Григорію Квітці-Основ’яненку — 230!

Опубліковано: 2008.11.10 | Коментарів: 0 | Переглядів: 255

У той дощовий березневий день на подвір’ї Старохарківського монастиря було порожньо і незатишно... Лиш інколи промайне зігнута постать у чорній рясі. Аж раптом із вікна однієї келії долинула тужлива мелодія флейти. Щось таке незвичне для монастирської обителі! Це грав послушник Григорій, син багатого дворянина з колишньої козацької старшини Федора Квітки, якому належало село Основа біля Харкова. Усі знали, що послушникові дозволили мати в келії піаніно, книжки. Багато книжок.

Але чому, чому цей молодий чоловік (а йому тоді було 26) у монастирі?

Причин кілька. Родина Квіток була дуже побожною. Так виховували і своїх дітей. Коли Григорій був ще зовсім маленьким, годувальниця необережно зірвала ячмінь на його оці. Дитина осліпла. Батьки рятували хлопчика, як могли. А ще — молилися. Через чотири роки зір до Григорія повернувся. Це сталося у церкві. Диво, милість Божа. Мабуть, це одна із причин того, що хлопець пішов у монастир.

А може, нещасливе кохання? Юнак був палко закоханий у багату шляхтянку, а та відмовила йому. Це було справжнє лихо. Де краще сховатися від нього, як не в монастирі? Але тут, як це незабаром помітив Григорій, не всі жили по-божому. І він вирішив покинути монастир. Пришвидшила його відхід одна пригода. Поїхав одного разу послушник у Харків продавати діжки, які зробили монастирські бондарі. Був сильний дощ, дорогу розмило, і перед базаром віз потрапив у болото. Нічого не зміг зробити Григорій і, залишивши воза, подався додому, в Основу. І... вже не повернувся до монастиря. Пішов у широкий світ літератури і активного громадсько-мистецького життя. Цією розповіддю, яка звучала на фоні ніжної мелодії флейти, учителька Голинської ЗОШ І-ІII ст. Оксана Тебешевська, розпочала літературні читання “Григорію Квітці-Основ’яненку — 230!” , які підготували її вихованці — члени літстудії “Провесінь” та “Молодої просвіти”. Надія Яцук, Валентина Відливана, Василина Гнатишин, Христина Кінащук, Лідія Барнич, Ірина Грицак, Марія Ляхович, Юлія Сеник, Ольга Костюк, Христина Дзундза повели присутніх шляхами письменницької долі, заглянули в його творчу робітню, розкрили причини невмирущості п’єс “Сватання на Гончарівці”, “Шельменко-денщик”, повістей “Маруся”, “Конотопська відьма”, прочитали Шевченкову поезію “До Основ’яненка”, у якій Кобзар високо оцінив діяльність письменника, назвав його батьком, якого “поважають люди”, бо має “добрий голос” і співає “про Січ, про могили”. Велику цікавість викликала інсценізація уривка із комедії “Сватання на Гончарівці” у виконанні юних акторів: Вікторії Коник (у ролі Уляни), Павла Ляховича (у ролі Стецька), Михайла Дутчака (у ролі Олексія), Юрія Маркова (у ролі автора). Працівник шкільної бібліотеки Іванна Яцук ознайомила присутніх із виставкою, присвяченою ювілею письменника, зробила бібліографічний огляд літератури про нього, повідомила ще багато цікавого про життя та діяльність Квітки-Основ’яненка.

Василина Гуцкало, член літстудії “Провесінь” і “Молодої просвіти” с. Голинь

Для того, щоб додавати коментарі, потрібно авторизуватись.
Ваш e-mail:     Пароль:    

інші новини розділу