Ігор Баран про інвестиційний клімат і потенціал району, проекти і реалії

Опубліковано: 2018.01.16 | Коментарів: 0 | Переглядів: 701

За даними Головного управління статистики Івано-Франківської області сукупний обсяг іноземного капіталу в 2017-му зріс майже на 7 відсотків у порівнянні з минулим роком. Якщо проаналізувати цифри, то можна зробити висновок, що Калущина у 2017 році міцно закріпилася в когорті лідерів Прикарпаття за обсягами іноземних інвестицій, а її природні та людські ресурси  продовжують приваблювати іноземний капітал. Про залучення іноземних інвестицій в економіку Калуського району – у розмові з начальником відділу інвестиційної діяльності та розвитку інфраструктури Калуської РДА Ігорем Бараном.

 
Інвестиційні плюси і мінуси Калуського району
 
– Ігоре Миколайовичу, поділіться своїми думками щодо стратегії розвитку Калуського району. 
– Калущина, я в цьому переконаний, має великий потенціал для економічного розвитку. Наш район розташований на території 64,7 тис. га, має вигідне географічне положення. Тут добре розвинена транспортна інфрактура. В радіусі 300 км пролягають кордони з Польщею, Угорщиною, Словаччиною, Румунією, що сприяє ефективному доступу до країн Центральної та Східної Європи. Надра району багаті на калійні руди, газ, торф, глини, суглинки, гіпс, пісок. До родовищ світового значення належить Калусько-Голинське родовище калійних солей. Окрім цього, Калущина багата на поклади будівельних матеріалів. Є гіпсові родовища – Войнилівське, Середнянське та Перевозецьке. У нас є сировина для цегельно-черепичного виробництва. Крім корисних копалин, на території Калуського району є чималі запаси мінеральних вод. Скажімо, в селі Середнє є відоме не лише на Калущині родовище природної столової хлоридно-карбонатної, магнієво-кальцієвої води. Таку воду можна використовувати для виготовлення безалкогольних напоїв. Окрім цього, в районі є чималі запаси природого газу, який добувають промисловим способом. Пріоритетними напрямами розвитку району є нарощування виробництва в аграрному деревообробній промисловості, підтримка малого бізнесу, створення сприятливих умов для залучення внутрішніх та зовнішніх інвестицій.
– Власне, більш детальніше про іноземних інвесторів, які виявляють бажання вкладати свій капітал у розвиток району.
– На сьогоднішній день у економіку Калуського району вкладають свій капітал бізнесові структури шести країн світу – Данії, Іспанії, Польщі, Чехії, Франції та Кіпру. Майже весь капітал, а це 29,8 млн. доларів США, що становить 98,2 відсотка, вкладено в підприємства сільського, лісового та рибного господарств. Окрім цього, не залишилися без уваги іноземців оптова та роздрібна торгівля, виготовлення виробів з деревини, виробництво харчових продуктів і напоїв, добувна та переробна промисловість. Щодо динаміки певних іноземних інвестицій, то свого апогею вони досягли в 2013 році, на той час вони сягали 37,34 млн. доларів США. Відтак, у зв’язку з початком військових дій на Сході України, ці показники впали до 26,53 млн. доларів США в 2016-му, а в 2017 році – зросли до 30,1 млн. доларів США. Найбільше інвестицій надходить у ТзОВ «Даноша», яке займається вирощуванням свиней для забезпечення українського ринку високоякісною свининою, а також ПП «БУА-СЮР-БУА» (Франція), яке спеціалізується на виготовленні виробів із деревини на експорт, зокрема на виробництві будинків із дерева.
Партнерами Калуського району у зовнішній торгівлі товарами були нерезиденти з більш як 20 країн світу. Дві третини обсягів експорту товарів були спрямовані до Італії, Словаччини та Німеччини. Підприємства району експортували шкури, деревину і вироби з деревини, вироби з чорних металів, механічні машини. В обсягах імпорту майже 80 відсотків склали надходження зі США, Данії, Польщі та Німеччини. У структурі імпорту найбільша питома вага припадала на механічні та електричні машини, засоби наземного транспорту, крім залізничного, вироби з чорних металів і пластмаси, полімерні матеріали.
 Сільське господарство – традиційна та перспективна галузь економіки району, її іноземне інвестування розпочалося з приходом на Калущину данського інвестора ТзОВ «Даноша». 
– Досить потужна, стабільна та перспективна кампанія. На нині  – це шість діючих комплексів із вирощування свиней. «Даноша» постійно працює над нарощенням своїх потужностей, а розпочинала свою діяльність на Калущині з того, що в 2004-му викупила свинокомплекс «Прикарпатський» у селі Копанки. Відтак, його капітально відремонтувала, встановила сучасне обладнання, вентиляційні та кормові системи. В травні 2007-го запустила власне виробництво комбікормів, що дозволило повністю забезпечити потреби господарства в кормах, звела очисні споруди, обзавелася власним автотранспортом. У тому ж таки році побудувала свинокомплекс у Станьковій на 11,9 тис. голів, у 2008-му – в селі Лука на 2,5 тис. голів. Згодом уже звела ферми для відлучених поросят у селі Лука на 12 тис. голів, перший завод із виробництва біогазу в селі Копанки і цей перелік можна було б продовжувати. Досить лише сказати, що завдяки ТзОВ «Даноша» в 2017-му Калуський район зумів посісти другу сходинку в аграрному секторі Івано-Франківщини. 
– Якими реалізованими інвестиційними проектами може похвалитися Калущина?
 – Це – перший завод із виробництва біогазу в селі Копанки, який втілила в життя фірма «Даноша».На об’єкті щодня переробляється 400 тонн відходів свинокомплексу, внаслідок чого господарство отримує в середньому 4 млн. куб. м. газу, 10 млн. кВт/год теплової енергії та 9,5 млн. кВт/год електроенергії впродовж року. Потужність установки – 1МВт.
Протягом попередніх років проводилась робота щодо залучення великих компаній в район. Зокрема, велися перемовини з одиними з найбільших у світі виробників електричних кабельних мереж–концерном LEONI та японською компанією Fujikura.
– Назвіть хоча б декілька підстав для подальшого інвестування в Калуський район.
– По-перше, Калущина орієнтована на Європу, на європейський ринок та має вигідне розташування. По-друге, район володіє солідним персоналом кваліфікованих трудових ресурсів та їх порівняно невисокою вартістю. По-третє, на Калущині є чимало перспективних можливостей у багатьох секторах економіки, як і величезний потенціал розвитку інфраструктури. Все це і забезпечує перспективу подальшого інвестування в Калущину. Між іншим, на сесії районної ради у грудні 2017-го затверджена «Програма сприяння залученню інвестицій в економіку Калуського району на 2018 – 2020 роки», в якій передбачено заходи, реалізація яких дасть змогу покращити інвестиційний клімат у районі та залучити відповідний капітал в економіку району.
З метою поширення інформації про інвестиційний потенціал району райдержадміністрацією спільно із ТРК «Незалежність» створено відеоролик про привабливість району, сформовано презентаційні матеріали про район, які включають буклет, базу даних інвестиційних пропозицій вільних земельних ділянок та незадіяних виробничих приміщень, а їх електронні версії розміщено на сайті райдержадміністрації.
 
У планах– будівництво заводу з переробки розсолів, цегельні, виробництво калійних добрив
 
– На Вашу думку, які з перспективних інвестиційних проектів могли б заслуговувати на увагу іноземного капіталу?
– Найперспективнішими галузями інвестицій на Калущині є розвиток промисловості, сільського господарства, інформаційних та телекомунікаційних технологій, а також ринок товарів широко вжитку, готельний бізнес, туризм і ряд інших. Серед проектів, які заслуговують на увагу – будівництво заводу з переробки розсолів Домбровського кар’єру, сміттєсортувальної лінії та сміттєпереробного заводу твердих побутових відходів, виробництво калійних добрив на базі родовища калійних руд «Пійло», зведення цегельного заводу потужністю 50 млн. штук на рік у селі Павликівка тощо. 
Що стосується виробництва калійних добрив на базі родовищ калійних руд «Пійло», то проектом передбачається зведення нового сучасного виробництва безхлорних калійних добрив. Вартість проекту – 1-1,5 млрд. доларів США, проектна потужність – 130 тис. тонн калімагнезію в рік, термін окупності – 10 років, орієнтовна кількість робочих місць – до 2300 осіб, термін будівництва – 2 роки.
Чимало користі для поліпшення екологічної ситуації в регіоні принесло б втілення в життя проекту з будівництва заводу з переробки розсолів Домбровського кар’єру, ним передбачено створення нового виробництва з використанням новітніх технологій. Його потужність мала б сягати 3 млн. кубометрів розсолів у рік, вартість – 120 млн. доларів США, а термін будівництва – 1 рік. Розрахунковий прибуток нового виробництва – 10 млн. євро в рік, термін окупності – 10 років.
Декілька слів варто сказати про проект будівництва заводу з глибокої переробки сільськогосподарської продукції у Калуському районі. Щоб зберегти зібраний урожай, забезпечити потреби ринку в свіжих фруктах та овочах відмінної якості,  передбачено будівництво фабрики з переробки плодів ягід, овочів, фруктів по технології «шокове заморожування». Враховуючи особливості ринку, акцент робитиметься на виробництві замороженої чорниці, полуниці, малини та зростання їх питомої ваги в структурі виробленої продукції. На наступному етапі планується створення первинних об'єктів аграрної логістики.
Ми також працюємо над питанням організації та впровадження системи збору, сортування та утилізації ТПВ у Калуському районі. Основною метою цієї затії є  перехід на європейську систему збору і переробки ТПВ. Це зменшить ризики для навколишнього середовища та здоров’я населення від стихійних сміттєзвалищ; мінімізує забруднення відходами річок та ґрунтів; збільшить інвестиційну привабливість району. 
– Що може уже конкретно Калущина запропонувати іноземним інвесторам. Зокрема, які земельні ділянки?
– Насамперед, вільні виробничі площі в селі Боднарів на території колишнього заводу «Льон». Тут є виробниче приміщення площею 5767 метрів квадратних, складські та допоміжний, а також триповерховий адмінкорпус. Земля перебуває в оренді на 49 років з правом подальшого її викупу. В селі Підмихайля очікує на потенційного інвестора цегельний завод малої потужності. На його території є виробничий корпус, електрична підстанція та газопровід, розвідане родовище глини.
Сподіваємося, що зацікавить іноземний капітал і низка земельних ділянок типу «Greenfield» та «Brownfield» у селах Копанки, Зелений Яр, Яворівка, Томашівці та інших. Власне, в Калуському районі сформована база таких земельних ділянок, яка розміщена в мережі інтернет. 
 
Ресурсний центр з розвитку громад Калуського району – кращий у області
 
– Декілька слів про проекти Міжнародної технічної допомоги, які діють на Калущині.
– На сьогоднішній день у Калуському районі діють три проекти Міжнародної технічної допомоги. Це проекти, що фінансуються Програмою розвитку ООН, ЄС – «Місцевий розвиток, орієнтований на громаду», Швейцарсько-Український проект «Підтримка децентралізації в Україні» - DESPRO та проект DOBRE, Агентства США з Міжнародного розвитку «USAID». Всі вони покликані сприяти подальшому розвитку Калущини в плані адмінреформ та ефективного економічного зростання.
З метою залучення інвестицій у район, налагодження співпраці з організаціями громад розпорядженням голови райдержадміністрації створено Калуський районний ресурсний центр із розвитку громад. Його робота базується на проведенні тренінгів, форумів, семінарів, навчань тощо. Цього року наш ресурсний центр з розвитку громад став кращим у області та отримав від проекту ЄС/ПРООН «Місцевий розвиток, орієнтований на громаду» безповоротну допомогу – оргтехніку.
Калуський район активно брав участь протягом двох фаз (2012-2014 рр. та 2015-2017 рр.) у проекті ЄС/ПРООН «Місцевий розвиток орієнтований на громаду». В рамках проекту в третій фазі (2015 – 2017 рр.) реалізовано чотири мікропроекти. Їх загальна вартість - 2058,685тис. грн , з яких 977,73 тис. грн (45 тис. дол. США) – кошти Проекту, 827,3 тис. грн – районного бюджету, 140,0 тис. грн – обласного та 115,1 тис. грн  – кошти громад. Зокрема, це такі проекти як «Енергозберігаючі заходи в Боднарівському ДНЗ «Льонок» (утеплення фасаду)», загальна вартість - 382,190 тис. грн; «Енергозберігаючі заходи в Студінcькій ЗОШ І-ІІ ст (капітальний ремонт даху)», загальна вартість - 577,8 тис. грн; «Енергозберігаючі заходи в Станьківській ЗОШ І-ІІ ст., корпус №1 (утеплення фасаду)», загальна вартість –459,097 тис. грн; «Іноваційніенергоефективні заходи вуличного освітлення в селі Сівко-Войнилівська, реконструкція з використанням відновлювальних джерел енергії (енергія сонця)», загальна вартість – 639,598 тис. грн.
Варто відзначити ГО «Вікторія СВ» (Сівка-Войнилівська), яка реалізувала проект із використанням відновлювальних джерел енергії (енергія сонця), була змонтована сонячна електростанція потужністю 3 кВт. Принцип роботи   СЕС (кіловат за кіловат, передається в загальну лінію електропередач і через пристрій ЛУЗОД здійснюється облік енергії) дає змогу освітлювати вулиці безкоштовно. А встановлені енергозберігаючі світлодіодні світильники (112 штук) дали змогу з січня 2016 року освітити всі основні вулиці сіл Сівка-Войнилівська та Мошківці.
У селі Вістова успішно впроваджений швейцарсько-український проект «Підтримка децентралізації в Україні» – DESPRO «Будівництво водопроводу на вул. Польова, Чорновола, Шевченка, Набережна, 9 травня, Б. Хмельницького», вартість проекту – 1176,0 тис. грн,  з яких 420,0 тис. грн – кошти проекту. Проект DESPRO працює і в Верхнянській ОТГ. Також Верхнянська ОТГ стала переможцем проекту DOBRE Агентства США з міжнародного розвитку (USAID), згідно з яким громада отримала значну підтримку в процесі децентралізації. Коли з робочим візитом до села Боднарів завітав директор розвитку ООН в Україні Янтомас Хімстра,  він висловив задоволення від того, як відбувається реалізація проектів на Калущині.
 
Розмову записав
Богдан Тимків
 
 

Для того, щоб додавати коментарі, потрібно авторизуватись.
Ваш e-mail:     Пароль:    

інші новини розділу