У Завою вшанували пам’ять “Марічки”, “Береста” та всіх полеглих за волю України

Опубліковано: 2017.02.16 | Коментарів: 0 | Переглядів: 797
На Стрітення Господнє в селі Завій уже стало доброю традицією йти хресним до каплички на лівому березі річки Лукви, яка була споруджена за власні кошти учасника ОУН-УПА, мешканця с. Завій Олексія Савчука (нині уже покійного) у 1999 році. Капличка присвячена борцям ОУН-УПА, полеглих за волю України в 40-х роках ХХ ст. 
 
Біля каплички — пам’ятник Марії Дзундзі (“Марічці”) — молодій дівчині з Підгірок, секретар-машиністці “Чорного лісу”, яка у 1947 році під час облави кагебістів неподалік на пагорбі, аби живою не потрапити в руки катам, пострілом в голову віддала молоде життя за Україну. На пам’ятнику напис, в якому йдеться, що громади Підгірок і Завою схиляють голови перед героїчним подвигом, а також щиро дякують за увічнення пам’яті очевидцю тих подій — добродію Олексі Савчуку. “Морозенка” (а саме таким було псевдо п. Олекси) уже кілька років немає серед живих, проте добру традицію батька продовжує його син Ярослав Савчук, доглядаючи за капличкою та згуртовуючи завійчан у спільній молитві за загиблими воїнами.
Цьогоріч помолитись разом із громадою с. Завій приїхали голова районної ради Михайло Срібняк та  воїни ОУН-УПА з Калуша разом із головою Калуської станиці братства вояків ОУН-УПА Степаном Петрашем. Священнослужителі о.Ярослав Мартинюк (УПУ КП) та о. Ігор Гаврилів (УГКЦ) відправили панахиду та разом із громадою помолились за душі всіх полеглих за волю України, зокрема тих молодих хлопців та дівчат, чиї життя обірвались у “Чорному лісі”. 
“Ми зібралися тут, щоб вшанувати пам’ять тих, хто пожертвував своє життя, аби ми мали мирне небо над Україною, — зазначив голова районної ради Михайло Срібняк. — Ми не можемо і не маємо права про них забувати. Людина без історичної пам’яті — як підрубане дерево, з якого нічого доброго не буде. З такої людини ніколи не буде доброго громадянина, справжнього націоналіста. Ні, наш націоналізм в жодному разі не можна порівнювати, як роблять деякі, з фашизмом. Бо фашизм — це людиноненависть, а націоналізм — це любов до своєї країни, вища навіть за життя”. Михайло Срібняк подякував всім завічанам, які щороку збираються вшанувати пам’ять всіх, хто загинув за волю України: “Здається, що дух Героїв зараз витає тут, над нами. І ми повинні показати, що ми — єдина сила, що ми разом зможемо гідно дати відсіч ворогам”. 
Станичний братства вояків ОУН-УПА Степан Петраш у своєму виступі від імені усіх “упівців” попросив пробачення в “Марічки” за те, що тоді не змогли захистити її життя, і вона була змушена застрілитися, щоб не потрапити до рук ворога. Згадав Степан Петраш і Ярослава Мартинця — повстанського лікаря “Береста”, який через зраду разом із охороною Миколою Тимківим (“Мухою”) та Василем Гулимчуком (“Калиною”) загинув у бою з чекістами у Завою на Стрітення Господнє 1948 року. На місці їх героїчної загибелі спершу був встановлений березовий хрест, а згодом — зведено капличку. 
Тепер тут щороку 15 лютого збираються жителі навколишніх сіл, ветерани ОУН-УПА Калуської станиці, районна влада, щоб вшанувати пам’ять славних Героїв. Цьогоріч захід організували і провели директор НД с. Бережниця Марія Зайчикова та завідувач бібліотеки-філії с. Бережниця Мар’яна Суслик. Аматори народної творчості с. Бережниця виконали низку повстанських пісень, які підхоплювала громада. Жителька с. Завій Парасковія Надвірнянська зачитала власний вірш про Україну. На закінчення заходу Завійський сільський голова Василь Романів та Ярослав Савчук подякували присутнім на заході.
Наталія БАРНИЧ
Фото —  "Вісті Калущини"

Для того, щоб додавати коментарі, потрібно авторизуватись.
Ваш e-mail:     Пароль:    

інші новини розділу