Ріп’янський сільський голова:  “Найбільша проблема — відсутність газифікації”

Опубліковано: 2016.01.29 | Коментарів: 0 | Переглядів: 754
На берегах річки Луква, на межі Калуського та Тисменицького районів, розкинулись три мальовничі села — Ріп’янка, Мислів та Яворівка. Ця місцевість заселялася людьми здавна. Про це свідчать виявлені поблизу населеного пункту крем’яні знаряддя праці доби бронзи. Вони датуються кінцем III - початком І тисячоліття до нашої ери. У кожного з цих трьох сіл — своя історія, свої тривоги, свої здобутки і плани. Про насущні проблеми сучасних сіл — у розмові з Ріп’янським сільським головою Миколою Іваськівим. 
 
— Одна з найбільших проблем, яка потребує обов’язкового вирішення, — це відсутність газифікації в двох населених пунктах — Ріп’янці та Мислові, — розповідає Микола Іваськів. — І це в ХХІ столітті! Звісно, можна опалювати будинки, як і раніше, дровами, але люди повинні все-таки мати в своїх домівках газ. 
Раніше Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” реалізовувала Програму газифікації населених пунктів України і виділяла кошти на спорудження підвідних газопроводів. У 2013 році, щоб взяти участь у програмі, ми виготовили проектно-кошторисну документацію на 5 млн. гривень, документація пройшла експертизу. Але “Нафтогаз України” якраз у 2013 році програму газифікації згорнув. Потім був Майдан, зараз триває неоголошена війна на Сході України. Тож справа газифікації Мислова та Ріп’янки ніяк не зрушить з місця. Але ж необхідно! 
Тепер потрібно проводити корегування кошторисно-проектної документації відповідно до нинішніх цін. Голова райдержадміністрації Наталія Бабій обіцяла допомогти знайти кошти на проведення підвідного газопроводу. Тож будемо сподіватися на краще. 
— Вічна тема розбитих доріг для сіл на території Ріп’янської сільської ради актуальна?
— Як і в усіх населених пунктах, вони — не в найкращому стані. Проте не можна сказати, що найгірші. Тим більше, що в минулому році ми провели ямковий ремонт (використовували асфальт) центральної вулиці на 200 тис. грн. Почали робити дорогу від Вістови, тож у цьому році потрібно підлатати ще 500 м дороги з іншого кінця Ріп’янки та у Яворівці. 
— А які плани у ріп’янської громади щодо розвитку в освітній, у соціальній і культурній сферах?
— Насамперед потребує капітального ремонту Народний дім с. Ріп’янка, також у цьому приміщенні розміщується і бібліотека-філія села. У 2015 році ми заклали на ці цілі 54 тис. грн, проте роботи ще не починали. Загалом, щоб перекрити Народний дім, зробити опалення, замінити вікна, виконати інші роботи, потрібно близько 350 тис. грн. Адже це приміщення — пристосоване, раніше там був магазин, а ремонтні роботи проводилися ще багато років тому. 
Амбулаторія загальної практики сімейної медицини у с. Мислів (штат — 11 осіб) обслуговує жителів не тільки сіл Мислів, Ріп’янка та Яворівка, але й с. Боднарів. Приміщення відповідає всім вимогам: є достатня кількість кабінетів, проведено воду, каналізацію. У Ріп’янці та Яворівці — ФАПи, їх стан задовільний, потребують хіба що косметичного ремонту. 
Досі в жодному із трьох сіл немає вуличного освітлення. Тож будемо виготовляти проект, щоб освітити вулиці. 
Мислів, Ріп’янка та Яворівка знаходяться в екологічно чистій зоні. Проте через відсутність офіційного сміттєзвалища у районі люди постійно забруднюють побутовими відходами береги річок та навколишні ліси. Вирішуємо цю проблему старим “дідівським” методом: сміття прикопуємо. Проблема стихійних сміттєзвалищ актуальна для всіх населених пунктів, тож її потрібно вирішувати на районному рівні. 
Крім того, на території Ріп’янської сільської ради давно не проводилося берегоукріплення. А проблемних місць на р. Луква вистачає. На щастя, в нашому краї давно не було суттєвих повеней. 
Загалом, щоб розвивати сільську інфраструктуру, потрібні кошти, тож слід передусім розробити новий генеральний план села. Але ж на його виготовлення необхідна чимала сума. Так і виходить замкнуте коло. Зараз працюємо над зміною грошової оцінки земель, щоб збільшити надходження до бюджету. Бо інвесторів — катма.
— Щоб поповнити сільську скарбничку, законодавець пропонує громадам об’єднуватися. У нашому районі у минулому році вже створено Верхнянську об’єднану територіальну громаду. Чи планує Ріп’янська сільська рада об’єднатися із сусідами?
— Напевне, це було б добре. Адже самотужки вирішувати якісь кардинальні проблеми у селах не маємо змоги. Так, у нас вистачає грошей на заробітну плату та енергоносії на 12 місяців 2016 року, але не більше. Держава поставила сільські ради у дуже важкі умови. Де брати гроші? Поповнювати бюджет за рахунок збору податків на підакцизні товари? Тобто закликати односельчан пити та курити. Встановлювати високі ставки податку на нерухомість? Це не гуманно у теперішні важкі часи; та й величезних будинків на території сільської ради мало, а змушувати людей платити за господарські будівлі — взагалі не нормально.
Тож з депутатами ми уже розглядали можливість входження в об’єднану територіальну громаду. Навіть вирішили, що у такому випадку у приміщенні сільської ради зробимо дитячий садок, якого в нас немає, і вже підшукали нове приміщення для старости.
— З ким “у парі” хотіли б бути?
— У районі велася мова про створення об’єднаної територіальної громади на базі Вістівської, Боднарівської, Ріп’янської, Завійської сільських рад, можливо ще Студінської та Підмихайлівської. Проте не вирішено, де ж буде центр об’єднаної громади. Найкраще для нас, звісно, за географічним розташуванням — це Вістова. Але поки що від Вістівської сільської ради до нас пропозицій про об’єднання не надходило. Розглядаємо й інші варіанти.
— Законодавством України передбачено систему пільг для учасників бойових дій та осіб, прирівняних до них, зокрема, це стосується і надання земельних ділянок. Проте багатьом сільським радам важко забезпечити учасникам АТО їх конституційне право на безоплатне отримання земельних ділянок через відсутність земель запасу державної (комунальної) власності.
— Насамперед хочу сказати, що з Мислова, Ріп’янки та Яворівки на захист кордонів України на сході держави стало 15 хлопців. На жаль, не всі повертаються до рідних та близьких живими та здоровими. У вересні 2014 року на бойовому посту під час обстрілу терористами м. Щастя на Луганщині загинув житель Ріп’янки Василь Боднар. У квітні 2015 року на Сході України отримав надважку черепно-мозкову травму мешканець с. Яворівка Руслан Зварич. У чоловіка попереду — ще довга і складна реабілітація, щоб він зміг повернутися до більш-менш нормального життя, зараз він перебуває на лікуванні у Києві. 
На сесії Ріп’янської сільської ради ми вирішили відвести для виділення учасникам АТО земельних ділянок урочище “Полігон”, яке  розташоване за межами населеного пункту — поблизу Мислова. Ця територія уже погоджена з Держземкадастром. Наразі до сільської ради за виділенням земельної ділянки звернулося двоє місцевих жителів та один немісцевий. Їхні заяви розглядатимемо на черговій сесії. 
— У нинішній нелегкий час люди шукають розради насамперед у вірі. На території Ріп’янської сільської ради є 4 красиві храми. 
— Так, церкви у нас справді гарні. А ще — старовинні. Наприклад, храм св. Миколая збудований ще в 1838 році. Через два роки відзначатимемо 180-ліття храму! У Мислові — два храми, один з яких збудований у 1896 році. У Яворівці не так давно звели новий храм, адже старенька церква св. Миколая була збудована ще всередині 18 століття.
Як з’ясувалося, поблизу Ріп’янки — в Чорному лісі — за Австро-Угорщини існував жіночий монастир, який був закритий у 1835 році. І знаєте, що дивно? Місце, де була церква, за 200 років зовсім не заросло хащами, а ще там, як відзначають місцеві жителі, завжди цвітуть дуже гарні квіти, яких більше ніде немає. Тож плануємо спорудити на тому місці капличку. Адже це — не просто наша історія, там — святе місце. 
Розмовляла Олена ЛЕХМАН
 
Станом на нині на території Ріп’янської сільської ради проживає 1860 осіб. У 2015 році померло 29 людей, народилося 5 діток. У трьох селах є 12 торгових точок, працює 3 лісопильні пилорами. 
 

Для того, щоб додавати коментарі, потрібно авторизуватись.
Ваш e-mail:     Пароль:    

інші новини розділу