Небезпечні кліщі: як уберегтися від хвороби Лайма

Опубліковано: 2017.06.06 | Коментарів: 0 | Переглядів: 111

Маленький укус — великі проблеми

Літо — час відпочинку на природі. Але це не лише радість, але й небезпека! Як не стати жертвою кліщів, і що робити, якщо вас все-таки вкусили, з’ясовували «Вісті Калущини». 

В Україні із захворювань, які передаються через укуси кліщів, найчастіше зустрічається кліщовий вірусний енцефаліт та іксодовий кліщовий бореліоз (або хвороба Лайма). 
Сезон активності кліщів з кожним роком збільшується. Він продовжується з березня по листопад. Це обумовлено сприятливими умовами перезимівлі, а також збільшенням кількості мишовидних гризунів — основних хазяїв попередніх стадій розвитку кліщів. 
 
В  яких селах кліщі  найнебезпечніші?
На теренах Калущини медпрацівниками ФАПів, амбулаторій ЗПСМ, Калуського міськрайонного відділу ДУ «Івано-Франківський обласний лабораторний центр МОЗ України» щорічно проводиться збір іксодових кліщів (план — 300 екземплярів). Згодом у лабораторії особливо-небезпечних інфекцій (м. Івано-Франківськ) проводяться дослідження на виявлення збудників інфекційних захворювань.
Так, на теренах Калущини збудників хвороби Лайма було виявлено в кліщах, зібраних поблизу сіл Завій, Підмихайля, Пійло, Довгий-Войнилів, Мислів, Мошківці, Станькова, Стефанівка, Боднарів, с.Бережниця. Крім того, в пробах кліщів, зібраних поблизу с. Завій та с.Бережниця в 2011р. виявлено збудника Ку-гарячки. А в 2005р. неподалік с.Завій виявлено збудника кліщового вірусного енцефаліту (останній випадок кліщового енцефаліту в нашому регіоні  зафіксований в 1990 р.). В 2011р. кліщі, зібрані поблизу с. Довга-Войнилівська, виявились інфікованими збудниками групи кліщових плямистих гарячок. Ці території вважаються природно-осередковими щодо вказаних захворювань. Тож пильними мають бути і медпрацівники, і ті, хтого постраждав від укусів кліщів.
 
Ознаки хвороби
Після укусу кліща варто слідкувати за самопочуттям. Початок хвороби Лайма схожий на звичайне застудне захворювання або грип. Хвилюватись варто якщо: збільшились лімфатичні вузли, є болі в суглобах, м’язах, є навіть незначне підвищення температури тіла.
У більшості інфікованих людей на місці укусу через деякий час (на 2-4-й день, іноді через 2 місяці, а найчастіше через 12-14 днів) виникає кільцевидна мігруюча еритема (червона пляма), що збільшується і може сягати в діаметрі до 20-30 см і більше (проте у 20% хворих вона відсутня). 
Кліщовий вірусний енцефаліт проявляється зазвичай гарячкою, інтоксикацією і ураженням центральної нервової системи, іноді з множинними в’ялими парезами та паралічами. Усі спроби самостійного лікування, як правило, виявляються марними, часто призводять до тяжких наслідків (довготривала непрацездатність, інвалідизація), а іноді і до летальних випадків. Тому обов’язково слід звернутися до лікаря-інфекціоніста.
 
Як вберегтися?
Головні поради для любителів лісового відпочинку — не допустити потрапляння кліща на шкіру. Для цього варто одягати світлий однотонний одяг з довгими рукавами, який щільно прилягає до тіла, штани заправити в шкарпетки чи взуття. На голову — накинути каптур або одягти капелюха з полями, волосся — обов’язково сховати.
Якщо плануєте перебувати на природі на тривалий час — звільніть місце від сухої трави, гілок, хмизу, бо кліщі саме там полюбляють влаштовувати «засідки». Під час перебування у лісі чи парку — постійно оглядайте себе, дітей і домашніх тварин, чи немає небажаних «сусідів». Використовуйте засоби, які відлякують комах. 
Після прогулянки так само перевірте, чи не принесли з собою «гостей», особливо ретельно огляньте ділянки тіла, покриті волоссям. Вдома варто одразу змінити одяг, білизну, уважно їх обстежити, випрати та випрасувати речі.
 
Якщо кліщ вкусив
Якщо до тіла людини кліщ уже присмоктався, потрібно його якнайшвидше зняти. Не варто знімати різко, потрібно легким посмикуванням видалити з тіла. Ранку обробити розчином йоду, спиртом, горілкою або одеколоном. Опісля — ретельно вимити руки з милом.
Коли при видаленні кліща він розривається, то в підшкірному шарі залишається хоботок. У такому разі необхідно звернутися за допомогою до лікаря-хірурга.
І нехай ваш відпочинок не зіпсують ніякі комахи!
 
В 2016 році в Івано-Франківській області зареєстровано 39 випадків хвороби Лайма (40 випадків в 2015 році). В 35 випадках у хворих була мігруюча еритема; в 15 — хвороба характеризувалася легким перебігом, у 23 — середньої важкості, один випадок — важкий. 
 
В Калуському районі в 2016 році задокументовано 4 випадки хвороби Лайма — м.Калуш, с.Тужилів, с.Станькова, с.Вістова. Цьогоріч на Прикарпатті хворобу Лайма діагностовано в м. Івано-Франківську та в двох випадках у Надвірнянському районі.
 
 
Оксана АНАНЄВИЧ, 
начальник відділу державного нагляду
за дотриманням санітарного законодавства
Управління Держпродспоживслужби у Калуському районі
 
Мирослава ГУМЕНЯК,
лікар-епідеміолог Калуського міськрайонного відділу
ДУ «Івано-Франківський ОЛЦ МОЗ України» 
 

Для того, щоб додавати коментарі, потрібно авторизуватись.
Ваш e-mail:     Пароль:    

інші новини розділу