Бюджетних героїв слід пам’ятати

Опубліковано: 2008.08.25 | Коментарів: 0 | Переглядів: 531

Бюджетних героїв слід пам’ятати

 Впродовж останніх тижнів головною темою для розмов та аналізу стала бюджетна епопея. Блокування фракцією БЮТ трибуни Верховної Ради України увінчалося успіхом: хоч на останній день, але бюджет постав на порядку денному роботи парламенту. Все складалося добре, бо депутати коаліційної більшості усвідомлювали, що після прийняття змін до бюджету їм не буде соромно йти на канікули. Адже такого фінансового ресурсу, який пропонувалося розподілити, країна ще не знала.

30,4 млрд. гривень, які додатково надійшли в державну казну, мали піти на потреби людей у вигляді підвищених пенсій, стипендій, заробітних плат бюджетникам, на розвиток багатьох галузей народного господарства та підтримку регіонів. Здавалося, що після емоційного піднесеного виступу Прем’єр-міністра України Ю. В. Тимошенко на пленарному засіданні Верховної Ради України, викликаного провалом спроби Партії Регіонів висловити недовіру Уряду та втішного результату господарювання за перше півріччя, що вилилося в мільярди додатково зароблених коштів, не знайдеться жодного тверезомислячого нардепа, який не проголосує за прийняття практично нового бюджету держави на 2008 рік.

Реальність виявилася дещо іншою: 11 членів фракції “Наша Україна — Народна Самооборона” не виявили бажання підтримати своїх 216 колег по коаліції. Хто вони — ці “герої”? Всі — з “Єдиного центру”, гвардії людей Балоги, глави Секретаріату Президента. Мотивація в них досить проста: президент теж подав альтернативний варіант законопроекту про внесення змін до державного бюджету на 2008 рік. І ніхто з тих, хто штовхнув Віктора Андрійовича на такий крок, не подумав, що чинять всупереч вимогам Конституції, бюджетного кодексу, рішенню Конституційного Суду, яким передбачено, що закон “Про державний бюджет” має право подавати лише уряд, бо це саме його виключне повноваження. До речі, жоден із його попередників не наважився зробити щось подібне. Для кожного стає зрозумілим, що запропонована технологія у вигляді альтернативного бюджету була запущена з однією метою – унеможливити прийняття урядового варіанту. “ЄЦівська” команда сповна відпрацювала за спланованим сценарієм. Хто від цього виграв: країна, люди?

Безперечно, що через політичні інтриги декількох політиків, для яких власні амбіції є вищими за суспільні громадські потреби, програли практично всі. Надто велику ціну доводиться платити країні за примарні цілі високопосадовців. Для того, щоб зрозуміти яка вона, достатньо поглянути на втрачене.

З 30,4 млрд. гривень додаткових коштів 13,4 млрд. гривень отримано за рахунок економічного зростання та детінізації, 12 млрд. гривень дала операція “Контрабанді — стоп”, а на 6,8 млрд. гривень державну скарбницю поповнили місцеві бюджети. Поділ зароблених коштів проводився на три частини. Одна третина йшла на соціальні програми, друга — на видатки розвитку економіки та інвестиції, а третя — на підтримання місцевих бюджетів.

Так, на підвищення соціальних виплат планувалось витратити 12,2 млрд. гривень бюджетних надходжень. Прожитковий мінімум на цей рік збільшено на 24,5 % (з 519 до 646 грн.), мінімальну зарплату на 17,5 % (з 515 до 605 грн.). З 1 вересня цього року заплановано перехід на єдину тарифну сітку оплати праці для всіх працівників бюджетної сфери: освітян, медичних працівників, науковців, працівників культури, що дає можливість підняти їм заробітну плату за рік на 40,6 %. Збільшено розміри пенсій: середня пенсія за віком на кінець року порівняно з минулим роком підвищиться в 1,5 рази (з 591 до 855 грн.), а мінімальна пенсія зросте на 31,6 % (з 415 до 546 грн.). Для завершення виплат усім вкладникам Ощадбанку СРСР по одній тисячі гривень у бюджеті закладено ще 1 млрд. 400 млн. гривень. Це лише окремі складові соціальної програми, яка мала тільки частково підвищити життєві стандарти людей. Частково тому, що уряд, незважаючи на те, що бюджетні зміни не проголосовані, знаходить можливість іншими правовими шляхами віддати частину зароблених грошей нашим співвітчизникам.

Досить вагому частку з

30,4 млрд. гривень планувалося направити на розвиток економіки — це 9,7 млрд. гривень, що на 43,8 % більше ніж у 2007 році. Особливо тішить те, що на агропромисловий комплекс виділяється на 37 % більше в порівнянні з 2007 роком. Значно більше мають отримати вугільна, авіабудівна та космічна галузі.

10 млрд. грн. залишаться в місцевих бюджетах.

У зв’язку з неприйняттям змін до держбюджету втрати місцевих бюджетів Івано-Франківщини на сьогодні складають 108,8 млн. грн.

З них: 26,2 млн. грн. — це субвенція на соціально-економічний розвиток міст районного значення та селищ міського типу — районних центрів;  12,6 млн. грн. — субвенція на соціально-економічний розвиток області;  10,8 млн. грн. — субвенція на будівництво, реконструкцію, ремонт автомобільних доріг комунальної власності.

Бюджет великий і перелічити всі внесені до нього зміни надто складно. Зрозуміло одне: від того, що не прийнятий практично новий бюджет постраждали не опозиція, команда Балоги, не міністри і прем’єр, а в першу чергу звичайні українці, які живуть від зарплати до зарплати, чи від пенсії до пенсії, економіка країни та місцеві громади. Таку ціну за політичні інтриги та амбіції окремих політиків суспільство платити не зобов’язане.

Дмитро Шлемко,народний депутат України, голова Івано-Франківської обласної організації партії ВО “Батьківщина”.

Для того, щоб додавати коментарі, потрібно авторизуватись.
Ваш e-mail:     Пароль:    

інші новини розділу