“Розіп’ята душа на хресті всевишньої печалі ”

Опубліковано: 2008.11.10 | Коментарів: 0 | Переглядів: 273

Під такою назвою у бібліотеці с. Ріп’янка було проведено вечір-пам’ять, присвячений 75-ій річниці голодомору.

 Із щемом на душі присутні на вечорі сприймали всі ті картини страшного геноциду, які розкривали перед ними ведучі Оксана Глуханюк та Марія Мельник. У 1932-1933 роках розпочалася так звана тотальна війна, жорстокішої за яку не знав світ: людей не рубали, не стріляли, у них просто забирали всю їжу. Про ці страшні події розповіли у своїх виступах Алла Іванишин, Дарина Досяк, Василина Дзундза, Софія Артимович. Третина всіх померлих від голоду — діти, які виявилися найменш захищеними. Про це розказав у своєму вірші “Вічний монолог ” Степан Гулимчук. З простягнутими руками до ікони Божої Матері зіграв сценку наймолодший учасник вечора Назар Мельник. Інсценізацію із твору Катерини Мотрич “Мати-Україна” показали Дзвінеслава Мельник та Назар Корняк. Фольклорні твори, в яких люди виливали свій біль, викривали сталінський режим, виконали Оля Грицюк, Віта Фединич та Наталя Круковська.

На території сільської ради є Пагорб зажури. На ньому хрест — символ розп’яття українського народу. На закінчення вечора-пам’яті всі присутні запалили свічки, світло яких стало даниною тим, хто навічно відійшов від нас у 1932-1933 роках. Із заключним словом виступив сільський голова Володимир Андрусів. Присутні розділили між собою чорну хлібину, ціна якій була життя, і виконали традиційне “Вічная пам’ять”.

Для того, щоб додавати коментарі, потрібно авторизуватись.
Ваш e-mail:     Пароль:    

інші новини розділу