Реформа вищої освіти: що чекає на студентів?

Опубліковано: 2020.02.04 | Коментарів: 0 | Переглядів: 210

 

У 2020 році в Україні стартує реформа вищої освіти. Зміни у вищій школі назріли вже давно, адже освітні програми часто не відповідають потребам ринку праці, а зайві бюрократичні процедури ускладнюють життя як навчальним закладам, так і студентам. Змінити ситуацію покликаний новий закон про вищу освіту і окремі новації при вступі. Що саме передбачає реформа, дізнавались експерти Центру громадського моніторингу та контролю.

КРІ для ректорів і спрощене ліцензування вишів

13 січня Президент Володимир Зеленський підписав закон щодо вдосконалення вищої освіти. Документ передбачає зміни у роботі закладів вищої освіти (ЗВО), зокрема, у аспектах ліцензування і вимог до ефективності ректорів.

Відтепер виші матимуть менше бюрократичних процедур під час ліцензування. Так, буде скасовано ліцензування для майже 100 спеціальностей, окрім «регульованих професій», які передбачають особливо відповідальну роботу, наприклад, у правничій сфері, атомній енергетиці або медицині. Процес ліцензування має стати електронним, аби кожен етап проходив через прозорі онлайн бази.

За задумом авторів закону, статуси «національний» вищим освітнім закладам тепер присвоюватимуть рідше. Як зазначає голова комітету з питань освіти науки та інновацій Сергій Бабак, сьогодні 110 вишів є національними, що дещо знецінює цей статус. Забирати звання в університетів не будуть, але присвоюватимуть менше – тільки як почесне звання.

Ще однією новацією для навчальних закладів стане запровадження ключових показників ефективності (КРІ) для ректорів. Формуванням KPI займатиметься Міністерство освіти на базі програм кандидатів у ректори. З усіма керівниками підпишуть контракти із зазначенням показників ефективності, строками та механізмами перевірки. Їхнє невиконання може стати підставою для звільнення.

Відповідно до закону, тепер не буде поняття «диплом державного зразка». ЗВО зможуть видавати документи про вищу освіту за зразком, затвердженим власною вченою радою.

«Ми просто переходимо на європейську практику, коли кожен виш видає свій диплом у плані дизайну. Але у них залишається унікальний номер», – пояснює член комітету з питань освіти, науки та інновацій Юлія Гришина.

Водночас залишається обов’язковим ступінь  захисту дипломів. Справжність кожного документа можна буде перевірити, звірившись із реєстром Єдиної державної електронної бази з питань освіти (ЄДЕБО).

Пільги і мотиваційні листи

Одна з резонансних новацій закону для студентів – запровадження мотиваційного листа для вступу. Абітурієнти писатимуть його ще до зовнішнього незалежного оцінювання. У листах вони зможуть пояснити, чому хочуть вчитися саме у цьому університеті і на цій спеціальності. Поки нововведення не буде обов'язковим і запроваджуватиметься університетами на власний розсуд з 2021 року. Вага балу за мотиваційний лист складатиме лише 1% від конкурсного балу. Через мотиваційний лист МОН прагне стимулювати майбутніх студентів до обміркованого вибору спеціальності.

«Мотиваційний лист матиме невелику вагу, тобто він не буде критично можливим при обчислені бала під час вступу. Проте все-таки це та новація, яка, на нашу думку, надасть можливість університетам обирати кращих студентів, а самим абітурієнтам думати, навіщо їм той чи інший заклад освіти», – наголошує міністерка освіти і науки Ганна Новосад.

Ще одна важлива зміна – це законодавче закріплення пільг на вступ для учасників Революції гідності, людей з інвалідністю, отриманою на війні, ветеранів та їхніх дітей. Також простішим стане процес вступу для учасників бойових дій.

Водночас закон передбачає збільшення відповідальності для студентів за недотримання академічної доброчесності. Виявлення плагіату в роботах може стати причиною невидачі диплому або підставою для скасування рішення про отримання ступеня вищої освіти.

Урядовці та експерти погоджуються, що новий закон – це тільки перший крок, і система вищої освіти потребує подальшої лібералізації. Так, президент Зеленський пропонує МОН розглянути спрощення процедури переведення студентів зі спеціальності на спеціальність за європейським зразком.

«Зараз такий світ, що освіта має бути зовсім іншою. Вона повинна бути ліберальною: ти можеш обирати предмети, які ти хочеш вивчати, іноді ти можеш навчатися за однією професією, а потім зробити так, щоб перейти на іншу професію. Мені здається, що це правильно», – вважає президент.

Вступ-2020

Разом із глобальними змінами в системі вищої освіти абітурієнтів чекають окремі новації при вступі. МОН вже оприлюднив умови та календарний план вступної кампанії-2020. Цього року поріг для вступу на бюджет становитиме щонайменше 125 балів, а на окремі спеціальності діятимуть підвищенні порогові бали. Так, 150 балів ЗНО з другого та третього конкурсних предметів треба мати для вступу на спеціальності «Стоматологія», «Медицина», «Педіатрія». Також з 130 до 140 балів підвищився конкурсний бал на спеціальності «Право», «Публічне управління та адміністрування», «Міжнародні відносини».

Цього року вперше прийматимуть сертифікати ЗНО за чотири роки (2017-2020 роки). Вступник матиме змогу подати сертифікати у будь-якій комбінації, обравши найкращі свої результати. Наприклад, подавши в одному пакеті сертифікат 2017 та 2019 років. Абітурієнти зможуть подати 5 заяв на будь-які спеціальності.

Реєстрація електронних кабінетів та завантаження до них документів почнеться 1 липня, а прийом заяв та документів – 13 липня. Подання заяв закінчиться 22 липня – для тих, хто вступає лише за сертифікатами ЗНО, 16 липня – для тих, хто вступає на основі співбесіди, вступних іспитів або творчих конкурсів.

Реформа вищої освіти тільки-но робить перші кроки. МОН ще належить попрацювати над збільшенням фінансової та управлінської автономії навчальних закладів та якістю вищої освіти, яка готуватиме студентів відповідно до вимог ринку праці.

 

Центр громадського моніторингу та контролю

Для того, щоб додавати коментарі, потрібно авторизуватись.
Ваш e-mail:     Пароль:    

інші новини розділу