Борщівник Сосновського —  зелена загроза

Опубліковано: 2017.05.19 | Коментарів: 0 | Переглядів: 548
Борщівник Сосновського — багаторічна рослина родини зонтичних. Вона є чужою для України і походить із Кавказу, де місцеві жителі раніше використовували її молоде (до появи квітконосів) листя для овочевих супів, звідси й назва. Завезена в Україну рослина несе значну загрозу як для сільського господарства, так і для здоров’я людей.
 
Насіння борщівника розноситься вітром, тваринами, птахами і переноситься водою. Через загальну бездіяльність у суспільстві борщівник Сосновського із полів, де його раніше вирощували, "мігрує" районом. Він росте на узбіччях, відомчих смугах автомобільних та залізничних шляхів, на сільськогосподарських угіддях, на узбіччях польових доріг, каналів, ярів, балок, заплавах річок і струмків, необроблюваних землях, пустирях, сміттєзвалищах, присадибних і дачних ділянках, обочинах лісів, садах, у населених пунктах. Водночас помітно зростають площі, зайняті борщівником на землях різних категорій, і відбувається витіснення ним місцевих видів трав’яних і деревних порід рослин.
 
Після повені 2008 року течіями річок Лімниця та Чечва насіння борщівника рознесло вздовж берегів цих річок. В окремих місцях проростають цілі застості цієї рослини. В Калуському районі значні площі проростання борщівника Сосновського зосереджені в таких селах району як Сівка Войнилівська — 20 га, Новиця — 12 га, Тужилів — 3 га, Студінка — 2,8 га, Перевозець — 2 га. На території Верхнянської ОТГ зарослі борщівника проростають в селах Верхня, Збора, Завадка. В селах Ріп’янка, Мислів, Завій борщівника не виявлено. На решті території району спостерігається поодиноке розсіяне проростання борщівника Сосновського.
 
Рослина небезпечна і для людини. Через те, що тканини борщівника містять фурокумарини, які під час контакту зі шкірою людини провокують важкі, подібні до опіків, дерматити, борщівник не культивують вже більш ніж 30 років. Контакт соку борщівника з тілом людини може спричинити опіки різного ступеня. Як правило, на уражених ділянках шкіри виникає опік другого ступеня (пухирі, заповнені рідиною). Час його появи — від кількох годин до кількох діб. Особлива небезпека полягає в тому, що дотик до рослини спершу не дає жодних неприємних відчуттів. Якщо сік борщівника таки потрапив на шкіру, необхідно уражену ділянку одразу промити водою з господарським милом. Якщо ж з’явилися опіки — найкраще звернутися до лікаря. В жодному разі не можна змащувати пухирці йодом.
 
Колись культивований борщівник Сосновського втратив ознаки культурної рослини й росте та поширюється стихійно. Це поширення потрібно обмежувати. У всіх країнах Євросоюзу борщівник Сосновського зараховано до карантинної групи рослин. В Україні попри очевидну небезпеку цього ще й досі не зроблено. Утім, знищення цього бур’яну трудомістке і коштовне.
 
Борщівник можна систематично скошувати, підрізати на глибині 8-12 см товсті корені його рослин і знищувати насіннєві суцвіття. Саме по собі скошування не знищує борщівник, але запобігає цвітінню і плодоношенню. Боротьбу краще починати навесні, коли рослина проростає. Скошені рослини рекомендують спалювати. Скошування стримує темпи розростання рослини, але на скошеному місці ще довго проростають нові пагони. Щоб знищити борщівник, важливо зрубати точку росту, розташовану нижче кореневої шийки. Якщо зрубати вище, то на коренях залишиться кілька сплячих бруньок, і рослина знову проросте.
 
Найефективнішими способом боротьби з борщівником є внесення хімічних препаратів у різних комбінаціях. Обробіток виконують навесні, на початку вегетаційного періоду. Порівняно зі скошуванням, гербіцидні обробітки є менш трудомісткими. Проти борщівника рекомендують застосовувати гербіциди на основі гліфосату, дикамби, сульфаніл сечовини тощо. Гербіциди вносять або навесні, коли висота паростків не перевищує 10-20 см, або влітку, після скошування бур’яну. За інших умов застосування хімічних препаратів малоефективне. Багаторічні зарості краще обробити гербіцидом двічі — друге обприскування виконують через 50 днів після першого.
 
Зважаючи на те, що борщівник Сосновського спричиняє опіки при контакті з людиною, всі роботи з його знищення слід проводити в захисному одязі.
При роботі з засобами захисту рослин слід дотримуватись загальноприйнятих державних санітарних правил ДСП 8.8.1 та правил особистої гігієни.
За детальнішою інформацією звертайтеся: м.Калуш, вул. Добровлянська ,2, тел.: 6-24-35.
Оксана Ковальчук,
провідний спеціаліст Управління фітосанітарної безпеки Головного управління 
Держпродспоживслужби в Івано-Франківській області
 

Для того, щоб додавати коментарі, потрібно авторизуватись.
Ваш e-mail:     Пароль:    

інші новини розділу