«Ой росте спориш, стелеться дорогою…»

Опубліковано: 2020.06.30 | Коментарів: 0 | Переглядів: 44
Спориш, горець пташиний, пташина гречка, конотоп… Як тільки не називають цю зелену травичку, яка стелиться на подвір’ї, городах та садах м’яким та зеленим килимом. На жаль, не всі знають, що ця рослина — лікарська. Причому використовують її не тільки в народній медицині, а й в офіційній.
 
Як збирати та заготовляти?
У медицині використовують тільки надземні частини рослини — листя і стебла — до 30 см завдовжки. Найбільш корисні верхівки. Збирають траву споришу, коли рослина (травень-жовтень) і стебла ще не затверділи, за сухої погоди. Зібрану траву споришу розкладають тонким шаром. Сушать під накриттям на відкритому повітрі, в приміщенні з хорошою вентиляцією чи в сушарці температурою у 40-50 °C. 
 
Як приймати?
Настій. Беруть 15 г сухої сировини (приблизно 3 ст. л.) і заливають200 мл окропу, нагрівають на водяній бані 15-20 хв., потім настоюють ще 45 хв. Приймають по 2 ст. л. 3-4 рази на день перед їдою. Вживати через соломинку, існує ризик розчинення емалі та пошкодження зубів через наявність заліза. Зовнішньо прикладають ошпарену траву чи компреси на основі відвару споришу. При захворюваннях горла та ротової порожнини трава використовується у вигляді полоскань та аплікацій (при стоматиті, гінгівіті тощо).
 
Розчинає камені в нирках
Основне призначення споришу як лікарського засобу — зменшення розмірів каменів в нирках. Кремнієва кислота в складі рослини руйнує міцні зв’язки кальцієвих солей в каменях і дробить їх на молекули, які легко виводяться з сечею. Великі камені, надтверді коралові дробленню не піддаються. Його призначають після операції з видалення каменів, аби запобігти повторному утворенню. Є ефективним засобом у лікуванні захворювань нирок, сечовивідних шляхів та сечового міхура, має сечогінну дію.
 
Дбає про кишечник…
Трава споришу поліпшує функціональний стан шлунково-кишкового тракту, обволікає слизові оболонки і захищає їх від подразнювальних чинників, нормалізує процес всмоктування у кишківнику; запобігає виникненню кровотечі, має протизапальні властивості. Препарати споришу застосовують у лікуванні виразкової хвороби шлунка та дванадцятипалої кишки, гастриту і дизентерії. Також ефективні при захворюваннях печінки та жовчовивідних шляхів, мають помірну жовчогінну дію. Спориш покращує обмін речовин, відновлює водно-сольовий баланс.
Спиртова настоянки для лікування печінки і жовчнокам’яної хвороби: 2 ч. л. сухої трави залити 200 мл спирту і настоювати протягом десяти днів. Потім процідити. У половину склянки води додавати 15-20 крапель настоянки, застосовувати як жовчогінний засіб тричі на день.
 
…та шкіру
Використовують спориш для лікування шкірних захворювань,ран, виразок, екзем, а також при запаленні порожнини рота, слизової оболонки губ і кровоточивості ясен — він с перешкоджає гнильним процесам, знезаражує, знеболює, знімає запалення і покращує загоєння. Допомагає при запаленні ясен, стоматиті, гінгівіті та інших запальних захворюваннях порожнини рота.
 
Зміцнює судини
Спориш знижує проникність стінок кровоносних судин, підвищує згортання крові, зупиняє кровотечі, попереджує залізодефіцитну анемію при крововтраті, знижує артеріальний тиск, проявляє протизапальну і антитоксичну дію. При геморої корисні теплі ванночки на ніч з відваром трави споришу. Його прикладають на рани, що кровоточать.
У народній медицині спориш застосовують при туберкульозі, бронхіті, кашлюку, бронхіальній астмі, малярії, застуді, запальних захворюваннях верхніх дихальних шляхів, поліартриті і запаленні суглобів.
 
Лікує безпліддя
Сучасна медицина підтвердила, що спориш є результативним при безплідді. Він стимулює яєчники, знімає запалення і сприяє настанню вагітності. Траву споришу використовують при кровотечах після пологів, спричинених фіброміомою матки; у випадку клімактеричної та ювенільної гіперменореї; при атонії і гіпотонії матки для стимуляції скорочень.
Також спориш є компонентом лікувально-профілактичних ванн. Їх можна приймати для стимулювання обмінних процесів та загального зміцнення організму. Для цього змішують по 50 г трави споришу, хвоща польового, собачої кропиви, чебрецю та квіток ромашки, заливають 10 л холодної води, доводять до кипіння, настоюють 50 хв. проціджують і виливають у ванну. Тривалість процедури — 20 хв., регулярність — двічі на тиждень.
 
Спориш у косметології
Спориш використовуються для приготування косметичних лосьйонів, масок, компресів і лікувальних обгортань. Рослина забезпечує тонізувальну та омолоджувальну дію, покращує обмінні процеси, знімає подразнення та зменшує сухість шкіри.
Відвар споришу корисний і в догляді за волоссям. Регулярні ополіскування зміцнюють волосяні цибулини та попереджають випадіння волосся. Курс — щодня 20-30 днів.
 
Коли спориш не можна?
Необхідно пам’ятати, що спориш згортає кров дією. Тому він протипоказане людям, які страждають тромбофлебітом. Його застосування може посилити перебіг хвороби.
Протипоказаний він і при хворобах серця. Не можна вживати спориш і при вагітності, так як він впливає на тонус матки. Це може викликати передчасні пологи або викидень.
Серед інших протипоказань — гостра форма хвороби нирок, наявність у сечовивідних шляхах каменів розміром більше 6 мм: не розчинить, але змістить; камені у жовчному міхурі; індивідуальна непереносимість.

Параня СПОРИШЕВА

Для того, щоб додавати коментарі, потрібно авторизуватись.
Ваш e-mail:     Пароль: