Мінімальна зарплата — 3200:  до чого це може призвести?

Опубліковано: 2017.01.27 | Коментарів: 0 | Переглядів: 595
З 1 січня цього року мінімальна зарплата українців зросла вдвічі і тепер становить 3200 гривень. Підвищення мінімальної заробітної плати стосується всіх без винятку працюючих в Україні громадян. Новина, на перший погляд, дуже хороша. Справді, на гідні зарплати ми чекали давно. Адже в останні роки не живемо, а виживаємо, навіть програма житлових субсидій не дуже допомагає. Проте, як виявилося, не все так просто. Соціальні мережі рясніють експертними думками з приводу того, що таке “покращення” або залишить людей з тим, що вони мають зараз, або може навіть і погіршити ситуацію. Насамперед тому, що від цього нововведення постраждають підприємці — люди, які забезпечують іншим робочі місця. 
Чому? Та тому, що в приватному бізнесі грошей не додалося, а із зростанням мінімальної заробітної плати виросли і відрахування, які повинен робити кожен роботодавець, хоча самі податкові ставки не змінилися. Для багатьох з них це — непосильна ноша. Адже сума єдиного соціального внеску до Пенсійного фонду дорівнюватиме 22% від мінімальної зарплати — 704 грн на місяць, незалежно від отримання прибутку. Виходить, що для більшості підприємців розмір цього збору збільшиться майже в два рази, адже раніше він становив 352 грн. 
Що робитимуть підприємці у такому випадку? Про це я поцікавилася у них самих. 
 
“Навіть не знаю, що сказати, — каже приватний підприємець із с.Кудлатівка Марія Гулійчук. — Будемо бачити, як все буде. Буде дохід — будемо платити так, як цього вимагає закон. Не буде доходу — будемо закриватися”. 
“Наразі можна тільки спробувати спрогнозувати, що чекає підприємців, — коментує приватний підприємець, громадський активіст Володимир Іваницький. — Для роботодавця мінімальний фонд оплати праці буде становити 3904 грн. Чи буде спроможний бізнес стабільно, місяць в місяць, оплачувати таку заробітну плату, покаже тільки час. Хтось ризикне, продовжуючи свою підприємницьку діяльність в надії, що споживчий ринок наповниться грошима, що суттєво покращить товарний обіг, який в свою чергу, дасть можливість втримати позитивний баланс між доходами та видатками. Хтось, якщо не зростуть обороти, буде вимушений збільшити додану вартість, тобто встановить націнку (що ми спостерігаємо вже з перших днів січня, — авт.). Але це при умові, якщо відповідний сегмент ринку не перевантажений конкуренцією. Хтось спробує скорочувати робочі місця, збільшивши навантаження на тих працівників, які залишаться. Хтось “плюне” і просто поповнить когорту тих громадян, які і так завжди працювали в тіні. А хтось порахує, що заробітна плата за найнекваліфікованішу роботу за кордоном набагато вища, ніж можливість отримати доходи в себе на батьківщині, просто чкурне за кордон. До речі, багато хто із підприємців вже зробили це — ще до підняття мінімальної зарплати. 
Дохідність підприємств в столиці і на периферії різна, і тому поведінка підприємців буде теж різна. В Києві підприємці цю зміну у законодавстві навіть не помітять, а у нас, можливо, з часом вже не помітять підприємців як явище, — вважає Володимир Іваницький.
Моя особиста думка: якщо результатом такого кроку уряду оживиться ринок споживання, призупиниться відтік найпродуктивніших верств українців за кордон; якщо такі кроки стимулюють потенційних інвесторів вкладати в нашу економіку, якщо це буде мотивувати потенційних підприємців розвивати бізнес, створюючи робочі місця, то я тільки за такі урядові ініціативи. Але якщо це просто крок, який, з одного боку, тимчасово покращить баланс Пенсійного фонду, але, з другого боку, доб’є все, що ще залишилось в мікроекономіці живе, — то я, звісно, проти таких кроків. Час покаже. Хочеться, щоб наші урядовці навчились приймати прогнозовані, програмні, економічно обґрунтовані, зрозумілі на загал рішення, а не в ручному режимі керували економікою за принципом: мовчать — закрутимо гайки, пищать — трішки попустимо”. 
Володимир Іваницький наголошує, що він у жодному випадку не заступається тільки за підприємців: “Якщо б не відбулася така девальвація гривні, то наші громадяни вже давно отримували б досить гідну заробітну плату, яка б в перерахунку з долара на гривню мала б бути зараз в межах 10-15 тис. грн. Але пропорційно з тієї ж причини впали і доходи підприємств, які мали б бути в 2-3 рази вищі, ніж є зараз”.
 
Одні — платитимуть, інші — підуть в тінь
Справді, як поводитимуться підприємці у ситуації, що склалася, покаже час. А ще це залежить від того, як на тому чи іншому підприємстві і в яких розмірах виплачувалася заробітна плата до 1 січня (тобто скільки на підприємстві було низькооплачуваних спеціалістів) і чи є можливість забезпечити можливість за рахунок доходів організації. Там, де сума доплати до 3200 грн — незначна, підприємці її доплачуватимуть. Наприклад, так чинитиме директор ТзОВ “Тон” Василь Конєвич: “Мінімальна заробітна плата моїх підлеглих до 1 січня була не менше 2600 грн. З 2017 року повинно бути 3200 грн — буде 3200 грн. Нікого не скорочуватиму, не переводитиму на півставки, не змушуватиму працювати нелегально. Адже зараз і так не легко знайти хорошого працівника. Висококваліфіковані спеціалісти повиїжджали за кордон. Наразі у мене ситуація, можна сказати, навпаки: є вільне місце і є людина, яка мені б підійшла як спеціаліст. Але він не хоче, щоб його оформляли офіційно (має на те свої причини). Але порушувати законодавство не буду: штрафи для роботодавця за “нелегалів” — дуже великі”.
Інша справа — підприємці, які виплачували заробітну плату працівникам “у конвертах”. Саме ця категорія і була основною ціллю урядового задуму — підвищення мінімальної зарплати. Справа в тому, що на багатьох підприємствах офіційно працівник отримував тільки мінімальну зарплату, а решту — “у конверті”. Після підвищення “мінімалки” до 3200 грн, відповідно, зростуть і податкові відрахування. Це в теорії. Але на практиці все може бути по-іншому.
Як розповів “Вістям Калущини” власник кількох невеликих торгових точок, до 1 січня він виплачував продавчиням 1600 гривень “білої зарплати” і 2000-2500 “чорної”. Тепер же він планує вирахувати із заробітної плати “у конверті” податки, які потрібно заплати. У результаті — працівники отримають менше, ніж мали минулого року. 
Моя знайома, яка торгує у “бутику” нещодавно скаржилася, що власниця запропонувала: або дві працівниці переводяться на половину ставки (але працювати все одно потрібно весь день), або вона когось звільняє. У результаті напарниця звільнилася сама і поїхала на роботу до Польщі, а знайома працює “з восьмої — до восьмої” кожен день без вихідних і теж думає звільнятися. То чи не вийде так, що замість поповнення бюджету податками держава отримає збільшення кількості безробітних? Начальник відділу активної підтримки безробітних Калуського міськрайонного центру зайнятості Йосип Кобута у коментарі “ВК” зазначив, що 2016 року на обліку у центрі зайнятості перебувало 11003 особи (калушани — 5448 осіб, жителі сіл району — 5555 осіб), з них отримало статус безробітних 940 осіб (м. Калуш — 635, Калуський район — 305). Для порівняння: у 2015 році на обліку у центрі зайнятості перебувало 9119 осіб (калушани — 4733 особи, жителі району — 4386 осіб), з них отримало статус безробітних 1516 осіб (м. Калуш — 1003, Калуський район — 513).
До речі, раніше підприємцями широко практикувалося укладення цивільно-правових угод, тобто коли працівник теж реєструвався як приватний підприємець. Проте з недавніми прийнятими змінами до Податкового кодексу цій категорії підприємців доведеться щомісячно сплачувати єдиний соціальний внесок — 704 грн у місяць, навіть якщо тимчасово не мають ніякого прибутку. При цьому перша група “спрощенців” (здійснюють виключно роздрібний продаж товарів з торгівельних місць на ринках або здійснюють господарську діяльність з надання побутових послуг населенню, не мають найманих працівників, обсяг доходу — до 300 тис. грн. в рік) має можливість платити половину мінімального страхового внеску в розмірі 352 грн у місяць. Причому підприємець не звільняється від сплати внеску за місяці, в яких не провадив господарської діяльності, не отримував доходу, був на лікарняному чи у відпустці. Через це нововведення в останній місця року в Україні припинили свою підприємницьку діяльність і знялись з податкового обліку тисячі фізичних осіб-підприємців. Зокрема, у Калуському районі, як вдалося довідатися кореспонденту “ВК”, тільки у грудні 2016 року припинили свою діяльність 138 фізичних осіб-підприємців. Масово зніматись із податкового обліку продовжують і в січні 2017-го.
 
Не 3200 — а 2500!
Насправді українці реально чистими на руки отримуватимуть не 3200 грн, а на 700 грн менше — 2500 грн, адже стягуватимуться податки на доходи фізичних осіб та воєнний збір. Про це в ефірі Громадського заявив віце-прем’єр-міністр Павло Розенко. “В світі економіки мінімальна заробітна платня є вищою, ніж 3200 грн, в легальній економіці немає практично таких людей, які отримують 3200. Тому що мінус ЄСВ і податки — то вже 2500", — сказав Розенко.
А тим часом під кабінетом управління соціального захисту населення, у черзі на отримання субсидії почула таку цікаву думку, для чого в Україні підняли мінімальну заробітну плату: “На наступний опалювальний період тим, хто ніде не працює, нараховуватиметься дохід у розмірі 6400 грн, а, отже, претендентів на отримання субсидію суттєво поменшає”. Так, це просто думка звичайної сільської жіночки, але мимоволі замислюєшся…
Наталія ПАВЛЕЧКО
 
 
 
 
З підслуханого: 
Водій автобуса розповідав знайомому, що власник пропонує, аби підлеглі звільнялися і брали автобуси в оренду. Мотивує власник тим, що неспроможний сплачувати податки, кожному працівникові зарплату не менше 3200 грн і єдиний соціальний внесок з неї.

Для того, щоб додавати коментарі, потрібно авторизуватись.
Ваш e-mail:     Пароль:    

інші новини розділу