Меліса: і приправа, і ліки

Опубліковано: 2017.07.28 | Коментарів: 0 | Переглядів: 211
Меліса — рослина, яка в нас асоціюється з яскравим ароматом суміші м’яти і лимона. Лимонна м’ята (жіноча трава, серцева трава, медівка) є однією з найбільш популярних лікарських рослин вже не одну тисячу років. Це і пряність, і перевірена часом лікарська рослина, про властивості якої знали ще за часів античності.  Дійсно, спектр застосування меліси дуже великий. Якщо в кулінарії як пряність меліса часто використовується у свіжому вигляді — в салатах, десертах, рибних і м’ясних стравах, то в медицині популярні чаї та настої. 
 

Корисний склад м’яти

Меліса багата віта­мі­нами і мінералами: в її складі — вітаміни С, В1, В2, каротиноїди, мінерали калій, кальцій, магній, залізо, марганець, хром, селен, мідь і цинк.Ефі­р­на олія меліси воло­діє ан­тисептичною, болезаспо­кій­ливою і зігріваючою дією. Розмаринова кислота чинить противірусну, протизапальну та антиоксидантну властивості, Флавоноїди зменшують ламкість капілярів, гальмують згортання крові і під­­вищують еластичність еритроцитів.
 

Спокій, тільки спокій!

Головна властивість меліси — заспокоювати. Вона — природний антидепресант, тож її застосовують як ліки від депресії, поганого настрою,  безсоння, мігрені, епілепсії. Меліса допомагає при тахікардії та неврозах, входить до складу лікувальних зборів при вегетосудинній дистонії.
Чай з мелісою — знахідка для астматиків. Він знімає спазми і пригнічує кашльовий рефлекс, одночасно розріджує і виводить мокроту. 
 

Меліса в гінекології

Меліса стимулює менстру­а­­цію, полегшує дисменорею, допомагає при запальних захво­рюваннях сечостатевої сфери, особливо при хворобах матки. Чай з мелісою добре підвищує тонус мускулатури матки. 
 

Меліса в косметології та дерматології

Траву меліси застосовують проти облисіння, для покращення росту волосся, зміцнення цибулин, відновлення пошкоджених коренів, зменшення жирності.
Мелісу додають у загально­зміцнювальні ванни, використовують для лікування дерматиту. Позбутися від запалення ясен допоможе часте полоскання порожнини рота водним розчином соку трави меліси (у склянці теплої води розводять 1 ч.л. свіжого соку меліси).
 

Зелена аптечка

Розмаринова кислота, на яку багата меліса, завдяки своїй вираженій протизапальній дії,є хорошою профілактикою артриту, ревматичного болю, тром­бофлебіту. Це — хороший антиоксидант, що перешкоджає старінню організму.
Компоненти ефірної олії мелі­си мають противірусну дію, зокрема ефективні проти вірусу гер­песу, грипу та кору.
Меліса збуджує апетит і є хорошим засобом проти нудоти, застосовується при надлишковому газоутворенні; зменшує кислотність.
Для нормалізації роботи шлунково-кишкового тракту, для зниження тиску, від болю голови чи серця, потрібно 25 г сухої рослини заварити 1 л окропу і настояти півгодини. Приймати 3 рази на добу по 1 скл.
Відвар: 10 г сухої подрібненої трави прокип’ятити в 1 скл. води 10 хв., процідити і вживати по 1 ч. л. 3 рази на добу. Застосовується при захворюваннях дихальних шляхів, шлунка, неврозах, хворобах серця.
 

Лікуємо анемію

Оскільки в траві меліси міс­титься багато солей заліза, народні методи лікування рекомендують її при залізодефіцитній анемії. Свіже листя меліси і вер­хівки паго­нів подрібнюють на кашкоподібну масу, з якої віджимають сік. На 1 ч.л. меду додають 40-50 крапель соку і 4-5 разів за день приймають по чайній ложці, запиваючи теплим молоком.
 

Чоловікам — зась?

Від чаю з мелісою краще відмовитися людям з артеріальною гіпотензією. 
Настоянки, відвари і ванни з цієї рослини здатні підсилити запальні процеси, якщо використовувати їх при гнійниках, фурункулах або акне. 
Також лимонна м’ята негативно впливає на чоловічу потенцію та жіночу збудливість.
Меліса уповільнює реакцію, тому чай з нею не можна пити перед подіями, коли потрібно бути уважним. Також, якщо пацієнт приймає будь-які медикаменти, то перед застосуванням меліси йому слід порадитися з лікарем. Не рекомендується застосовувати препарати з мелісою при вагітності.
 

Меліса — для гурманів

Меліса — це знахідка для гур­манів, які мріють з’єднати воєдино аромат цитрусових з приємним м’ятним смаком з деяким медовими нотками. Меліса підкреслює і робить витонченими багато страв, придаючи пікантний, яскравий смак.
Як прянощі застосовують свіжі та сухі листочки меліси. Свіжа меліса чудово йде до літніх салатів, борщів, овочевих супів, причому додають її як пряну зелен, за 1-2 хв. до подачі на стіл. Свіжими або сушеними молодими листочками і квітковими бруньками ароматизують соління й маринади для риби і ягнятини, ягідні і фруктові желе, соуси і підливи. Меліса (особливо разом із естрагоном) додає тонку та пікантну нотку як паровим овочам так і печеним яблукам. Крім того, мелісу здавна додавали в трав’яний чай, квас, пиво і використовували для аромату оцту (особливо яблучного) та спиртних напоїв (французькі ченці додали її у рецепт лікеру Bаnаdictine). Сучасні бармени заморожують мелісу у кубики льоду та кладуть в напої.
 

Чай з мелісою

Меліса заварюється як звичайний чай: 1 ч. л. сухої трави на склянку окропу. При використанні свіжого листя меліси заварюють одну гілочку на чашку або пучок на літр окропу. Чаю слід дати настоятися 10-15 хвилин, а вживати його можна як гарячим, так і холодним. Смакує з медом.
 

Варення з меліси

Листочки меліси — 600 г, цукор — 1500 г, лимонний сік — велика ложка, вода — 300 мл.
Листочки меліси, сік лимона і половину порції цукру склада­ємо в емальовану ємність. Доб­ре струшуємо. Ємність накриваємо рушником і залишаємо у приміщенні на кілька годин, щоб листочки виділили сік.
Готуємо солодкий сироп: з’єднуємо решту цукру і воду, ставимо на невеликий вогонь і доводимо масу до кипіння. Коли трохи охолоне, з’єднуємо сироп і листя трави. Залишаємо на 5 годин. Опісля мелісове варення ставимо на мінімальний вогонь, даємо масі закипіти і проварюємо її 5 хв. Готовий десерт ще гарячим розливають у простерилізовані банки, а потім закриваємо металевими кришками.
Лікарі рекомендують включати пікантне варення в раціон при нервових розладах, порушеннях сну, стресах. Також буде корисним десерт для підвищення імунітету в осінньо-зимовий період.
 

Домашній лимонад

3 л чистої холодної води, 2 лимони, 2 ст. л. меду, 2-3 жмені листочків м’яти і меліси, 1 склянку свіжих ягід (наприклад, ожини).
У каструлю з киплячою водою покласти мед, нарізаний дрібними шматочками лимон, листочки м’яти і меліси, які потрібно трохи порвати руками. Зняти з вогню, закрити кришкою і залишити напій настоюватися. Ягоди ожини помити. На великі дерев’яні шпажки нанизати по черзі шматочки лимона і ожину. Помістити шпажки в морозильну камеру.
Коли лимонад в каструлі охолоне, процідити його через дрібне сито. Перелити в графин, помістити в нього заморожені ягідно-лимонні шпажки. Дати лимонаду з ожиною трохи настоятися, щоб ожина почала танути і трохи його забарвила. 
 

Суші made in Ukrainian 

400 г філе судака чи окуня, 80 г плавленого сиру, лук, 1 стакан рису, 1 ч.л. карі, 1 ст. л . солі, 2 ст. л. олії. 
Маринад: 100 г меліси свіжої, по 1 ст. л. цедри лимонна, солі, цукру. 
Соус: 50 г масла, 250 г вершків, 1 ст. л гірчиці, сіль та перець за смаком.
Мелісу дрібно порізати. Змі­шати в мисці всі інгредієнти для маринаду і збити вінчиком до однорідної маси. Натерти філе риби маринадом з двох сторін, покласти в глибоку миску, накрити і поставити в холод на 30 хв. Дати їй постояти ще 30 хвилин на столі.
Покласти в киплячу підсолену воду рис, всипати карі, довести на малому вогні до кипіння, накрити кришкою і варити 30 хв. до готовності. На рис покласти шматочок масла, накрити кришкою і відставити.
Плавлений сир розділити на рівні частини і кожну скачати в товсту коротку ковбаску. На внутрішню сторону кожного філе викласти сир, згорнути філе щільним рулетом, заколоти шпажкою. Обсмажити на олії на розігрітій сковороді з усіх боків (по 20-30 секунд).
Цибулю тонко нарізати і обсмажити у вершковому маслі 1 хв. на невеликому вогні. Ретельно змішати всі інгредієнти для соусу. Вилити в сковороду з обсмаженою цибулею, викласти зверху рибні рулетики. Накрити кришкою і на малому вогні тушкувати 10 хв.

Для того, щоб додавати коментарі, потрібно авторизуватись.
Ваш e-mail:     Пароль: