В Україні — сибірка

Опубліковано: 2008.07.13 | Коментарів: 0 | Переглядів: 779

В Україні — сибірка

У квітні 2008 року у Миколаївській області зареєстровано 3 випадки захворювань на сибірку людей. Зараження відбулося при контакті з сировиною вимушено забитої телиці. Виявлено 11 контактних осіб із забитою твариною та її м’ясом.

Сибірка — це особливо небезпечне, гостре інфекційне захворювання (спільне для людей і тварин), що спричинюється споротворною бактерією. Найтиповішим проявом його є ураження шкіри з утворенням характерної виразки і безболісного набряку — хоча можливі й тяжкі, часто смертельні форми хвороби з ураженням легенів, кишок, а також генералізацією за типом сепсису (ураження всіх органів і систем організму). Палички сибірки мають здатність до спороутворення і завдяки цьому — тривалого (десятилітнього) збереження життєдайності стійких осередків зараження.

У нашому регіоні такими осередками зараження є скотомогильники, на яких здійснювалися захоронення трупів загиблих від сибірки тварин. Умовно неблагополучними щодо сибірки є місто Калуш, села Сівка-Калуська, Зелений Яр, Лука, Сівка-Войнилівська, Мошківці, смт. Войнилів. Останній випадок захворювання на сибірку був зареєстрований серед великої рогатої худоби на теренах Калущини в 1972 році у смт. Войнилові.

Збудники сибірки можуть потрапити до організму людини контактним шляхом — через шкіру за наявності на ній тріщин, подряпин...І це стається внаслідок прямого контакту з хворими тваринами, а також під час роботи з продуктами тваринництва, забрудненими спорами збудника сибірки. У цих випадках розвивається шкірна форма сибірки. Заразитися можна і під час потрапляння на травмовану шкіру часточок грунту, що містять спори. При аліментарному способі зараження збудники сибірки проникають у кишківник з інфікованими продуктами (насамперед з м’ясом заражених тварин) або з водою. Спори можуть залишатися в погано промитих овочах, що були вирощені на зараженому грунті. В усіх цих випадках розвивається кишкова форма сибірки.

Є ще й повітряно-пиловий шлях зараження сибіркою. Тоді розвивається легенева форма захворювання. Зараження можливе на полях під час пилові бурі. А також на підприємствах, де обробляють шкури та вовну. Під час цього способу зараження розвивається найтяжча форма хвороби- септична.

Від людини до людини інфекція сибірки не передається. І це поки що не має переконливого пояснення.Частіше на сибірку хворіють сільські мешканці, які безпосередньо контактують з тваринами.

Профілактика захворювання полягає у проведенні комплексу ветеринарних та медико-санітарних заходів, основною метою яких є недопущення розповсюдження сибірки серед тварин і людей. Треба контролювати здійснення загатьно-санітарних заходів у пунктах, де виникла небезпечна ситуація, своєчасно виявляти і госпіталізувати хворих, здійснювати епідеміологічне обстеження і навіть екстренну вакцинацію тощо.

Будьте обережними у поводженні з хворими тваринами, не забувайте, що контакт із інфікованими тваринами та сировиною треба здійснювати у захисному одязі (комбінезоні, гумових чоботях, рукавицях).

Забороняється забій тварин без ветеринарного огляду, а також вживання м’яса і м’ясопродуктів без ветсанекспертизи.

Не дозволяється безконтрольний подвірний забій худоби, неорганізована торгівля м’ясом і м’ясними виробами в стихійних місцях.

Захоронення трупів тварин треба проводити тільки на скотомогильниках.

Мирослава Гуменяк, епідеміолог Калуської райсанепідстанції.

Для того, щоб додавати коментарі, потрібно авторизуватись.
Ваш e-mail:     Пароль:    

інші новини розділу