У с. Кадобна встановили стелу на згадку про виселення села у 1951 році

Опубліковано: 2015.09.28 | Коментарів: 0 | Переглядів: 1166

Минулої неділі у с. Кадобна урочисто відкрили пам’ятний знак — на спомин про сумні події, які село пережило 64 роки тому.

Кадобні завше мальовничості надавав ліс, який поважно з усіх боків, ніби живий мур, оберігав спокій села. У 40-50-х роках тут, у лісі, діяли загони УПА. Повстанці, звісна річ, мали підтримку місцевих мешканців. Щоб позбавити оунівців такої підтримки, енкаведисти і вирішили вислати кадобнян у південні степи. Як раніше розповідали "Вісті Калущини" старожили (№51 (324) від 16 грудня 2011 р.), сталося це в неділю 1 липня 1951 року. Люди були в храмі на Богослужінні, як приїхав начальник Долинського повіту (тоді ще Кадобна не належала до Калущини), і зачитав указ, згідно з яким усіх кадобнян негайно виселяли у Миколаївську область. Найгірше те, що людей змушували підписуватися, що вони переїжджають добровільно. Але ж, звісна річ, хто за власним бажанням хотів залишати рідну хату, садок, город, худобину, реманент — усе нажите важкою працею? А виїжджати мусили, бо інакше могли потрапити не на південь країни, а до Сибіру (10 осіб таки вислали на північ Росії). Щоправда, деякі переховувалися у родичів: у Кропивнику, Степанівці, Сівці та інших селах. Але багато таки були змушені податися в чужі серцю краї. Радянська влада зробила все, щоб стерти Кадобну з лиця землі. На місці села залишилася руїна: спалені і зруйновані хати, засипані криниці. Уціліло лише кілька хатинок. Та минули роки. Село відбудувалося, розквітло: великі красиві будинки, відремонтована школа, новий Народний дім, освітлені дороги. І не скажеш, що більше 60 років тому воно було вщент зруйновано.

А щоб нащадки не забули тих, хто пережив лихоліття і відродив Кадобну з попелу, пам’ять про ту трагічну для всього села подію вирішили увіковічнили в пам’ятному знаку. За проектом Михайла Батринюка відомий на Калущині та за її межами скульптор Ігор Семак виготов стелу, на якій під аркою згорьований ангел, схиливши голову, плаче над одинокою хатиною та церквою, вдаль відлітають лелеки, які символізують людей, що мусіли покидати рідні домівки і вирушати на чужину. Кадобнянин Іван Боднар облаштував навколо стели бруківку, обладнав криницю, приладнав під аркою дзвін, який теж буде нагадуванням, адже у 1951 році саме дзвони сповістили село про біду. Під пам’ятним знаком викарбувані слова із вірша поетеси-кадобнянки Галини Пухти: "Ми є, ми тут були і будем! / Коріння наше в цій землі. / Ми — рід, ми — нація, ми — люди, / В своїм народжені селі. / Сльозами радості і болю / Скропили ми земні сліди. / Ми тут свою творили долю / З вигнань вернувшись назавжди". Чин освячення меморіальної композиції здійснив о. Володимир Олійник.

Як розповів "Вістям Калущини" сільський голова Василь Пастух, ідею встановлення пам’ятного знака у селі подала депутат сільської ради Галина Коник кілька років тому. "Проте спорудження стели все відкладали — через брак коштів, — зазначив п. Пастух. — Проте цьогоріч з Божою поміччю за кошти меценатів та жителів села роботи вдалося завершити".

З нагоди урочистостей до села завітали поважні гості — голова Калуської РДА Наталія Бабій, голова райради Василь Дзундза, депутат обласної ради Оксана Тебешевська та багато інших. Вони щиро вітали кадобнян — людей, які і на чужині не зрадили рідної мови, своєї рідної пісні, які поверталися до рідного села, хоча й знали, що відбудовати його доведеться з нуля, з попелу; та бажали і надалі залишатися такими щирими патріотами. Відділ культури презентував цікаву культурну програму (ведучі — Юрій Барна та Леся Сухарник-Боднар). Патріотичні пісні звучали у виконанні хору, жіночого вокального ансамблю НД с. Кадобни (керівник Ірина Боднар), Алли Федорів, Мар’яни Якимович та Володимира Кушніра, ансамблю хлопчиків та ансамблю дівчат (керівник Надія Дюг).

Наталія БАРНИЧ

 

ДО ТЕМИ: 

60 років тому Кадобна була повністю виселена

 

Для того, щоб додавати коментарі, потрібно авторизуватись.
Ваш e-mail:     Пароль:    

інші новини розділу