Провідник Токар.Повернемо з небуття.

Опубліковано: 2015.04.17 | Коментарів: 0 | Переглядів: 433
Теплої літньої ночі з 1-го на 2-ге червня 1952 р. на полі неподалік села Верхня від рук агентів МДБ “Вітра”, “Кучера” і “Опришка” підступно загинув провідник ОУН Журавенщини “Петро”, “Токар”. Два його охоронці — Гандзюк Володимир (“Остап”, “Морозенко”) та Дуда Ілля — були захоплені живими. Так розпочався процес остаточної ліквідації підпілля ОУН на цих теренах, який завершився за неповних два місяці.
Зі скупих біографічних даних, якими володіємо на нинішній день, відомо, що на терени Жидачівщини провідник “Токар” перейшов працювати влітку 1949 року. Основним місцем осідку були села на території сучасного Калуського району, зокрема Стефанівка і Верхня. 
Підтримку в с. Стефанівка надавали родини таких господарів: Василя Пілянського, син якого Василь (“Богун”) разом із Новатчук Федором  (“Луговиком”), родом із с. Болохова, 3 квітня 1952 р. у бункері на батьківському обійсті знищили себе, щоб не потрапити живими в руки “емдебистів”; Якова Піхнея, родина якого була виселена; Дмитра Поповича, годинникаря за фахом, який працював заступником голови місцевого колгоспу; Миколи Шинкаря, бригадира колгоспу; Теодор Фітя, переселенця з-за “лінії Керзона”, котрий працював директором початкової школи в селі; Івана Дудинця, бухгалтера колгоспу та ін.
Із с. Верхня підтримку надавали родини Миколи Дуди, Дмитра Дуди, Анастасії Дмитрівни Микитин (по чоловіку Мельник) із присілку Камінка, Василя Ребеги, Івана Перейми, голови місцевого колгоспу, Івана Мельника, син якого Богдан (“Юрась”) загинув разом із Іваном Корнасом (“Сяном”) 18 жовтня 1951 р. на хуторі Дуброва біля с. Верхня.
Із сусідніх сіл посильну допомогу надавали Михайло Пристайко, директор рибтресту в с. Завадка, Петро Стернюк, коваль із с. Кропивник, Галина Насадюк (по чоловіку Чолій) із с. Негівці та багато інших осіб.
Прикро констатувати, що на сучасному етапі дослідження діяльності боротьби відділів УПА та збройного підпілля ОУН велика кількість старшин та підстаршин УПА, а також провідників ОУН є невідомими. Важливо і необхідно зібрати і систематизувати крупинки інформації про цих осіб, щоб на майбутнє більш повно відтворити історію визвольної боротьби нашого народу.
Звертаємось до всіх, кому відома інформація,  яка допомогла б пролити світло на обставини діяльності провідника “Токара”, а також подати опис його зовнішності, фотографію чи інші відомості про нього, сконтактувати — написати листа на адресу музею: museum.stepana.bandery@gmail.com чи зателефонувати за номером: (03472) 97-5-17. 
Галина Лесів, провідний науковий співробітник Історико-меморіального музею С. Бандери 
 

Для того, щоб додавати коментарі, потрібно авторизуватись.
Ваш e-mail:     Пароль:    

інші новини розділу