У Голині презентовано краєзначо-етнологічне видання Оксани Тебешевської  «Піснею доля мережена»

Опубліковано: 2017.11.29 | Коментарів: 0 | Переглядів: 259

День 26 листопада 2017 р. надовго залишиться у пам’яті мешкаців села Голинь на Калущині. Цього дня у Народному домі  Голиня при велелюдному зібранні голинян та гостей села відбулося величне дійство – презентація творчого доробку заслуженого вчителя України, відомої поетеси й краєзнавця Оксани Степанівни Тебешевської, авторки нового краєзначо-етнологічного видання «Піснею доля мережена».

Видання складається із двох частин: книга перша – це «Сторінки історії села Голинь» (373 с.). Друга книга також містить дві частини, це – історія народного фольклорного гурту «Молодичка» із фотолітописом і  об’ємний розділ «Голинь літературний», у якому подано біографічні відомості й вибрані поетичні твори авторів-вихідців із Голиня. Обидві частини другої книги охоплюють 264 сторінки. Загалом науково-популярне видання містить 637 сторінок. Рецензентами видання виступили Сергій Адамович, доктор історичних наук, Наталія Мафтин, доктор філологічних наук, і кандидат наук з державного управління Лідія Максим’як. Автор передмови Олег Малярчук, доктор історичних наук, професор.  Світлина від Оксани Тебешевської.

Книга вийшла в Івано-Франківському видавництві «Фоліант».  Робота над книгою тривала більше п’яти років.

 Згаданим двохтомником авторка  започаткувала видання писемної історії села Голинь, яке вперше згадується у письмових джерелах у 1391 році.

Світлина від Оксани Тебешевської.Атомосфера свята була неймовірно теплою і щирою.  Авторку приїхали привітати Дмитро Захарук, народний депутат України  першого демократичного скликання, Олег Малярчук, автор передмови двохтомника, Емілія Бережницька, відомий художник із Коломиї, виходець із Голиня, Леся Кирилович, голова міськрайонного об’єднання «Просвіта», Петро Шевчук, знаний журналіст і прозаїк, теж родак із Голиня,  свободівець і меценат Ігор Сметанський та багато інших поважних гостей.Світлина від Оксани Тебешевської.

  Розповідь пані Оксани про етапи створення книги гармонійно поєднувалася із виступами фольклорного гурту «Молодичка», вокального ансамблю «Барви осені», виступами дитячих танцювальних колективів.  Серед виступаючих були вчителі, учасники АТО, спортсмени, адміністрація села та інші. 

Перша книга двохтомника – історична. Вона починається із гімна села Голинь – «Славень Голиня», слова Оксани Тебешевської, музика Сергія Андрущака.

У передмові до книги  «В радісні і в сумні дні з піснею жили»  історик  Олег Малярчук  зауважив, що «праця Оксани Тебешевської – це  достойний приклад систематизації  духовних надбань, безцінного досвіду, славних традицій нашого народу».  Далі автор вступного слова наголошує на тому, що праця Оксани Тебешевської має монографічний характер, який  вдало поєднаний із публіцистичним викладом історичних подій.Світлина від Оксани Тебешевської.

Праісторичне минуле Голиня авторка описує  на підставі результатів  археологічних досліджень вітчизняного археолога Богдана  Януша, який під час розкопок у липні 1924 р. виявив у Голині споруду доісторичної гончарної печі римського періоду.

Про особливості бойківського вбрання в Голині мовиться в розповіді про життєвий шлях ткалі Павліни Матрофайло.

Розвиток освіти  в Голині авторка розкриває через педагогічну діяльність Іллі та Степана Стебельських.

Заслуговуює на увагу читача розповідь краєзнавця про активного громадського діяча, греко-католицького священика  о. Теодора Богачевського.

Надзвичайно цінним першоджерелом з історії голинської «Просвіти» є «Записник товариства «Просвіта»,  записи в якому зроблені впродовж 1936–1939 рр.  голиньськими просвітянами Василем Розворою та Никифором Жекалом. Документ зберігався у таємному сховку в бібліотеці деректора Голинської школи, хорунжого УСС Ярослава Дякона. «Записник…» виявила дочка репресованого Ярослава Дякона Віра.   Витяги із цього джерела наведено у книзі Оксани Тебешевської. Вони розповідають про активне громадське і культурне життя передвоєнного Голиня. 

 Національно-визвольна боротьба українського народу 40-50 рр. ХХ ст.,   активними учасниками якої були голиняни, авторка висвітлює на основі спогадів її учасників: Дмитра Качака, Завадецького Степана, Михайла Котоуса, Василя Івахнюка та ін. Далі дослідник подає реєстр учасників національно-визвольної боротьби, які загинули, були засуджені на різні терміни ув’язнення. Окремо авторка подає перелік родин, які були депортовані до Сибіру за причетність до підпільної діяльності ОУН чи партизанської боротьби в лавах УПА.

Окремий розділ книги присвячений боротьбі голинян  за церкву у 60-80 рр. ХХ ст. Завершується розповідь краєзнавця висвітленням досягнень голинських спортовців.

Цікавим для читача буде й словник мікротопонімів села Голинь, у якому подано перелік назв вулиць, кутків, урочищ, доріг, лугів, пасовищ, полів,  сіножатей, господарських та інших об’єктів.

Вражає чисельність світлин , яких у цьому виданні більще 700. З яких 245 чорно-білих, кольорових бездоганної якості…, усі вони є своєрідним фотолітописом села.Світлина від Оксани Тебешевської.

Друга книга – це літопис музично-пісенної та літературної творчості голинян, вияскравлений через життєпис учасників фольклорного гурту «Молодичка й твори талановитих літераторів голинської землі о. Теодора Богачевського, Федора Андрейка, Любомира Завадецького, Катерини Лесюк, Галини Пухти, Тетяни Тебешевської-Качак та ін.

Направду, у книгах Оксани Тебешевської маємо не тільки літопис історії села Голинь, але й біографію цього поселення, викладену через призму коротких життєписів його мешканців. Численні світлини  передають  розмаїття одягу, який носили у свій час волиняни, візуалізують звичаї й обряди села, його духовне, громадське й спортивне життя.

Вельми похвально є те, що авторка подала спогади голинян  і  цим самим зберегла задокументовані в них маловідомі події минулого села. Заслуговує на повагу й сумлінне опрацювання джерел та їх коректне цитування. 

Видання, підготовлене на основі широкого кола історіографічних джерел, неопублікованих матеріалів (спогадів) і архівних документів, варте уваги шанувальників історії рідного краю. 

 

         ІВАН ТИМІВ, старший науковий співробітник

Краєзнавчого музею Калущини, історик

 

Для того, щоб додавати коментарі, потрібно авторизуватись.
Ваш e-mail:     Пароль:    

інші новини розділу