Ох, ця теща

Опубліковано: 2012.08.08 | Коментарів: 0 | Переглядів: 533
“О, привіт, друже, я давненько тебе не бачив. Як живеш?”
“Як-як, — як бульба навесні”.
“А то як?”
“А так: якщо через зиму не з’їли, то навесні закопали”.
“Ого, бачу, що ти зовсім не оптиміст. Чого ж так сумно біля тебе?”
“Та хоч не питай, теща перейшла жити до моєї хати. Уявляєш? Мучився по заробітках, тягнув, як віл запряжений, щоб власний бу-динок збудувати, щоб бути господарем у хаті, жити вільно і незалежно від примх матері моєї жінки, а вона вселилася у мій дім, як злий дух, і точить, як грибок будівлю; вона мою душу травить. І чому я круглий будинок не вибудував?”
“А то як круглий, навіщо?”
“Та теща моя не раз попереджала, що знайдеться у моїй хаті і для неї кут; думав, що жартує, а тепер розумію: круглий будинок треба було збудувати, щоб без кутів”.
“Слухай, друже, невже баба якась так у твою шкіру вгризлася, що ради собі із нею дати не можеш?” 
“О, це ти не знаєш моєї тещі! Вона — то близька родичка отого нечистого, прости Господи. Видно, маю я перед Богом досить гріхів, щоб мене отак покарали тещею. Хоч сама вона про себе каже: “Та ти дякуй Богу, що таку тещу маєш. Та я тобі дітей винянчила, та я тобі господарку пильнувала, поки ти по заробітках волочився, та я вас всіх стережу, як Ангел-охоронець, та я…”
“Мамо, — кажу, — може ви і Ангел-охоронець, та якби ви були поміж іншими ангелами на небесах, то я б вам щоденно молитви складав, дякував за опіку над нами. З неба, мамо, вам краще було б дивитися за нами, щоб від біди боронити”.
“Доню, — зразу лементує вона, — ти чуєш, вже моєї смерті прагне, ой, Боже мій, Боже, як то уже я вам на старі літа заважаю!”
“Не чіпляйся до моєї матері, іроде, та вона тобі дітей винянчила, та вона твою господарку пильнує, оце ти так їй віддячуєш?”
І у два голоси поїхав віз із гори, поторохкотів на шляху, станеш — рознесе. Я за шапку — і з хати.
“Чоловіче, та ти що, мухоморів у лісі назбирати не можеш? Або й до лісу з собою візьми її та хоч загуби ненароком”.
“Марна робота з мухоморами. Виживе. Живуча, як змія гримуча. Я якось їй  кажу, що у лісі під Болоховом жінку зґвалтували, по гриби в неділю ходила: і гриби відібрали, та ще й побавились”. 
А теща на те: “Ади, мають люди щастя. А я дурна того дня під Кулинку поперлась”.
“Ти думаєш, так легко її чимось хоч налякати?! Та вона б і в тому лісі під Болоховом не те що грибів кошик віддала, та вона б і ще на один заборгувала. Та й у ліс по гриби з того часу, як я її контактні лінзи ковтнув, ходити не хоче, каже: “Сам збирай гриби теперечки, я не бачу добре, а ти аж на два боки бачиш — і передом, і задом”.
“Як це ти лінзи ковтнув?”
“А так, що вона часом їх знімала і в стакан із спиртним вкидала. Я скло у склі не помітив, а стакан зі спиртом занюхав, ковтнув залпом. Та ще й стало мені розуму признатись, коли ті обидвоє хату перевертали у пошуках. Бо як тільки що у хаті загубиться, тільки хто що де шукає, то вони обидві спокою не дають: “А ти ґазду спитай, він теперечки і звізди бачить, як униз животом спить”.
Отак, чоловіче, частка моєї тещі мені і в шлунку сидить, не тільки в печінках. І до всього їй діло є. Якось каже: “Іди січки наріж”.
Кажу, що січкарня несправна, ножі гострити дав, а вона: “А ти коли ще їх дав, та який же ти ґазда, та сам міг наточити, а не маєш чим, то іди ножицями настрижи, як не можеш, як усі”.
“Ой і справді дурний я,  — кажу їй, — що гострити ножі дав, та ви їх і своїм язиком нагострили б. А втім, яке вам діло до мене, до корови і до соломи свого носа не пхайте”.
“Не чіпляйся до моєї мами, — зразу жінка у крик. — Та в тебе і корови не було б, якби не моя мама!”
“Якби не твоя мама, — відповідаю, — то тебе б у мене не було б, а корова була б, а може й дві.
“Та тобі корова дорожча, як моя мама, та ти…”
“Так, кажу, корова мені дорожча, як твоя мама, та я б її на козу її виміняв. І дві дійки має, і мекає менше, і соломи менше треба, і теж би мені дітей годувала, але хоч би по хаті не ходила”. 
“Та я б тобі, друже, ще багато чого оповів, але ти все одно не зрозумів би, що таке теща, бо ти в Бога щасливий, твоя в Сибіру живе”.
 

Марія ХРИСТОНЬКО, с. Збора

Для того, щоб додавати коментарі, потрібно авторизуватись.
Ваш e-mail:     Пароль: