{segment_3_category_name}

Тимчасова церква у Новиці повністю облаштована, відтепер у парафії приступають до спорудження нового храму

2018.07.03
Минулої неділі, як і у дві попередні, тимчасова церква в Новиці, була переповнена людьми. Настоятелю о. Богдану співслужили прот. Дмитро Сурак - настоятель Богоявленського храму с. Добровляни, та прот. Василій Бубнюк - настоятель храму св. ап. Іоана Богослова с. Перевозець. Про це повідомляється на офіційній сторінці парафії у соцмережі facebook.com/Парафія-Преображення-Господнього-с-Новиця Перед утреньою було освячено подаровані греко-католицькою громадою с. Новиця фелон та іншісвященичі облачення білого кольору, в яких о. Богдан сьогодні звершував богослужіння. Після Літургії було освячено пожертвувані цього тижня ікони дванадесятих свят та святих, які будуть виставлятися посеред церкви для приклоніння, напрестольний хрест, сосуд для зберігання Св. Дарів, єлейницю та два підсвічники. Після цього приїжджі священики звернулися до громади зі словами підтримки.

Полковник Петро Болбочан мав шанс стати українським Бісмарком,

2018.07.03
У лавах борців за Українську державу проливали кров українці різних земель. Були серед них і бессарабці. Найвідомішим посланцем Бессарабії став полковник Петро Болбочан. Він мав шанс стати українським Бісмарком, здобувачем і об’єднувачем рідних земель, творцем козацької армії, з якою мусили б рахуватися всі держави світу. Невідомо, чи готував себе до цієї ролі Болбочан, але якраз цього й боялися негероїчні цивільні партійники, які назвали себе “верховною владою”. Саме вони першими розгледіли в ньому реального кандидата на командувача українського війська, а в разі перемог – і гетьмана Української держави. А цього допустити не хотів той, хто вже приміряв на себе тогу верховного вождя. Не гордість переповнювала серце отого “суґубо штатского”, що в нашому війську є люди, готові взяти на себе відповідальність за визволення Батьківщини, а острах перед ними. Саме у воєначальниках, яких любило військо, цівілі у френчах і бачили чи не найбільшу загрозу для себе, тож і поборювали – звичайно, не в чесному герці.

Переможці шкільної Ліги сміху, юні  футболісти та діти військових моряків відпочивали у Польщі

2018.06.22
Впродовж тижня переможці шкільної Ліги сміху (команди з Войнилівського ліцею та Студінської школи), переможці футбольного кубку НФК «Ураган» з Голиня та діти військовослужбовців з Очакова відпочивали у Члуховському повіті Приморського воєводства (Республіка Польща). З 11 по 18 червня перебували на відпочинку у Польщі на запрошення Томаша Гінди, війта гміни Жеценіца та Александра Гаппи, старости Олькуського повіту. Повіт є партнером Калуського району. Перебуваючи в лютому на Калущині, Александр Гаппа, Томаш Гінда та голова Калуської райдержадміністрації Наталія Бабій окреслили напрямки майбутньої співпраці. Тож оздоровлення дітей у Польщі відбулося згідно з їхніми домовленостями. У Польщі діти відвідали історичні пам’ятки, школи в гміні Жеценіца, ознайомилася з роботою пожежників. На спортивному комплексі Орлик відбулися змагання між українськими та польськими командами з футболу та волейболу.

22 червня — День скорботи і вшанування пам’яті жертв війни в Україні».

2018.06.22
Згідно з Указом Президента України від 17 листопада 2000 року № 1245/2000 22 червня кожного року ми відзначаємо «День скорботи і вшанування пам’яті жертв війни в Україні». Не дивлячись на те, що багатьом визнаним і компетентним військовим історикам вдалося майже в найдрібніших подробицях, відтворити хід подій тих далеких років і знайти відповідь на безліч питань, перед нами напевно ще на тривалий час залишиться незрозумілим одне - чому за права, благополуччя і прогрес однієї частини людей, об’єднаних якоюсь загальною ідеєю, обов’язково повинні розплачуватися своїм життям, здоров’ям і перспективами інші? 22-е червня 1941-го року, 4:00 ранку, мить ..., і шквал крові, болю і смерті. Він тривав кілька довгих років, одних із самих довгих років в житті тих, кому вдалося пережити весь цей жах на нашій землі. А багатьом не вдалося. Не судилось пережити цю мить, адже це тільки мить у тисячолітній історії всього нашого людства. Невже ми забули про це?

Студінка подала проект і виграла: тепер завдяки цьому стадіон має роздягальні та елементи воркауту

2018.06.21
З жовтня 2017 року по травень 2018 року громада с. Студінка активно впроваджувала Проект «Облаштування роздягалень та встановлення елементів Воркауту на території стадіону с. Студінка», підтриманий «Карпатським фондом» та фінансовою підтримкою Словацького агентства з розвитку міжнародної співпраці Slovak Aid. «Карпатському фонд» - це транскордонна фундація, яка надає технічну та консультативну підтримку проектам спрямованим на покращення життя людей у містах та сільських громадах Карпатського регіону. Нагадаємо, шо «Дійсно разом 3.0» - це конкурс проектів для місцевих неурядових організацій, які реалізовують місцеві ініціативи. У рамках цього конкурсу громадські організації з сіл, смт та міст з населенням до 50 тисяч мешканців з Львівської, Івано-Франківської, Чернівецької та Закарпатської областей могли претендувати на гранти на реалізацію своїх ідей.

Освіта Калуського району зазнала непоправної втрати: помер Зіновій Миколайович Бігун

2018.06.19
15 червня 2017 року відійшов у вічність наш колега Зіновій Миколайович Бігун. Відійшов раптово, несподівано на 61 році життя талановитий педагог, творча, неординарна особистість. Зіновій Миколайович народився 8 січня 1958 року в с. Копанки Калуського району Івано-Франківської області в сім’ї вчителів. Середню освіту здобув у Калуській ЗОШ №1. Після закінчення Львівського університету і служби в армії з 1983 до 1987 року працював завідувачем фільмотеки Калуського районного відділу освіти та за сумісництвом - вчителем фізики у Перевозецькій восьмирічній школі. Упродовж 1987-1997 рр.- учитель фізики Копанківської ЗОШ І-ІІ ст. З 1997 року - керівник гуртків «Основи космічної фізики й астрономії» Калуського ЦНТТУМ та «Квант» Войнилівського ЦДЮТ.

Євген Коновалець: «Настане час, і не словами будемо з’ясовувати суть невмирущої ідеї ...»

2018.06.14
Сьогодні вшановують 127-у річницю від дня народження полковника Євгена Коновальця, який керував одним із найбоєздатніших підрозділів армії УНР – Січовими стрільцями, був першим головою Організації українських націоналістів. На основі медичних записів та книг, які знаходились в історичному архіві, було складено родинне дерево полковника від XVIII століття. З покоління в покоління у сім’ї виростали освічені та інтелігентні люди, які працювали у культурі й освіті.

Олекса Гірник:«Хай живе Самостійна Соборна Українська Держава (радянська, та не російська)»

2018.06.12
Чотири десятиліття тому, в далекому 1978 році, в день Злуки, Олекса піднявся на Чернечу гору в Каневі. З собою мав дві каністри з бензином і запальничку. Був мороз – 15 градусів, багато снігу. Охорона музею Тараса Шевченка сховалася в теплі, та й Олекса розрахував свої дії так, щоб йому ніхто не заважав – тому вибрав нічний час. Чотири рази обійшов (залишилися сліди в снігу) навколо могили Тараса Шевченка. Спустився до схилу гори, звідкіля видно Дніпро. Розкидав близько тисячі заздалегідь виготовлених власноруч листівок. Підійшов до самого краю гори. Облив себе бензином. Дістав ножа і запальничку. Натиснув на гачок запальнички – все тіло палахнуло факелом. Встиг зробити чотири кроки від схилу і вдарив себе ножем. Впав на спину. Зранку тіло знайшли. Повідомили міліцію.

Що треба знати про Петрів піст

2018.06.05
Петрів піст є дещо лагідніший, ніж Великий піст перед Пасхою. Київський митрополит Георгій (1069-1072) у своєму Уставі не дозволяє під час Петрівки вживати ані м’ясні, ані молочні страви. У середу і п’ятницю він приписує суху їжу, тобто хліб і воду чи сушені фрукти. У вівторок, четвер, суботу й неділю дозволяється їсти рибу два рази на день й пити вино. Крім того, ще наказується робити по сто поклонів денно до землі, за винятком суботи, неділі і свят. Митрополит Георгій був грек, тому можна припустити, що він приписав нашій Церкві таку саму практику Петрівки, яку той час мала грецька Церква. Замойський Синод 1720 року пригадує, що в нас Петрівка триває від першої неділі після Зелених свят, тобто від неділі Всіх святих, до празника святих апостолів Петра й Павла. Синод уважає, що від цього посту можна звільняти селян і робітників частково або цілком тому, що він припадає на час жнив. Львівський Синод 1891 року на час Петрівки дозволяє в понеділок, середу і п’ятницю набіл, а в инші чотири дні тижня м’ясні страви, але накладає на мирян обов’язок перед обідом і перед вечерею проказувати п’ять разів “Отче наш” і п’ять разів “Богородице Діво”, а духовні особи мають відмовляти п’ятдесятий псалом.

6 червня — День журналіста. Віддаймо шану поіменно

2018.06.05
Згадаймо поіменно тих, хто причетний до виходу у світ калуських видань. Багатьох журналістів уже немає посеред нас. це— Павла Іванова, Євгена Щудлюка, Федора Міщанина, Петра Гладенького, Миколи Трача, Йосипа Кламбуцького, Миколи Криворучка, Ярослава Магаля, Ганни Хамули, Івана Тимцюрака, Богдана Пасічника, Богдана Олійника, Романа Боднарчука, Ігоря Камінського, Омеляна Гавриліва, Василя Ганущака, Григорія Солов'єнка, Михайла Коломийця, Ярослава Шандуру, Василя Олійника… Та хіба всіх перелічиш? Із гвардії журналістів 70-х – 90-х, які творили видання нової епохи і яких маємо щастя зустріти посеред нас, хотілося б назвати Ірину Китаєву, Петра Шевчука, Віру Перегіняк, Ольгу Івасів, Василя Ткачука, Анатолія Гетьманчука, Лідію Мичко, Мирославу Побуцьку, Оксану Гузинець-Мудрик, Галину Когут, Дарію Ониськів, Людмилу Пастушок, Олександра Зуба, Василя Мельника, Оксану Гузинець, Світлану Якименко та інших, які протягом багатьох років писали літопис рідного краю, вносили свій вклад в розвиток журналістики на теренах Калущини. Користуючись нагодою, часопис «Вісті Калущини» щиро вітає колег-журналістів з професійним святом та бажає всіляких гараздів.

Сторінка 2 з 553 сторінок

 < 1 2 3 4 >  Остання ›

Пошук


Розширений пошук


Серпень 2018
П В С Ч П С Н
30 311 2 3 4 5
6 7 8 9 10 11 12
13 14 15 16 17 18 19
20 21 22 23 24 25 26
27 28 29 30 31 1 2