85-ті роковини Голодомору: не можна ні забути, ні пробачити

Опубліковано: 2018.11.26 | Коментарів: 0 | Переглядів: 363

Минулої суботи, 24 листопада, в Україні відзначили День пам'яті жертв Голодомору — мільйонів загиблих в результаті штучного голоду селян радянської України, знищених сталінським режимом у 1932-1933 роках. Голодомор був цілком свідомою політикою Сталіна щодо українського селянства, актом примусу та залякування, відповіддю на непокору та опір українців політики насильницької колективізації.

Молебні за жертвами Голодомору відбулися по всій Україні. На Калущині — біля пам’ятного знаку жертвам Голодоморів у с. Мислів.

Панахиду за мільйонами українців, які загинули страшною смертю — від голоду, відслужили місцеві парохи — отець Володимир та отець Іван.

Голова Калуської районної ради Михайло Срібняк, голова Калуської райдержадміністрації Іван Данів, Ріп’янський сільський голова Микола Іваськів, директор місцевої школи Андрій Луговий, учасники акції принесли до пам’ятного знаку свічки, лампадки, тематичні квіткові композиції та колоски. Жертв Голодомору вшанували хвилиною мовчання.

“Ми не маємо права забути Голодомор чи пробачити. Тим більше, що сьогодні ми воюємо проти нащадків тих, хто морив голодом наших пращурів 85 років тому. Ми маємо чітко усвідомлювати це”, — підкреслив у своїй промові Михайло Срібняк.

Вокальний ансамбль НД с. Мислів (кер. Андрій Луговий) виконали музичні композиції «Я ще не вмер» та «Голодомор». Ведучою заходу була Катерина Машталір.

А коли ніч гасив день, по всій Україні запалали свічки — у вікнах, біля хрестів, біля пам’ятних знаків, просто неба — перед очима Господа. Цілу ніч вони горіли, зігріваючи і зорі, і небо, і душі тих, кого в 1932-1933-ті не відспівували, не оплакали, не провели, не поминали. Світло тих свічечок стало нашою, хай і мізерною, даниною тим, хто похований без труни і молитви, позбавлений могили і шани. Бо доки ми пам’ятаємо цю трагедію, вона не повториться!

 

Соломія ЯНОВСЬКА