Без знання минулого немає майбутнього

Опубліковано: 2011.12.16 | Коментарів: 0 | Переглядів: 1973

Народ, що не знає своєї історії, є народ сліпців. Олександр Довженко

Відома всім істина — без знання минулого немає майбутнього. Пам’ять про минуле повинна зберігатися у кожному серці. Адже сьогодення — це наслідки діяльності минулого, яке є для нас або зразком для наслідування, або дає змогу для аналізу допущених помилок. У культурному середовищі будь-якого суспільства музеям відводиться чи не найголовніше значення. Вони є осередком зібраних колекцій старожитностей, реліквій, матеріальних цінностей, що відтворюють історію того чи іншого народу. Музей Войнилівської ЗОШ І-ІІІ ст. є невеликою частиною Прикарпатського краю.

Краєзнавчий музей був створений у 1993 р. У ньому зібрано ряд цінних матеріалів. Насамперед, це — знаряддя праці жителів Войнилова XIX-XX ст. — коси,ціпи, граблі, лопати. Є також речі хатнього вжитку: корита, миски, горщики, балії, маглівниці, пранники, діжа, жорна. Зібрано зразки чоловічого й жіночого одягу XX ст. На стендових матеріалах відображено історію України, і тут же відмічено, який вплив мали історичні події на життя войнилівців. Наприклад, при описі походу військ Богдана Хмельницького на Львів у 1648 р. частина козацьких військ пішла на Прикарпаття, що привело до ряду повстань населення проти польської шляхти. На стенді перераховано повстанські загони Прикарпаття, їх керівників і кількісний склад. У загонах брали участь жителі Войнилова, які приєдналися до повстанців Івана Грабівського в Калуші. Опис боротьби українського січового стрілецтва в Першій світовій війні 1914-1918 pp. доповнений списками стрільців, уродженців Войнилова. Розшукано списки уродженців Войнилова, Довпотова, Дубовиці, Середнього, які загинули на фронтах Великої Вітчизняної війни 1941-1945 pp. і місця їх поховань у різних країнах Європи. Зібрано списки учасників визвольних змагань, які загинули у боротьбі проти радянської влади, списки учасників боротьби, засуджених військовими трибуналами, і списки сімей “банд” посібників, вивезених на спецпоселення у віддалені райони Сибіру. Проведена робота із розшуку родин загиблих воїнів радянської армії у липні 1944 р. при звільненні Войнилова від німецько-фашистських окупантів. Якщо раніше вважалося, що у братській могилі у Войнилові поховано 253 воїни, то тепер доведено, що там — 394 солдати і офіцери, додатково встановлено прізвища 70 воїнів. Раніше було відомо 197 прізвищ.

Робота краєзнавців школи мала практичні результати: в 2009 р. школярі допомогли відповідальному працівникові МВС України Олександру Григоровичу Ембулатову розшукати могилу його діда Матвія Степановича Ткачука. Відвідавши могилу, Ембулатов за власні кошти відремонтував пам’ятник на братській могилі, виготовив нові мармурові плити зі списками похованих воїнів. Також записано біля 60 спогадів старожилів Войнилова, які відобразили історію селища в період XX ст. Приділяється увага вивченню життєвого шляху випускників школи, які своєю працею заслужили шану і повагу в суспільстві. Адже серед них є академіки, доктори, лауреати Ленінської і державних премій, поети і літератори, заслужені діячі культури та мистецтва. Музей став ініціатором святкування 225 роковин заснування школи у Войнилові.

Керівник музею — Роман Цюп’як, вчитель історії, патріот свого краю. Завдяки його зусиллям ми маємо що розповісти прийдешнім поколінням про наш край. Роман Олексійович написав і видав книги на краєзнавчу тематику: “Войнилівська школа” 2007 рік, “Войнилів: Сторіни минулого” (2008 р.), “Криваві сорокові” (2009 р.), “З народних уст”, “Був колгосп “Промінь” (2010 р.). Він також створив музей у Войнилівській школі.

Дуже хочеться , щоб для кожного гостя знайомство з войнилівським краєм починалося саме із цього Краєзнавчого музею.

Галина БЕЛЕЙ, учениця 11 класу Войнилівської ЗОШ

Для того, щоб додавати коментарі, потрібно авторизуватись.
Ваш e-mail:     Пароль:    

інші новини розділу