боротьби. Військо розбігалося, ширилося безладдя. У таких умовах пройшла майже непоміченою подія, яка мала велике ідейне значення: свято Соборності України. 22 січня 1919 року на Софійській площі проголошено злуку УНР і ЗУНР… Але під тиском невідрадних подій свято пройшло сухо, тихо».

Акт соборності показав прагнення українців до консолідації задля розбудови незалежної держави. Злука стала прагненням основних частин українського народу до створення єдиної Української держави, що було втілено 1991 року. Саме ці прагнення повинні допомогти нам сьогодні протистояти натиску та агресії російських імперіалістів в боротьбі за відновлення єдності та соборності України.

Михайло Федорчук

Для того, щоб додавати коментарі, потрібно авторизуватись.
Ваш e-mail:     Пароль:    

інші новини розділу