Євген Коновалець: «Настане час, і не словами будемо з’ясовувати суть невмирущої ідеї ...»

Опубліковано: 2018.06.14 | Коментарів: 0 | Переглядів: 1165

14 червня у Калуші, як в багатьох містах і селах України,  відбулися заходи до 127-ої річниці від дня народження полковника Євгена Коновальця, який керував одним із найбоєздатніших підрозділів армії УНР – Січовими стрільцями, був першим головою Організації українських націоналістів.

На основі медичних записів та книг, які знаходились в історичному архіві, історики склали родинне дерево полковника від XVIII століття. З покоління в покоління у сім’ї виростали освічені та інтелігентні люди, які працювали у культурі й освіті.

По лінії матері й батька Євген Коновалець походив зі священичої родини. Архівні документи свідчать, що виховувався майбутній полковник армії УНР в учительській родині в українському дусі. Батьки дали йому гарну освіту: народна школа, гімназія, здобуття фаху правника у Львівському університеті.

У Першу світову війну Коновалець був мобілізований в австрійську армію. Після бою на Маківці у 1915 році потрапив у російський полон, звідки втік через два роки у Київ і в столиці організував легіон Січових стрільців.

Це був інтелігент та інтелектуал, бо кожне покоління його родини плекало майбутнього провідника. Мало хто знає, що до Першої світової війни і вже пізніше, до створення Української військової організації (УВО), Євген Коновалець плідно працював у «Просвіті», виконував обов’язки секретаря. Є архівні матеріали з підписами Євгена Коновальця, протоколи засідань. У різних документах мовиться і про УВО, і про ОУН. Це була вольова людина.

Численні архівні матеріали про Євгена Коновальця розповідають про нього як людину з державницьким мисленням. Він розумів значення добре організованої, вишколеної і патріотичної армії.

У 1921 році Коновалець очолив новоутворену УВО. Він наголошував на необхідності створення політичної організації, і в 1929 році з ініціативи Євгена Коновальця виникла Організація українських націоналістів.

Більшовицька влада вважала Коновальця найбільшим своїм ворогом. Його вбивство у Нідерландах у 1938 році було найуспішнішою спецоперацією Москви. Трохи пополудні 23 травня 1938 року на вулиці Колсінґель у Роттердамі пролунав вибух. Тіло невисокого чоловіка, вбраного в костюм, розірвало на криваві шматки. На бруківку полилася кров...

Євген Коновалець мав авторитет у середовищі емігрантів і в міжнародних урядах, ОУН користувалась підтримкою української молоді, націоналістичне підпілля проникало на територію радянської України.

Це була людина, яка урівноважувала крайніх молодих націоналістів, які формувались під час польської окупації, і стару генерацію, яка сформувалась за часів Австро-Угорської імперії. Смерть Коновальця мала фатальні наслідки. Ліквідація полковника була не випадкова, вона фактично сприяла розколові в ОУН, адже розпочалась братовбивча війна між «мельниківцями» та «бандерівцями», яка мала негативні наслідки для дискредитації національно-визвольного руху.

Втративши Коновальця, ОУН ввійшла у Другу світову війну розколеною й посвареною. Замість того, щоб об’єднатись довкола шансу на відновлення української незалежності, «бандерівці» й «мельниківці» боролись між собою і в еміграції, і на українських землях. Саме цей конфлікт завадив українцям створити потужне міжнародне лобі на зразок того, що дозволило полякам після війни виборювати відновлення держави та повернення давно поглинених Німеччиною етнічних польських земель.  

Євгена Коновальця поховали на цвинтарі у Роттердамі у цинковій труні, щоб можна було згодом перепоховати в Україні. Але донині цього так і не сталось.

Після смерті полковника Україна пройшла довгий і тернистий шлях: деспотичні та вбивчі методи радянської влади, голодомор 1946-1947 рр., ІІ Світова війна, розпад комуністичної імперії… Але, все ж, ціль та прагнення великого українця до незалежної української держави досягла свого. Відродження української нації «через терни та частоколи» комунізму продовжується наступниками Коновальця по сьогоднішній день. Боротьба за Україну триває. «Настане час, і не словами будемо з’ясовувати суть невмирущої ідеї...». Ці слова належать Євгенові Коновальцю, великому українцеві.

Для того, щоб додавати коментарі, потрібно авторизуватись.
Ваш e-mail:     Пароль:    

інші новини розділу