Підмихайля просить пішохідний міст до Калуша

Опубліковано: 2011.11.18 | Коментарів: 0 | Переглядів: 534

Час бездіяльності минув і світло в кінці тунелю таки показалося — така одностайна думка вдячної громади с. Підмихайля за новозбудований Народний дім. Однак проблеми села та найближчих околиць на цьому не закінчилися.

Питання, на яке хочеться звернути увагу, не нове. Воно вже не один рік стоїть на порядку денному, порушувалося на найвищих рівнях, однак й досі залишається відкритим. Намагання громад сіл Підмихайля і Бережниця зрушити цю болючу для них проблему з мертвої точки поки що успіху не приносять. Все “впирається” у кошти, які у свій час на папері начебто й були виділені. Однак так і не зуміли послужити добрій справі — відновленню пішохідного мостового переходу через річку Лімниця в с.Підмихайля, зруйнованого стихією 24-27 липня 2008 року. Та мешканці сіл наполегливо продовжують шукати вихід із цієї ситуації, вдаються за допомогою до впливових осіб, самі готові підсобити робочою силою, матеріально. А тому знову і знову повертаються до проблеми, нагадують про неї керівництву району та області й чекають від них рішучих дій.

Трохи історії

Пішохідно-канатно-підвісний міст довжиною 145 метрів через річку Лімниця в селі Підмихайля був збудований у 70-х роках минулого століття після трагічних подій: у 1965 році під час переправи через Лімницю тут загинуло троє дівчат з Підмихайля. Саме тоді й було виділено кошти з районного бюджету для будівництва підвісного мосту з метою забезпечення належного переходу. Власне, за рахунок районного бюджету тут постійно проводилися поточні ремонти, що давали змогу підтримувати цю споруду у робочому стані. Вона забезпечувала мешканцям сіл Підмихайля та Бережниця (проживає тут близько 4 тис. осіб) найкоротший шлях сполучення із районним центром — Калушем.

Після зловісної повені 2001 року навісний міст зазнав руйнації і перебував в аварійному стані. Щоб виправити цю ситуацію, було розроблено “Технічні рішення” та кошторисну документацію на частковий капітальний ремонт цієї споруди інститутом “Укрдіпродор” Івано-Франківського ВКП. За зведеним кошторисом на відновлювані роботи потрібна сума сягла за 105 тисяч гривень. Та у зв’язку з її відсутністю першочергові роботи з ремонту та берегоукріплення так і не були проведені. А підвісний міст й надалі залишався в аварійному стані. Щоправда, за кошти районного бюджету у 2002 році таки було проведено частковий ремонт споруди, а також укріплено великогабаритним камінням один з берегів швидкоплинної Лімниці.

Чергова повінь 2006 року теж не обійшла боком підвісний міст у Підмихайлі. Після стихії було проведено чергове обстеження аварійних ділянок річки. На підставі акта було розроблено “Зведений кошторисний рахунок” за №480 від 10 жовтня 2006 року, який передбачав виділення 356140 гривень на укріплення берега Лімниці у с.Підмихайля негабаритним камінням. Однак впродовж 2006 року ні з обласного, ні з районного бюджетів запланованих коштів так і не дочекалися. І тому громада с.Підмихайля власними силами зініціювала і провела часткову заміну дерев’яного моста, повздовжніх і поперечних балок.

Відсутність коштів на берегоукріплення і призвела до того, що в результаті повені 24-26 липня 2008 року, пішохідний міст через Лімницю у Підмихайлі було повністю зруйновано. Відповідно до складених актів було розроблено кошторис на відновлення моста та берегоукріплення на загальну суму 770 тисяч гривень.

Переписка

Відтак для громади с.Підмихайля розпочався тривалий період незручностей і боротьби за відновлення пішохідного моста, оббивання порогів високих інстанцій, ділової переписки, що не дала ніякого позитиву. Звернення сільської ради адресувалося не лише керівництву району, а й Кабінету Міністрів України, голові контрольно-ревізійного управління України М.Сивульському, голові Івано-Франківської облдержадміністрації М.Палійчуку. У ньому йшлося про те, що “враховуючи географічне розташування с.Підмихайля та постійні звернення мешканців сіл щодо відновлення підвісного моста, просимо виділити кошти в розмірі 770 тисяч гривень для облаштування пішохідного переходу через річку Лімниця та здійснення берегоукріплення”.

Не забарилися і відповіді, в тому числі і від Міністерства фінансів України, Головного контрольно-ревізійного управління України. Зокрема, Міністерство фінансів України повідомляло, що “…Кабінет Міністрів України з метою вирішення у Прикарпатському регіоні проблеми захисту територій від шкідливої дії води постановою від 27.12.2008р. №1151 затвердив Державну цільову програму комплексного протипаводкового захисту в басейнах річок Дністер, Прут, Серет. …Фінансове забезпечення виконання заходів вказаної комплексної програми повинно здійснюватися Держводгоспом разом з іншими зацікавленими центральними та місцевими органами виконавчої влади за напрямами в аспекті видатків, що визначаються їм на цю мету щороку під час формування Державного та місцевих бюджетів України на відповідний рік. У Законі України “Про державний бюджет України на 2010 рік” Держводгоспу для здійснення заходів, передбачених програмою “Комплексний протипаводковий захист Прикарпатського регіону” передбачені кошти в сумі 76 мільйонів гривень, що майже у 2 рази більше ніж у 2009 році. Розподіл цих коштів на окремі об’єкти здійснює Держводгосп як головний розпорядник бюджетних коштів відповідно до Зведеного плану заходів, який сформовано Комітетом на підставі узагальнених розрахунків та обґрунтувань, що будуть подані територіальними органами, в т.ч. й Івано-Франківською облдержадміністрацією. При цьому витрати для здійснення вказаних заходів не були передбачені”.

Ось така відповідь, яка нічого втішного для громади Підмихайля не принесла. Натомість як довідка Головного контрольного управління України взагалі здивувала, бо у ній йшлося, що “… у Підмихайлівській сільській раді до переліку об’єктів, що постраждали від паводку, включено відновлення пішохідного переходу через річку Лімницю, хоча пішохідний перехід у с.Підмихайля знищено повенями 2001 і 2006 років”. Невже прикра помилка (якщо це помилка) перекреслила всі надії і довготривалі очікування на відновлення пішохідного моста?

Який вихід?

Зрозуміло, що після одержання таких документів від високопосадовців, громада села не хоче миритися із ситуацією, що склалася, і продовжує шукати вихід. Приймаються нові звернення, які адресуються в різні інстанції з надією на порозуміння та позитивне вирішення проблеми. Не дарма ж кажуть: хто стукає, тому відчинять. Водночас мешканці села звертаються за допомогою до народних обранців, заручаються їхнім розумінням проблеми та обіцяють допомогти. Поки що на словах. Ось і останнім часом чергове запевнення у сприянні позитивно вирішити це питання дав представникам громади села народний депутат від Партії регіонів В.Чуднов, до якого звернувся делегований громадою автор цих рядків. Що з того вийде — поживемо-побачимо.

А тим часом, щоб відновити пішохідний міст через Лімницю, а також належно облаштувати берегоукріплення, потрібна чималенька сума — більше 2,8 мільйона гривень, яка зростає з кожним роком. І чим більше затягуватиметься відновлення споруди, тим зростатиме її вартість. Чи бачать мешканці Підмихайля якісь варіанти вирішення цієї проблеми? Принаймні на нині обговорюється декілька. Це і суттєве здешевлення затрат на зведення пішохідного моста шляхом спрощення його конструкцій; відновлення переговорного процесу із облавтодором, який виявив бажання зарадити проблемі за умови, що громада дасть дозвіл на відведення прибережної зони під гравійно-піщаний кар’єр; внесення відчутної матеріальної допомоги за рахунок власних коштів мешканців двох сіл на будівництво моста тощо. Громада не відкидає обіцянки міського голови Ігоря Насалика зарадити даній проблемі та допомогти у розвитку сіл. Зведений пішохідний міст служитиме яскравим тому підтвердженням. Тим паче, що міст необхідний в однаковій мірі як підмихайлянам, так і жителям Калуша. Одним словом, мешканці Підмихайля не втрачають надію, що дочекаються того дня, коли знову зафункціонує пішохідний міст через Лімницю у їхньому селі. Тим паче, що історія нашого краю не пам’ятає періоду, коли б не було переходу до Калуша, існував він при різних владах, навіть окупаційних. І, на думку людей, було б великою ганьбою, коли б у період незалежної України історія пішохідного моста припинилася та канула у небуття, а люди змушені щодня переходити вбрід річку , ризикуючи своїм життям. Тому думка громади є одностайною: “Часи розкидувати обіцянки минули, треба зводити реальні мости — мости довір’я людей до влади”.

Степан ЯКИМОВИЧ, керівник ініціативної групи зі зведення пішохідного моста, мешканець Підмихайля

Для того, щоб додавати коментарі, потрібно авторизуватись.
Ваш e-mail:     Пароль:    

інші новини розділу