“Серцем торкніться історії”

Опубліковано: 2008.11.10 | Коментарів: 0 | Переглядів: 265

Громадськість с. Верхня підтримала масштабну скорботну акцію “Запали свічку пам’яті”, присвячену 75-ій річниці великого злочину. Вранці в церкві собору Івана Хрестителя відправився молебень з панахидою.

…Запалена свічка. Розламана навпіл житня хлібина. На столику колоски пшениці з чорною стрічкою схилилися в скорботі. У рамках книжкової виставки “Серцем торкніться власної історії”, яка діє в бібліотеці, оформлено тематичну експозицію “Голодомор: навчати, пам’ятати, досліджувати ”. Епіграфом стали слова О. Довженка “Історія — це святая святих народу, недоторкана для злодійських рук”. Неоплаканим, неоспіваним жертвам найбільшого злочину тисячоліття — голодомору 1932-1933 років — з глибокою скорботою присвятили свої книги автори О. Міщенко “Безкровна війна”, У. Самчук “Марія”, М. Потупейко “У лабетах смерті”, Р. Конквест “Жнива скорботи”, О. Німець “І серпом, і молотом, і голодом”, “Український голокост 1932-1933 років в 4 томах: свідчення тих, хто вижив”. Ці та інші книги, публікації з газет були представлені до уваги читачів та учасників історичної години, яка пройшла в бібліотеці. Наш обов’язок не тільки вшановувати заморених голодом та знищених за волю України, а й доносити через книгу, через слово правду, яка нарешті відкривається світові. Перед нами свідчення епохи, документальні записи, яким немає ціни. Кожен факт, кожне свідчення народне має бути збережене в пам’яті поколінь — такими словами закінчила перегляд виставки завідуюча бібліотеки Надія Іващишин. Студенти Наталія Бігун та Петро Іващишин зачитували спомини очевидців про ті нелюдські акції комуністичного режиму. Зі скорботою в очах і болем у серці кожен присутній усвідомлював увесь жах трагедії нашого народу. Під кінець усі учасники запалили поминальні свічки і вшанували жертв голодомору хвилиною мовчання. Парафіяльний дяк Василь Філіпович прочитав молитву і заспівав “Вічную пам’ять”. Опісля відбулася жалобна хода вчителів та учнів школи до могили, де кожен теж залишив свій “вогник скорботи”.

Петро Іващишин, студент

Для того, щоб додавати коментарі, потрібно авторизуватись.
Ваш e-mail:     Пароль:    

інші новини розділу