Здорове копито — здоровий кінь

Опубліковано: 2017.06.16 | Коментарів: 0 | Переглядів: 67
Висока   продук­тив­ність і здоров’я коней залежать не лише від правильної годівлі й утримання, а й від догляду за їх шкірою, ногами, копитами і забезпечення тварин активними прогулянками.
 
Копито коня слугує для опори, захисту м’яких тканин кінцівки від механічних пошкоджень та амортизації ударів і поштовхів. Воно вимагає ретельного підходу: щоденного миття і розчищання копитним гачком, за допомогою якого очищають підошви копит і борозенки стрілок від налиплої підстилки і бруду. Копита також слід змащувати пом’якшувальними і протизапальними мазями. Сухі і ламкі копита корисно 1-2 рази в тиждень змащувати сумішами з несолоного сала і дьогтю (2:1) або вазеліну і гліцерину. Твердий копитний ріг можна пом’якшити компресом із мокрої білої глини, приклавши його на підошву. Корисним є щоденне промивання копит прохолодною водою або прогулянка коня протягом 20-30 хв. по неглибокому водоймищу. Краще всього копита зберігаються при розміщенні коней на глинобитній підлозі.
Якщо тварина працює тривалий час у сніжну чи мокру погоду, їй потрібно періодично очищати копита від налипання, злегка б’ючи по копитах дерев’яним молотком.
Кожні 1,5-2 місяці копита розчищають якомога глибше і підковують. Під час ожеледі коней потрібно підковувати на всі чотири ноги для уникнення ковзання і падінь, зокрема, шипованими підковами. Коли сніг сходить, а земля у цей час є вологою та м’якою, коней розковують, даючи ногам відпочинок від підков, а також дозволяючи копитам отримувати необхідну вологу. Після роботи, перед введенням тварини в стайню, необхідно почистити підошви від бруду і розчистити стрілку гачком.
 
Захворювання копит
Основними причинами хвороб копит є відкриті і закриті пошкодження, незадовільне утримання, неповноцінне годування, неправильна постава кінцівок, непрофесійне підковування і порушення правил догляду за копитом. Деформація або надмірне розростання рогу копита обмежує рух тварин та провокує кульгавість.
Мозоль — пухлина на підошві між стінкою копита і кутом підошви («мозольною сідницею»). Мозолі частіше з’являються на передніх ногах від сильного тиску, причиною може стати застряглий камінчик, погана або застаріла підкова. У цьому випадку її слід зняти і знебарвлену частину рогу вирізати. Ситуація може ускладнитися занесенням інфекції, у такому разі знадобляться припарки. Ослабити тиск на копито можна, поставивши підкову, яка виступає за рівень п’яти, аби та не торкалася землі.
Ламініт (запалення копита) — хворобливий стан, викликаний запаленням крилоподібних хрящів. Копита сильно нагріваються, і, стоячи на місці, кінь характерно відхиляється назад, аби зменшити тиск на зачіпи передніх копит. Ламініт перш за все пов’язують із надмірним струсом ніг при жорсткій ході і присутністю запальних токсинів, що ушкоджують кровоносні судини. Часто причиною хвороби є неправильне харчування (класичний приклад: перегодовані поні з дуже довгими копитами на пасовищах), хоча може бути викликана затримкою посліду у кобил, що жеребилися.
Тому обов’язково необхідно звернутись до ветлікаря. Ветеринар випише ліки (включаючи проносне та знеболююче), і якщо кінь має зайву вагу, порадить відповідну дієту. Одна з небезпек ламініту полягає у можливості зсуву копитної кістки. Тому краще всього коня утримувати в стайні.
Важливе значення має ретельний догляд за копитами. Обрізання, що корегує, допоможе відновити нормальне розташування елементів копита і обмежити зсув копитної кістки. Можна використовувати підкови особливої форми.
Хвороба човноподібної кістки є результатом поганої будови копита або пошкодження під час руху при важкій роботі. Відбувається деформація невеликої човноподібної кістки. Кінь, який страждає цим захворюванням, опускає копита на землю спочатку передньою частиною, прагнучи зменшити тиск на хворе місце. На ранній стадії кульгавість внаслідок вправ зникає, але у міру погіршення стану періоди кульгавості посилюються як за інтенсивністю, так і у часі. Згодом кінь може почати спотикатися.
Пропри те, що хвороба невиліковна, для ослаблення болю застосовуються різні засоби. Для піднімання рівня п’яти і зменшення тиску на область човноподібної кістки використовуються корегуючі підкови. Тварині можна давати антикоагулянти або протизапальні засоби, проводити лазерну та ультразвукову терапію.
Остит, або запалення копитної кістки часто є результатом струсу (пошкодження) кінцівок, проте може бути наслідком ускладнення ламініту або глибоких проколів підошви. Зазвичай уражує обидві передні ноги, і кінь рухається човгаючим ходом. Демінералізацію кістки показує рентгенівський знімок. Правильний вибір підкови може полегшити самопочуття тварини і відвернути негативні наслідки. У цьому випадку також допомагає лазерна та ультразвукова терапія.
Жабка — вада екстер’єру, аномальний кільцевий кістковий наріст, який зустрічається посередині бабки (висока жабка) або довкола путового суглоба (низька жабка), зазвичай є наслідком травми та супроводжується пухлиною. Як наслідок, кінь рухається укороченим кроком і помітно кульгає при різких поворотах. У менш серйозних випадках полегшення наступає під час відпочинку. В разі серйознішого пошкодження кінь може повністю не одужати, хоча деякі тварини продовжують працювати, отримуючи при цьому протизапальні ліки.
Тріщина в стінці копита може з’явитися у будь-якому місці між віночком і нижнім краєм копита. Тріщини можуть виникати внаслідок травм, поганого харчування, пересихання копита (наприклад, в дуже суху погоду), дуже сильного обпилювання рашпілем під час перековування або недбалого утримання. При серйозних тріщинах може розвинутися кульгавість.
Коваль повинен уміти зупинити збільшення тріщини шляхом пропилювання у стінці копита ізолюючих жолобків. Можуть бути застосовані металеві скоби, у разі, якщо тріщина надто глибока, її заповнюють спеціальною в’язкою сумішшю. Оскільки тріщина розкривається під дією ваги на поставлене на землю копито, то можна застосувати підкову із затискачами.
Порожнеча стінок характеризується відшаровуванням стінки копита від підошви і білої лінії. Це може бути результатом удару копита або тиску переднього затискача підкови. Інколи з’являється після ламініту. Утворений отвір слід очистити і заповнити паклею. Коваль повинен підігнати підкову до копита так, аби рух не завдавав йому шкоди.
Кісткові нарости виникають внаслідок окостеніння бічних хрящів копита. Скостенілі хрящі можна нащупати на межі волосяного покриву і бічної частини копита. Зазвичай кісткові нарости з’являються у коней з жорстким ходом. У період окостеніння може з’явитися кульгавість, яка інколи не проходить через постійний тиск на стінку копита. Як правило, у такому випадку потрібний лише короткочасний відпочинок, але якщо кульгавість не минає, коваль повинен ослабити тиск за допомогою корегуючих підков або підрізування копита зверху.
Наминання виникають при поганих умовах стійлового утримання (брудна підстилка, нерегулярне чищення копит). Їх легко визначити за запахом гниття стрілки, на якій виступає волога і може сочитися чорний гній. Уражену область стрілки слід розкрити і обробити антисептиком.
Флегмона вінчика — запалення клітковини, розташованої під основою шкіри вінчика, що характеризується кульгавістю кінцівки. Супроводжується появою припухлості на передній і міжкопитній поверхнях, яка нависає у вигляді манжета над краєм копитної стінки. Тварині слід забезпечити спокій, м’яку підстилку, варто зробити новокаїнові блокади з антибіотиками, на уражені місця застосовують спиртові пов’язки до появи гною.
Ревматичне запалення копит — асептичне запалення основи шкіри копита. Захворювання частіше виникає у результаті перенасичення раціону білком (годування свіжою люцерною та іншими бобовими культурами), напування холодною водою розігрітого роботою коня (при виконанні інтенсивної роботи кінь сильно пітніє для запобігання перегріву, тому в кров всмоктується відразу багато води, що збільшує обсяг циркулюючої крові, а стомлене роботою серце не справляється із підвищеним навантаженням, унаслідок чого виникають застої лімфи, де є багато токсинів — продуктів розпаду молочної кислоти, тому виникають набряки); швидкого охолоджування, важкої роботи на твердому ґрунті, тривалого транспортування залізничним і водним транспортом. Підвищується температура тіла, з’являється пітливість, частішає дихання, пульс, виникає м’язове тремтіння. Під час руху тварина спирається на частину п’яти копита. При ураженні передніх кінцівок тварина виставляє їх вперед, задніх — передні ноги тримає під собою і опускає голову вниз.
Оглядаючи копита, відзначають сильну хворобливість в області зачепу і підошви, підвищення температури. Згодом розвивається перфорація підошви копитною кісткою і формується так зване «їжакове копито». Хворого коня розковують і ставлять у верстат із рясною сухою підстилкою. З раціону виключають концентровані корми і зменшують вживання води. У першу добу проводять кровопускання до 2-3 л, на 2-3-й день на уражене копито застосовують холодні ванни з проточної води, холодної глини, льоду. Призначають послаблюючі засоби, внутрішньовенно вводять 0,5 %-й розчин новокаїну.
Пододерматит — запалення основи шкіри копита. Буває асептичним, що виникає при наминаннях, не­прямому заковуванні копит, ударах області підошви, стінки копита, внас­лідок тривалого стояння. При по­т­­раплянні анаеробної інфекції може роз­винутися гнійний пододерма­тит. Кінь при пододерматиті ку­ль­гає, у нього формується скута хода з вигнутою спиною, підвищення міс­цевої, а інколи і загальної темпе­ра­ту­ри, припухлість в області вінчика і м’якуша. При розчищанні можуть відкритися сліди крововиливів. У випадку гнійної форми копито га­рячіше, спостерігається відшаровування рогової облямівки, підошви, некроз м’якуша, м`якушного хряща. Хворому коню необхідна м’яка підстилка, внутрішньовенно вводять розчин новокаїну. У перші дні на область запалення прикладають холод, на 3-4-ту добу — теплові процедури. Рану обробляють йодоформенним ефіром, розчином фурациліну, ріванолу, накладають пов’язку з різними антисептичними порошками, мазями.
Гниття стрілки — нашкірна хвороба, яка виражається тим, що з тріщин і борозенок стрілки виділяється брудно-бурий гній. Хвороба може бути спровокована забрудненням, і в такому разі її легко вилікувати. Набагато гіршою є ситуація, коли під виглядом гниття стрілки розвивається рак. Характерно, що тварини з високими ногами більш схильні до гниття стрілки. 
 
Ірина Ткачова, кандидат сільськогосподарських наук,
завідуюча науково-селекційним центром НААН України
 

Для того, щоб додавати коментарі, потрібно авторизуватись.
Ваш e-mail:     Пароль:    

інші новини розділу