92-річна Євдокія Чіпко із Завою:  “Декалогу Українського Націоналіста мене навчив Степан Бандера”

Опубліковано: 2015.06.19 | Коментарів: 0 | Переглядів: 575
“Вістям Калущини” пишуть часто і багато. Хтось розповідає про невирішені проблеми — особисті чи громадські, хтось складає вірші і хоче їх опублікувати, хтось — просить написати про хорошу людину. Цього тижня у редакцію завітала жіночка із Завою і передала нам листа від односельчанки — Євдокії Василівни Чіпко, в якому 92-річна учасниця бойових дій ОУН-УПА згадує повстанське минуле, Провідника ОУН Степана Бандеру та просить Бога допомогти Україні подолати ворогів. 
 
“Я, жителька с. Завій, хочу розказати вам дійсну правду про Степана Бандеру і його батька Андрія (з моєї пам’яті).
Моя мама — родом зі Старого Угринова, а вийшла заміж у с. Завій, мала вона двох братів, які жили в Угринові. Одного дня я (мені тоді було 10 років) пішла разом із мамою до вуйків у гості, в одного був син Федір, а в другого — Іван. На той час у сусідньому селі Бережниця Богослужіння відправляв отець Андрій (батько Степана Бандери). Цього дня на цю українську церкву напала польська шляхта і давай битися камінням всередині храму. Мого вуйка сини прийшли додому побиті та покервавленні. Я дуже злякалася і сильно плакала. Вуйкові сини кричали тоді Бандері, який прийшов разом з ними: “Степане-Степанчику, іди помийся” (вони мали на увазі змити з себе кров, бо йому також перепало). Шляхта називала його бандитом. 
Після цього отець Андрій закликав жінок прийти на наступне Богослужіння з вишитими рушниками, адже поляки убрали церкву своїми (ми на них казали “пеленки”). Тож жінки поскидали їх і повикидали, а образи прибрали українськими вишитими рушниками. І тоді збулися шляхти. 
Священик Андрій повдовів, і в нього залишилося на руках семеро дітей. Їм було дуже тяжко, бо вони жили бідно. Степан Бандера взяв собі до голови, чому ми так бідуємо, чому український народ немає куска хліба? Степан не міг на те дивитися, що український народ бідує, а москаль з ляхом панує. 
Молоденьким Степан вступив в ОУН. Найперше навчився декалогу, його було потрібно знати як 10 Заповідей Божих. І, давши присягу, у свої молоді літа боровся за неньку Україну. Він сам собі робив тортури, а про кохання з дівчатами навіть не думав. 
Коли я мала 14 років, грала в с. Грабівка виставу. Моя подружка запросила мене у гості. Коли ми прийшли до неї, то побачили, що у неї повна хата хлопців. Всі за столом сидять, одні читають, а другі пишуть. І ось один хлопець встав з-за столу і каже: “Дівчата, я вам щось прочитаю, лиш пильно слухайте”. Ми погодилися. А це був Степан Бандера. Саме тоді я навчилася декалогу. А в 17 років вступила в юнацьку організацію. Обов’язково мала вивчити: “Декалог”; молитву Осипа Мощака; молитву Ольжича; яким має бути український націоналіст; 44 правила українського націоналіста (“Невмируща владарна воля Української Нації”).
Також я ще навчалася на санітарних курсах (робила перев’язки пораненим партизанам). Згодом перейшла в актив, була районною провідницею. Лиш то була конспірація (тайна). Із станичними вночі мала стрічу у Саджівках і говорила про справу ОУН. Хоч була біда, але я тішилася тим, що здобуваємо Українську державу. 
21 вересня 1946 р. мене зловили більшовики і повели у Перегінськ. Брали на протокол. Москаль, що сидів за столом, витягнув ніж і сказав говорити правду: “Ти ходиш з бандерівськими бандитами. Як не скажеш правду, де вони, то будемо тебе різати по куску”. Стрибок, що стояв біля мене, як дав мені по голові, то я впала разом із таборчиком. Тоді він мене тим таборчиком так побив, що я чисто синя була… Після того нас узяли на Софіївку у КПЗ. У тому КПЗ мене підвішували, забивали цвяхи у ноги і постійно прозивали Бандерівкою. Але я терпіла тортури, нічого не розповіла, бо добре пам’ятала “Декалог Українського Націоналіста”, якого мене навчив Степан Бандера.
Мене серце болить за тим цвітом, що зараз проливає кров за неньку Україну. Так гинули і в 40-х роках, і ніхто не знав, де ті трупи в лісах. Вірю, що тепер Господь Бог допоможе нам. І буде самостійна Україна — на згарищах і на кістках (так казав Степан Бандера, Царство йому Небесне).
Наша мати Україна, 
Наш другий батько Дніпро
Кличуть до зброї ставати,
Кличуть скидати ярмо.”
 
Декалог Українського Націоналіста
Я дух одвічної стихії, що зберіг Тебе від татарської потопи й поставив на грані двох світів творити нове життя:
1. Здобудеш Українську Державу або загинеш у боротьбі за Неї.
2. Не дозволиш нікому сплямити слави, ні честі Твоєї Нації.
3. Пам’ятай про великі дні наших Визвольних змагань.
4. Будь гордий з того, що Ти є спадкоємцем боротьби за славу Володимирового Тризуба.
5. Помстися за смерть Великих Лицарів.
6. Про справу не говори з тим, з ким можна, а з ким треба.
7. Не завагаєшся виконати найнебезпечнішого чину, якщо цього вимагатиме добро справи.
8. Ненавистю і безоглядною боротьбою прийматимеш ворогів Твоєї Нації.
9. Ні просьби, ні грозьби, ні тортури, ані смерть не приневолять тебе виявити тайни.
10. Змагатимеш до посилення сили, слави, багатства і простору Української Держави.
 

Для того, щоб додавати коментарі, потрібно авторизуватись.
Ваш e-mail:     Пароль:    

інші новини розділу